Екскурсія до зони бойових дій та інтерв’ю із Симоньян: чим відзначився "Всемирный фестиваль молодежи" в Сочі для Луганщини
“Всемирный фестиваль молодежи” в Сочі – найпотужніша пропагандистська акція, яку росіяни провели останнім часом. Очевидно, що планували її для підсилення популярності Володимира Путіна перед виборами, а також для просування російської пропаганди серед молоді інших країн.
Активно писали про неї і місцеві медіаколаборанти Луганщини. Зрештою, не менш активно брали участь. Якщо вірити місцевим пропагандистам, з окупованої Луганщини туди раптово з’їздили навіть так звані митники.
Учасникам – індивідуальне навчання та “інформаційна підтримка”
Офіційно “фестиваль” пройшов з 1 до 7 березня 2024 року, але перша згадка про нього в офіційному рупорі окупаційної влади Луганської області, на сайті ЛИЦ, з'явилася 9 вересня 2023 року. Далі по кілька новин щомісяця і просто їхня навала в лютому та березні – напередодні “фестивалю” та після.
Його організатори запевняють, що участь у “фестивалі” взяли близько 20 тисяч російських та іноземних “молодих лідерів” з бізнесу, науки, медіа, міжнародного співробітництва, культури, освіти, суспільного життя. Також на ньому були підлітки з дитячих об'єднань та організацій. Від окупаційної влади Луганщини відповідальною за комунікацію з дирекцією “фестивалю” призначили так звану міністерку молодіжної політики “ЛНР” Юлію Величко.
Час від часу окупанти нагадували молоді, що відбір на нього триває. Зокрема, той самий пропагандистський сайт ЛИЦ.
Для “фестивалю” сформували “волонтерський корпус”. До нього ввійшли понад 200 студентів з незаконно створених вишів на території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Готували їх у спеціально створеному центрі на окупованій території Запорізької області.
Для цього навіть переводили відібраних студентів на індивідуальну форму навчання, адже мандрівки, пов’язані з “фестивалем”, вимагали часу. Також росіяни обіцяли майбутнім волонтерам “інформаційну підтримку”. Але публічних роз’яснень, що саме входить до такої “підтримки”, не було.
Окремо на “фестиваль” відбирали представників російського молодіжного руху “Движение первых”, яке, як і інші російські рухи, шириться Луганщиною.
Беззмістовні флешмоби, Люк Бессон, звернення Путіна
Колаборанти настільки чекали цього “фестивалю”, що, коли інформації, по суті, не було, а дуже хотілося, про це просто поговорили, проводили акції, до прикладу “флешмоб по отсчету 100 дней до Всемирного фестиваля молодежи”. Для цього учасники заходу вишикувались у число 100 і постили це в медіа чи соцмережах.
Серед умов відбору – есей, який учасники мали подавати разом з портфоліо. Якщо пройшли цей етап, то далі потрібно було записувати відеовізитку. Якщо проходили й це, то вже далі реєструвалися на “фестиваль”.
Заманювали на “фестиваль” і відомими західними митцями. У листопаді організатори повідомили, що на “фестиваль” приїде французький режисер Люк Бессон.
Тоді ж стало відомо про “Молодіжний рух небайдужих”, який нібито сформувався з представників інших країн, що так само збиралися на “фестиваль”.
А ще розганялась інформація про те, що на ньому виступить півтори тисячі спікерів. Ці всі повідомлення з’являлися в межах акції “100 днів до фестивалю”.
Щоб оцінити масштаб та важливість цього дійства для окупантів, варто зазначити, що в межах тієї самої акції до учасників звернувся російський президент Володимир Путін. У своєму зверненні він зазначив, що для участі у “фестивалі” подали заявки представники 183 країн (і це притому, що до ООН входить 193 держави. – Ред.) Цей запит Путін пояснив тим, що “всіх цікавлять і досягнення їхньої країни”.
У грудні 2023 року ватажок угруповання “ЛНР” Леонід Пасічник повідомив, що в межах “фестивалю” на окуповану Луганщину приїдуть 40 іноземців. Щоправда, з яких країн і яких професій ці люди, він не уточнив.
У лютому 2024 року стало відомо, що від окупованої Луганщини на “фестиваль” поїде 81 учасник та 30 волонтерів.
Окрім того, що офіційні російські окупаційні медіа планомірно писали про цей “фестиваль” з осені 2023 року, його історію створення розповідали школярам на окупованих територіях України на так званих уроках “Разговоры о важном”. Зрештою, 25 лютого 2024 року волонтери з окупованої Луганщини вирушили до Сочі.
28 лютого в інфопросторі окупованої Луганщини знову “спливли” 40 іноземних делегатів. Цього разу інформації було трохи більше. Йшлося про представників таких країн, як Єгипет, Камерун, Болівія, Перу, Іспанія, Німеччина.
