ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Фальшиві новини, джинса і нові проєкти: яким був 2019 рік для рівненських медіа

Рівненські ЗМІ джинсували і брехали, ректор місцевого вишу тиснув на студентку-журналістку – таким був 2019-й рік для рівненських медіа.

Але були і позитивні тенденції, наприклад, запустився оригінальний проєкт на місцевому телеканалі, а також низка проєктів, які допомагали виборцям більше дізнатися про кандидатів у депутати.

Ми проаналізували, яким був 2019-й рік для рівненських медіа і склали суб’єктивний рейтинг топ-подій та трендів.

Позитивні тренди

Серед них – поява у 2019-му кількох нових проєктів на місцевих телеканалах, онлайн-стартап та перемоги журналістів у судах.

По-перше, це просвітницькі виборчі проєкти. На місцевих телеканалах з’явилися програми, які знайомили глядачів із кандидатами в депутати і допомагали зробити більш зважений вибір.  

На початку липня місцева філія Суспільного мовника UA:Рівне провела п'ять зустрічей-дебатів по всіх округах, запросивши на ці зустрічі усіх кандидатів. Що з того вийшло, можна подивитися за цим посиланням.

Також дебати між місцевими представниками політичних сил та кандидатами-мажоритарниками пропонував телеканал «Рівне 1» за грантової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

По-друге, це реаліті-шоу. Серед оригінальних цьогорічних проєктів – запуск на місцевій філії Суспільного телебачення реаліті-шоу «Населена земля».

Це програма про життя й побут мешканців села очима містянина. Реаліті, у якому ведучий пробує прожити день у селі, знайти їжу та нічліг і заробити гроші на квиток додому. Спостерігаючи за пригодами героя, глядач відкриває для себе найрізноманітніші куточки області, йдеться на сайті телекомпанії.

По-третє, у Рівному з’явилося нове онлайн-ЗМІ horyn.info. Наразі команда сайту дотримується журналістських стандартів. Ініціатор створення сайту – учасник АТО Тарас Давидюк. Каже, що ідея створити видання виникла, коли міркував, чим зайнятися після закінчення контракту в Збройних силах.

За словами Тараса Давидюка, стабільних джерел фінансування сайту наразі немає, тому подальший розвиток проєкту під питанням.

По-четверте, у квітні Верховний Суд України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими рівненську журналістку Інну Білецьку та телерадіокомпанію «Люкс» за позовом активіста Давида Ніколаєва зобов’язали спростувати поширену про нього інформацію.

Йшлося про коментар Інни Білецької телеканалу «24» в сюжеті про «захоплення» готелю «Козацький» у лютому 2016 року.

Журналісти телеканалу спробували з’ясувати, ким є так звані представники «Революційних правих сил», які засіли в готелі з вимогою змінити прем’єра, перезавантажити владу і натякали на можливість третього Майдану.

Аби дізнатися, хто ці люди, журналісти телеканалу «24» зателефонували колезі з Рівного Інні Білецькій. Власне, її коментар і став приводом для позову. «Люди, які замішані у великій кількості, ну, таких, м’яко кажучи, напівкримінальних ситуацій...» – частина коментаря Інни Білецької журналістам телеканалу.

По-п’яте, у серпні 2019 року ексначальник Рівненської ДАБІ Ігор Мічуда відмовився від судового позову до «Четвертої влади», яким спочатку вимагав спростувати інформацію про нього та стягнути 140 тисяч гривень моральної шкоди.

Позов Ігор Мічуда подав ще у 2017-му році, після публікації «Бос рівненського ДАБІ, який «ботає по-фєні».  

Відмовився від позову Ігор Мічуда після того, як суддя Рівненського міського суду погодився призначити експертизу аудіозапису з голосом Мічуди. Саме на основі цього аудіозапису «Четверта влада» зробила публікацію, через яку Мічуда судився.

Негативні тренди: фальшиві рейтинги

Під час виборів низка рівненських політиків фальсифікувала рейтинги, а медіа допомагали їм просувати ці фальшивкивидаючи їх за новини. Зокрема, ЗМІ публікували недостовірні рейтинги на користь кандидатів у народні депутати Олексія Муляренка та Олега Осуховського.

