Доступ до публічної інформації на Хмельниччині: поки що стало гірше

За перші пів року представництво уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Хмельницькій області отримало вже 55% кількості звернень, що були розглянуті минулого року. Тож можна спостерігати тенденцію до збільшення звернень щодо порушення права на доступ до публічної інформації. Втім, частина справ, які розглядалися в судовому порядку, мають ознаки спамовості. Водночас сама кількість судових справ за цей період зменшилася. Тож розглянемо детальніше, який вигляд має ситуація з доступом до інформації в Хмельницькій області.

Скарги омбудсману

Всього представництво уповноваженого в Хмельницькій області отримало 48 звернень і скарг про порушення права на доступ до публічної інформації розпорядниками. У 15 випадках, або 31% звернень, воно допомогло запитувачам поновити право на отримання запитуваної інформації. Ще у 23 надало роз’яснення про законодавство з питань доступу до публічної інформації. На шість звернень представники представництва скерували свої запити та провели перевірки. Наразі там розглядають ще чотири звернення. Також представники уповноваженого в області склали два протоколи про адмінправопорушення за статтею “Порушення права на інформацію та права на звернення”.

Позов до податківців Хмельниччини

Ще на початку року до уповноваженого звернулася громадянка, зазначивши всі обставини своєї неодноразової комунікації через інформаційні запити з представниками обласної податкової служби. Вона запитувала інформацію про кількість відпусток, виплачених грошових сум за невикористані відпустки й грошові компенсації під час звільнення однієї з посадових осіб.

Розпорядник інформації відмовив заявниці, бо зарахував цю інформацію до конфіденційної. Представництво визнало це рішення податківців неправомірним та зобов’язало розпорядника повторно розглянути запити.

Скриншот інформації з офіційної сторінки представництва в Хмельницькій області

Міська рада та перешкоджання доступу до інформації

Ще одне звернення стосувалося того, що громадянин звернувся до представництва через порушення посадовцями Кам’янець-Подільської міськради вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Один із запитів стосувався отримання інформації та копій розпорядчих документів про результати проведення міськрадою службового розслідування щодо своєї ж посадової особи. Ще один запит стосувався затвердженого міськрадою документа й копії посадової інструкції відповідальної особи за доступ до публічної інформації.

За інформацією представництва, міська рада не надала запитувачу достовірної, точної та повної інформації. Тож їм надіслали листи з роз’ясненнями положень Закону України “Про доступ до публічної інформації” та вимогою повторно розглянути інформаційні запити заявника.

У результаті Кам’янець-Подільська міськрада повторно розглянула запити громадянина, однак, на думку представництва, не поновила право заявника на отримання інформації, хоча цього разу вже розглянула запит і надала на нього відповідь. Однак, розглядаючи повторний запит, посадовці надали лише розпорядчий документ із питань доступу до публічної інформації без посадової інструкції. Тож щодо посадовця, який готував відповідь на запит, склали протокол про адміністративне правопорушення – неповне надання інформації (ч. 2 ст. 212-3 КУпАП). Його вже скерували на розгляд до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду.

Ненадання інформації селищною радою

Ще одна громадянка скерувала до Чемеровецької селищної ради запит, щоб отримати копії розпорядчих документів про обстеження земельних ділянок на території громади. Відповіді на нього вона не отримала. Представництво надіслало до селищної ради листа з роз’ясненнями положень Закону України “Про доступ до публічної інформації” та вимогою проінформувати представників уповноваженого про розгляд інформаційного запиту заявниці.

Скриншот інформації з офіційної сторінки представництва в Хмельницькій області

Селищна рада, розглядаючи запит, не надала запитувачці повної інформації та ще й розглянула її запит з порушенням строків, які передбачені чинним законодавством. Тож представництво уповноваженого знову втрутилось, після чого рада надала запитувачці достовірну, точну та повну інформацію.

Позовні заяви до суду

За цей проміжок часу ми знайшли сім рішень Хмельницького окружного адмінсуду про доступ до публічної інформації. У більшості випадків, йдеться про п’ять справ, суд відмовив у задоволенні позовних вимог, в одній справі позов задовольнили та ще в одній – задовольнили позов частково.

Так, громадянка звернулася до суду з позовом проти Апарату Верховної Ради, в якому просила визнати протиправною відповідь управління з питань звернень громадян та зобов'язати надати інформацію на її запит. У лютому 2024 року вона скерувала запит на адресу апарату щодо отримання інформації про відрядження за межі України низки нардепів, а також компенсації за ці відрядження. 14 лютого їй відповіли, що інформацію надати неможливо, бо вона не була створена й відсутня в розпорядника. Тобто структурний підрозділ вважав, що його працівникам додатково потрібно аналітично обробляти та узагальнювати інформацію, щоб надати запитувачці. І, загалом, у них відсутній документ, який може містити запитувану інформацію. Водночас відповідач вважав, що він не розпорядник інформації в цьому разі.

Втім, суд не погодився з такими твердженнями й вирішив, що відповідь протиправна. Адміністративний позов суд задовольнив та зобов’язав Апарат Верховної Ради України надати інформацію. Однак на початку липня Сьомий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, відмовивши задовольняти позов через неналежного відповідача, якого на цьому етапі не можна замінити. Проте позивачка має право звернутися до суду знову з тим самим позовом, але вже до належного відповідача.

