ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Гендерний баланс у волинських медіа: чоловіків у новинах більше, ніж жінок

28.02.2020, 14:00
Мая Голуб

У новинах волинських онлайн-видань набагато більше чоловіків, ніж жінок. Так, 77 % чоловіків і тільки 23 % жінок були експертами, при тому що в 74 % новин ішлося про героїв-чоловіків і лише у 26 % – про жінок.

Такими є результати гендерного моніторингу п’яти волинських сайтів ("Волинські новини", "ВолиньPost", "Волинь24", "Район.in.ua", "Перший"), що тривав із 10 лютого.

Аналізувалися по 50 перших новин стрічки. Загалом проаналізовано 250 новин.

Статті, репортажі, блоги, репортажі, інтерв’ю, анонси, розслідування НЕ ввійшли до моніторингу.

Досліджувався показник щодо кількості жінок та чоловіків у новинах, а також тематичний розподіл жінок-експерток та жінок-героїнь у новинних публікаціях.

Упродовж моніторингу на всіх п’яти сайтах жінки не були спікерками в темі "політика". Із загальної кількості героїв та героїнь (усього 265. – Авт.) у політиці лише 6 % – згадки про жінок.

Також лише 6 % експерток-жінок було зафіксовано в тематиці економіки / бізнесу і 22 % згадок про жінок-героїнь у матеріалах із загальної кількості експертів та експерток.

Крім того, не було згадок про жінок на тематику корупції / антикорупції, прав людини. У темі ООС було зафіксовано 25 % експерток-жінок із загальної кількості експертів.

Під час моніторингу були також новини без героїв та експертів. Зазвичай це статистична інформація або ж надіслана від пресслужб.

Найбільшу ж кількість жінок-експерток (63,6 % загальної кількості експерток) зафіксовано в соціальній тематиці. У новинах про кримінал / НП / ДТП жінок-експерток було 18 %, про екологію – 9 %, спорт – 4,6 % із загальної кількості експерток загалом.

Наприклад, на сайті "Перший" є власна новина на екологічну тематику із заголовком "На Світязі хочуть запустити пересувну лабораторію для вимірювання рівня води", де спікеркою є директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька.

Приклад новини на спортивну тематику ("Волинський спортсмен привіз  перше місце з Німеччини та встановив новий рекорд"), де є лише один  чоловік-експерт, можете побачити на сайті "Волинь24".

А з однією жінкою-спікеркою – на сайті "ВолиньPost"  (новина "У Луцьку є унікальне обладнання для переливання власної крові"). 

Приклад гендерно збалансованої новини можна побачити на сайті ІА Волинські Новини ("Горіла сауна: подробиці пожежі у луцькому мотелі"), де в ролі спікерів виступають і експерт, і експертка.

Приклад новини на соціальну тематику, де є експертки-жінки, можна прочитати на сайті "Район.in.ua". В новині "У рожищенській бібліотеці за грантові кошти створили простір для малюків і мам" є дві спікерки. 

Що стосується героїнь, то в політичній тематиці їх було лише 3,3 % загальної кількості героїнь у новинах.

Згадували про жінок-героїнь у тематиці економіки / бізнесу та ООС менш ніж у двох відсотках новин (1,7 %), у спорті жінок-героїнь було 7 %, у культурі – 3 %. Найбільше ж героїнь зафіксовано в тематиці криміналу / НП / ДТП – 48,3 %.

Не було згадок про героїнь у тематиці корупції / антикорупції та прав людини.

Координаторка Волинського пресклубу, керівниця проєкту "Гендерно чутливий простір сучасної журналістики" за підтримки Internews Богдана Стельмах зауважує: якщо проаналізувати українські медіа, то складається враження, ніби суспільно важливі функції виконують чоловіки, а жінки займаються побутом, вихованням дітей і їхньою освітою.

"Значною мірою такий дисбаланс у суспільстві існує, проте це не означає, що в стереотипно "чоловічих" сферах немає жінок або в стереотипно "жіночих" – чоловіків. Тож, окрім об’єктивних чинників, які впливають на дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах, велику роль відіграє суб’єктивний чинник.

Він полягає і у виборі того, про що і як писати, й у виборі осіб, до яких журналісти й журналістки звертаються по коментар. Дуже часто на цей вибір впливають власні вподобання, уявний портрет своєї цільової аудиторії, набір гендерних стереотипів про роль жінок і чоловіків у суспільстві тощо", – зазначила вона в коментарі.

Показовим у цьому разі є висвітлення спортивної тематики, де чомусь домінують чоловіки. Як наслідок отримуємо інформаційний продукт, створений із порушенням стандартів журналістики, які кажуть про дотримання балансу думок і точок зору, неупередженість, недискримінацію за різними ознаками. 

Богдана Стельмах вважає, що зробити журналістські матеріали гендерно збалансованими не так складно, як здається.

"Найголовніше в цьому – наявність "гендерних окулярів" і бажання бути гендерно чутливими. Йдеться про штучний підхід у поданні інформації. Бо якщо ситуація вимагає коментаря начальника ЖКГ і він чоловік, то це не означає, що замість нього потрібно шукати жінку-експертку.

Але це означає, що друга точка зору мала б бути представлена експерткою / фахівчинею. І не треба казати, що їх нема: жінок достатньо і в громадському секторі, і в депутатському корпусі, і загалом серед мешканців, які користуються послугами", – вважає експертка.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!