І хоча ці дослідження – взаємовиключні, але заголовки про найвищий рейтинг того чи іншого кандидата у рівненських інтернет-ЗМІ з’явилися майже одночасно в кінці червня 2019-го року.

Недостовірні дослідження, під виглядом новин публікували в цей період, зокрема, сайти «Радіо Трек», «Рівне вечірнє» (сайт і газета). «Рівне-1». «Ритм», «Рівненські новини», «Сфера-ТВ», «Прес-центр», «7 днів». Сайт «ВСЕ» опублікував «соціологію» Осуховського на правах реклами.

Через поширення таких рейтингів юристи проєкту «Тисни» (Bihus.Info) підготували і надіслали заяву в поліцію. Оскільки сайти фейкові рейтинги після виборів прибрали, то адмінпротокол склали лише на редакторку газети «Рівне вечірнє» Валентину Шах.

До речі, в одному номері газети поширювали інформацію і про рейтинг на користь Олега Осуховського, і про рейтинг на користь Олексія Муляренка (на одному окрузі).

Щоправда, суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова не знайшла в цій події складу адмінправопорушення і закрила провадження. Хоча, наприклад, у лютому 2019-го року на Волині суд визнав винною редакторку газети «Наш край» за такою ж статтею і за подібних обставин.

...фальшиві новини

В листопаді 2019 року кілька рівненських медіа відзначилися публікаціями недостовірної інформації. «Геям не дали станцювати «медляк» в рівненському ресторані» – новина під таким заголовком вийшла 23 листопада у місцевому онлайн-ЗМІ «Рівне вечірнє».

Хоча жодних вагомих доказів, що це справді сталося, журналісти не надали. А фейсбук-профіль, з якого першопочатково пішла ця інформація, має вигадане ім’я та крадені фото, іншими словами – це фейковий акаунт.

Ілюстраційне фото до публікації «Геям не дали станцювати «медляк» в рівненському ресторані» на сайті «Рівне вечірнє»

Ця «новина» – досі на сайті видання. Вона має понад 8 тисяч переглядів.

Опублікували подібний допис і на сайті місцевого медіа «Радіо Трек», але невдовзі після публікації допис видалили.

Фейковий профіль, який поширив недостовірну інформацію про геїв, яким буцімто не дали станцювати «медляк», на цьому не зупинився на розіграшах.

Створив у фейсбуці подію і вдає, що у Рівному ЛГБТ-спільнота планує марш рівності «РівнеПрайд». Вочевидь, створення цієї події стало приводом до того, що у Рівному депутати заборонили проведення прайдів. А Unian інформацію про цю акцію взагалі подає як достовірний факт.

Ще один приклад: сайт 0362.ua, з посиланням на інстаграм-канал «Rivne_1283», 24 листопада опублікував відео, як нібито у рівненських супермаркетах «набивають» тушки кур для ваги.

Щоправда, журналісти сайту не перевірили, що оригінал відео був опублікований кількома роками раніше і що на відео спілкуються не українською мовою. 

Журналіст «Радо Трек» Влад Пєрязєв викрив цей фейк. Зрештою повідомлення на 0362 видалили, але воно встигло набрати майже 70 поширень.

...майже суцільна продажність медіа

Журналістський експеримент агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» продемонстрував сумну статистику. Майже усі місцеві медіа (телебачення, газети та сайти) погодилися опублікувати «джинсу» – приховану рекламу. 

Вигаданий кандидат Микола Антоненко придуманий журналістами для експерименту. Фото кандадита з сайту www.freepik.com

За легендою журналістка Вікторія – представниця піар-компанії.

Вона хотіла замовити у рівненських ЗМІ матеріал про (вигадану) зустріч (вигаданого) кандидата Антоненка з мешканцями округу і бізнесом, а також інтерв'ю з ним, розіслала в 21 рівненське ЗМІ, включаючи своє медіа, повідомлення з пропозицією опублікувати політичний іміджевий матеріал.