Ненадання інформації про укриття в навчальних закладах

Ця ж громадянка пізніше звернулася до суду з позовом проти департаменту освіти та науки Хмельницької міськради. У позові вона просила визнати протиправною діяльність розпорядника та зобов’язати його розглянути запит, який стосувався сканованих копій актів огляду об'єктів щодо можливості використання їх для укриття населення, а також дізнатися, на підставі яких рішень об’єкти взято на облік як найпростіші укриття на територіях закладів освіти.

Департамент відповів, що надати інформацію неможливо, бо на період дії воєнного стану ця інформація має обмежений доступ (є службовою інформацією) і її поширення може призвести до більшої шкоди, ніж та, яка пов’язана з обмеженням доступу до неї. Суд погодився, що її поширення може загрожувати інтересам нацбезпеки, громадського порядку, охорони здоров’я населення, створенню безпечних умов перебування в закладах освіти з урахуванням збройної агресії Російської Федерації. Втім, на думку суду, відповідач не підтвердив належними доказами, що запитувану інформацію наразі зараховано до службової інформації. Тож суд задовольнив позов частково, визнавши необґрунтованою відповідь, і скасував її, а також зобов’язав департамент повторно розглянути інформаційний запит та надати обґрунтовану відповідь з урахуванням висновків суду. На рішення першої інстанції на момент написання матеріалу подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Спамові позови до суду

Тенденція, яка збереглася з минулого року, – так звані спамові позови. Так, громадянин, а також ще й депутат Красилівської міської ради як і минулого, так і цього року продовжив судитися з багатьма розпорядниками. Однак цього року це були позови про випадки, в яких розпорядники надали інформацію. Запитувач, подаючи позовні заяви, вважав оформлення відповідей на запити не таким, як було йому потрібно, і в усіх позовах просив стягнути моральну шкоду – від 100 до 500 гривень.

До прикладу, він звертався до суду з позовом проти Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Нацполіції, щоб отримати копії двох протоколів та документів, які підтверджують їхнє надсилання до Красилівського райсуду. Розпорядник надав інформацію, однак громадянин подав позов, адже вважав, що відповідь мала бути підписана електронним цифровим підписом. Суд у задоволенні позову відмовив.

Тричі він же звертався до Хмельницького окружного адмінсуду з позовами проти обласного Держгеокадастру. Наприклад, наприкінці березня 2024 року він звернувся до суду з першим позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Він був незадоволений тим, що у відповіді на запит, у якому містилася запитувана інформація, лист паперу з назвою “Заява” є незаконним. Суд у задоволенні позову відмовив.

Уже в червні Хмельницький окружний суд розглянув ще два позови того самого громадянина проти обласного Держгеокадастру (перший позов та другий позов). В обох випадках позивач запитував інформацію щодо перебування в оренді (користуванні) земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб та отримав її. Незадоволений відповідями, які отримав, він знову звернувся до суду. І суд у задоволенні позову знову відмовив.

Також інформацію про цю саму ділянку чоловік запитував у держреєстратора Красилівської міськради, а після подав позов. Вимоги аналогічні – визнання відповіді протиправною, зобов’язання розглянути повторно запит і 100 гривень моральної шкоди. Суд не погодився, позивач подав апеляційну скаргу, а Сьомий апеляційний адміністративний суд уже відкрив апеляційне провадження. Справа розглядається.

Варто зазначити, що цього громадянина, депутата Красилівської міськради Володимира Тіхонова, про якого йдеться вище, суд нещодавно визнав винним у допущенні реального конфлікту інтересів та оштрафував на 3,4 тисячі гривень, оскільки він звернувся до Державного бюро розслідувань не як фізична особа, а як депутат. Так, у квітні 2023 року обранець через суд зобов’язав цей правоохоронний орган зареєструвати кримінальне провадження проти службових осіб Хмельницької окружної прокуратури. Після цього на фірмовому бланку депутата він скерував звернення до ДБР з текстом про негайне виконання ухвали та надання витягу з реєстру, а також про особисте повідомлення його стосовно цього на електронну скриньку та на домашню адресу.

Замість висновків

Питання доступу до публічної інформації періодично порушується в регіоні. Одні запитувачі звертаються по допомогу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, інші подають позови до суду. Щодо практики розгляду, то, зважаючи на проведений аналіз, успішною вона є в разі звернення до представництва омбудсмана.

Якщо ж говорити про ситуацію з доступом загалом, то за період від початку повномасштабного вторгнення вона погіршилась. Лише представництво омбудсмана на Хмельниччині фіксує щороку збільшення кількості звернень до себе. Поряд з тим судова ж практика незначна, а якщо оцінювати якість судових позовів, то більшість із них мають ознаки спамовості та відхиляються судовою інстанцією, а ті, що частково задовольняються чи навіть повністю, не завжди допомагають запитувачам в отриманні необхідної інформації.

Альона Береза, регіональна представниця Інституту масової інформації в Хмельницькій області