Згадки про “Новороссию” та запрошення на війну
А зараз буде несподіванка. У межах “Всемирного фестиваля молодежи” росіяни згадали забутий, так би мовити, топонім “Новороссия”. Пам’ятаєте, у 2014-му з ним носилися самі росіяни та місцеві колаборанти? Десь із 2017-го його в поважних окупаційних колах уже не згадували. А тих, хто згадував, навіть свої вважали маргіналами. Можна припустити, що то мало бути об’єднання окупованих територій Донеччини та Луганщини.
Але в сучасному розумінні окупантів “Новороссия” – це окуповані території Запорізької та Херсонської областей. Принаймні це випливає з повідомлення пропагандистського сайту ЛИЦ “Делегации ЛНР, ДНР и Новороссии вместе отправились на Всемирный фестиваль молодежи в Сочи”. Вже в самому тілі повідомлення “Новороссию” розшифрували як Запорізьку та Херсонську області.
Забігаючи наперед, зазначу, що слово “Новороссия” на адресу Херсонщини та Запоріжчини вжив і міністр освіти РФ Валерій Фальков уже під час “фестивалю”.
Складно оцінити безпекову складову цього “фестивалю” під час основного заходу в Сочі, але безтурботність організаторів у формуванні регіональних програм вражає. Учасникам пропонували на вибір їхати або в міста на окуповані українські території, або до російських населених пунктів, де тривають активні бойові дії. Серед них – Курськ та Бєлгород. Там на них чекала, так би мовити, культурна програма. На Луганщині делегатів возили місцями, пов’язаними з подіями Другої світової війни. Також з ними зустрівся ватажок угруповання “ЛНР” Леонід Пасічник.
Попри те що “фестиваль” декларує прагнення об’єднання молоді з різних країн, росіянам складно подолати в собі бажання роз’єднувати. Тож у день відкриття заходу організатори повідомили, що на нього приїхали учасники з недружніх до Росії країн. Утім, з яких саме країн, не вказали.
1 березня сайт ЛИЦ також повідомив, що на “Всемирный фестиваль молодежи” поїхала делегація луганської митниці. І тут, як ніколи, хочеться подробиць, але їх немає. Колаборанти навіщось написали про це буквально одне речення, без жодних коментарів чи цитат.
Відкриваючи фестиваль, Путін у відеозверненні знову наголосив на його “всесвітності”. Цього разу він сказав, що вже не зі 183, а зі 190 країн приїхали учасники. За його словами, були присутні представники 300 народів. Що ж… дуже-дуже не хочеться бути саменькому.
Стаття про публічну дипломатію та вивчення російської
Для чого ж було все це “тепле” приймання за кошт росіян? За результатами “фестивалю”, молодь окупованої Луганщини напише статтю спільно з представниками делегації Словаччини про публічну дипломатію, у якій, зокрема, “розглянуть механізми просування російського порядку денного за кордоном”.
А учасник з окупованої Луганщини Іван Грива запише інтерв'ю з головною редакторкою RT Маргаритою Симоньян. У ньому вони планують обговорити зовнішню політику Росії та поширення ідей Росії у світі.
І на завершення – ще одне офіційне повідомлення з “фестивалю”: його учасники нібито домовилися вивчати російську та проводити міжнародні зустрічі. Тобто цей “фестиваль” триватиме довго і не є одноразовою акцією.
Це лише два приклади подальшої співпраці, про які написали місцеві колаборанти, зокрема з Луганщини.
Загалом “фестиваль” дуже схожий на метод будівництва розгалуженої мережі агентів за кордоном. Правильно обрана вікова категорія: молоді люди, які швидко запалюються ідеями. Правильно обране місце: Сочі, як одна з яскравих вітрин Росії. Напевно, росіяни витратились і на готелі, і на розважальну програму, щоб довести свою платоспроможність перед громадянами інших країн. Такі методи вони застосовували й до українських медійників до війни: запрошували на заходи, багато спілкувалися, щоб визначити тригери людини, а потім – працювали за цими напрямами, намагаючись зробити людину лояльною до російської політики, зокрема щодо України. Судячи з підозр, які співробітники СБУ повідомляють місцевим колаборантам, певною мірою методи окупантів дієві. Як один з варіантів протиотрути від російської пропаганди може бути культурна дипломатія. Її Україна і так активно розвиває від початку війни та посилено – з початком повномасштабного вторгнення. Зрештою, після 24 лютого мільйони українців вимушено виїхали за кордон, ставши амбасадорами своєї країни та її культури.
Валентина Троян, регіональна представниця ІМІ в Луганській області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Help us be even more cool!