Потім обговорювала по телефону умови співпраці.

Результат: 19 медіа погодилися опублікувати джинсу. Відмовилися це зробити лише місцева філія Суспільного телебачення і редакція «Четвертої влади» (рекламники не знали, що їх перевіряють журналісти видання).

...тиск на студентку-журналістку

Журналістка острозького видання, яка навчається в Острозькій академії, подала в університет запит з проханням надати інформацію щодо вартості встановлених на території університету скульптур.

Частина скульптур біля Острозької академії, вартістю яких цікавилася студентка у своєму запиті й обурила ректора. Коштують ці скульптури 828 тисяч гривень. Фото Дарини Воздіган

Після цього ректор університету Ігор Пасічник спеціально зібрав студентів, аби розкритикувати її вчинок. Слова ректора «Якби це була моя дитина, я б її відлупцював» після публікації розлетілися низкою всеукраїнських ЗМІ. 

Після шквалу коментарів у соцмережах щодо цієї теми, майже через тиждень після першої публікації, Ігор Пасічник оприлюднив звернення.  

Ректор Острозької академії Ігор Пасічник спочатку публічно обурився, що журналістка подала інформаційний запит, але пізніше перепросив за свою реакцію. Фото Олександра Харвата

У ньому він назвав свою реакцію на запит студентки «невиправданою» та «надмірно емоційною», а також вибачився за те, що його висловлювання «могли отримати й отримали дуже буквальне трактування, яке образило гідність присутніх на зустрічі студентів», і подякував студентам «за критичну позицію», яку «обов’язково врахує в подальшому спілкуванні». 

Відповідь на запит студентці також надали.

...перешкоджання журналістам

Цьогоріч не обійшлося без перешкоджання роботі журналістів. 

Наразі поліція Рівненщини розслідує три кримінальні провадження за 171 статтею Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).

Так, 23 квітня поліція відкрила провадження за частиною 2 171 статті ККУ через перешкоджання журналістці телеканалу «Прямий» Ларисі Мазуренко. Журналістка розповіла, що в цей період вона отримала близько десятка образливих дзвінків та повідомлень в месенджері.

Такі повідомлення мали характер онлайн-булінгу. За словами журналістки, повідомлення припинили їй писати після того, як вона звернулася в поліцію.

А 21 травня поліція відкрила провадження за заявою тодішньої редакторки сайту ВСЕ Ольги Ферар. В заяві журналістка розповіла, що працівниця патрульної поліції перешкоджала їй вийти з судової зали під час засідання та змушувала видалити її фотографії, зроблені під час цього засідання.

Сама патрульна брала участь у судовому засіданні як свідок.

10 червня журналістам суспільного телеканалу «UA:Рівне» погрожували розбити камеру та порізати колеса в машині. Цього ж дня поліція відкрила кримінальне провадження за 171 статтею ККУ.

Водночас усі кримінальні провадження за 171 статтею, відкриті в попередні роки, поліція вже закрила. Жодне з них не дійшло до суду.

Зокрема, у березні 2019-го року поліція закрила провадження стосовно минулорічних погроз тодішній продюсерці місцевої філії Суспільного телебачення Інні Білецькій. Журналістка оприлюднювала відео, на якому чутно, як їй погрожували фізичним насильством і вбивством.

Однак складу злочину у цих погрозах поліція не знайшла.

Закрила поліція і два цьогорічні кримінальні провадження за 171 статтею.

Так, у лютому редакторка Зарічненської районної газети «Полісся» (Рівненська область) Тамара Алексіюк звернулася в поліцію через телефонний дзвінок директора ДП «Зарічненський лісгосп» Сергія Киркевича, який вважала погрозою.

Поліція не обмежилася закриттям провадження: ще й намагалася примирити редакторку і директора лісгоспу.

Також правоохоронці закрили провадження стосовно перешкоджання журналістці «Четвертої влади» Вікторії Максимчук в отриманні інформації від управління житлово-комунального господарства Рівного. Запитувану інформацію редакція зрештою отримала.

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!