Фокус на маніпуляціях у медіа Волині: приклади, не варті повторення

Періодично в онлайн-медіа Волині з’являються кричущі маніпулятивні заголовки, які не збігаються з текстами новин. Медійники, які створюють такі новини, перебільшують та маніпулюють інформацією, порушуючи професійні стандарти балансу, точності та достовірності. Такий огляд вдалося зробити на основі аналізу новин на волинських сайтах за останні два місяці.

На сайті "Конкурент" вийшла новина 28 червня про те, що відпочивальники опинились у воді, з назвою "Титанік по-волинськи: на Світязі потонув катамаран з людьми (фото)" з маніпуляційними перебільшеннями. Люди у воді не потонули, а катамаран називати титаніком – це занадто.

"Таки пішли на Волинь": на Світязі помітили білорусів. Відео" – така новина з’явилася на сайті "Волинська служба новин" наприкінці червня. Така назва новини одразу ж наштовхує на спогади про 2022 рік та про ймовірний наступ російських військ з боку Білорусі. Але цю новину створено на основі того, що в селі Світязь люди 28 червня побачили одне авто на білоруських номерах.

Крім того, текст новини повністю скопійовано з одного з анонімних телеграм-каналів. Фраза "Білоруси таки "полізли" на Волинь" теж звідти. У соцмережі дивувалися, чому автомобіль з білоруськими номерами їздить на Волині. Таке повідомлення про авто з іноземними номерами із соцмереж може бути цікавим інфоприводом для дослідження теми щодо можливості чи заборони в’їзду білорусів до України, а не копіювання неповної інформації і використання абсолютно викривлених сенсів у заголовку.

Такий заголовок на сайті VSN.ua є клікабельним і грає на сильних травматичних емоціях читачів. У когось такий заголовок може викликати стрес чи неприємні спогади, коли вторгнення на Волинь з Білорусі вважали цілком реальним. Наприклад, у березні 2022 році на сайті "Української правди" та інших всеукраїнських медіа писали, що загроза вторгнення військ з Білорусі є великою. Медіа посилалися на офіційні джерела інформації, зокрема на Генштаб Збройних сил України. На цьому тлі гра слів про білорусів на Волині на сайті VSN.ua зовсім недоречна.

Також до маніпулятивних заголовків можна зарахувати новини з посиланням на слова різних астрологів. Наприклад, на сайті "Волинь24" є новина "Астролог назвав місяць, коли Україна переможе у війні", що може дати іншим марну надію. Війна триває вже 10 років, а поки прогнози про кінець бойових дій за два-три тижні ще не спрацювали. Це непоодинокі випадки на сайті "Волинь24" публікації думок про майбутнє астрологів. Наприклад, в іншій новині на цьому ж сайті була публікація з прогнозом астролога, що війна закінчиться 2024 року.

Також у волинських новинах є приклади мови ворожнечі, коли акцентується на певній групі людей. Наприклад, як на сайті "Волинь24" в новині "У Луцьку двоє переселенців побили чоловіка". Такі акценти в заголовках щодо переселенців можуть посилити ворожнечу між людьми. Наприклад, на сайті Інституту масової інформації є пояснення, що протиставлення певної групи людей іншій має ознаки мови ворожнечі.

Аналітикиня Інституту масової інформації, членкиня Незалежної медійної ради Олена Голуб зазначає, що найчастіше клікабельність заголовків забезпечується підвищенням градуса емоційності посилу, що може негативно впливати на вразливі групи населення, передусім людей з ПТСР, яких у нашому суспільстві величезна кількість. По-друге, часто такі заголовки є оманливими по своїй суті й не відповідають тілу новини загалом, що вже є порушенням журналістських стандартів, передусім таких, як точність та достовірність.

"Якщо заголовок загалом може ввести людей в оману, а, на жаль, зараз багато людей споживають інформацію передусім по заголовках, це може призвести до спонукання людей до вчинків, які не є потрібними і обґрунтованими. Часто такі недостовірні заголовки породжують фейки, що в цілому суперечить місії журналістики", – наголосила експертка.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко каже: коли заголовок не відповідає дійсності, це може призводити до відповідальності, але в разі наявності потерпілого.

"Якщо в заголовку поширена негативна інформація про якусь людину, це може спричинити судовий позов проти редакції та автора-журналіста (якщо ім’я та прізвище відоме позивачу) з вимогами спростування, компенсації моральної шкоди. Однак якщо це недостовірна інформація не про когось конкретно, то тут відповідальність малоймовірна, хіба в окремих випадках за поширення пліток, що можуть спричинити паніку серед населення може бути адміністративна відповідальність", – зазначив юрист.

У Кодексі етики українського журналіста, в пункті 8, йдеться, що редакційне оброблення матеріалів, включно зі знімками, текстівками, заголовками, відповідністю відеоряду та текстового супроводу тощо, не має фальсифікувати зміст. Утім, кінцевий вибір за чи проти професійності все ще роблять журналісти, і цей вибір не завжди на користь стандартів.

Мая Голуб, регіональна представниця ІМІ у Волинській області