ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Достовірних джерел більше, аніж сумнівних: на які джерела посилаються волинські сайти

27.06.2018, 10:00
Мая Голуб

Волинські медійники активно використовують cоцмережі,  але  не завжди посилаються на достовірні джерела інформації з Facebook,  – такі дані моніторингу стандарту достовірності Інституту масової інформації, який проводився з 4 червня 2018 року. Аналізувалися перші 100 новин сайтів «Волинські новини», «ВолиньPost», «Район. Луцьк», «Волинь24», «Волинська правда» (всього 500 новин). Відповідно до методології моніторингу, у кожній новині перевірялося, чи є джерело надійним, сумнівним або анонімним. Окрім цього, у дослідження входило виявлення новин без джерел. У моніторингу оцінювалися лише новини: анонси та рекламні тексти, розслідування, аналітика не розглядались.

Серед недоліків: деякі журналісти якщо побачать якусь інформацію у Facebook, то до публікації новини не завжди зателефонують в офіційні джерела й не уточнять, як насправді було. Наприклад, видання «Волинська правда» у новині із назвою «На Волині поліція погрожувала водію автобуса через перемотаний бампер» не звернулося за коментарем до поліції. Посилання є лише на користувача із Facebook. Але чому не звернутися ще й до поліції за коментарем, якщо мова про поліцейських? До речі, у заголовку ще й серйозне звинувачення: «поліція погрожувала». Отже, журналістам треба серйозніше і більш відповідально підходити до того, що можна публікувати, посилаючись на соцмережі, а що – ні, і в будь-якому разі перевіряти інформацію, а також звертатися за коментарем, про кого йдеться.

Є на сайті «Район.Луцьк»  новина з посиланням на фейсбук-користувача з назвою «Невідомі спалили дитячі візочки у будинку на Чорновола».  Однак немає коментаря поліції або ж батьків, які постраждали внаслідок цього. Так, звісно, можна це написати в іншій новині, але чому в одній новині немає повної інформації? На сайті «Район.Луцьк» було ідентифіковано 92 підтверджених джерела інформації, із них – 4 анонімних джерела, 10,9 % – сумнівні джерела інформації, 3 % – без джерел.

Плюси у новинах – коли ми можемо побачити, що журналісти намагалися зв’язатися з офіційним джерелом інформації. Наприклад, на сайті «Волинь24» є новина з посиланням на пост із Facebook користувача Радима Романюка. Новина має назву «У Ковелі бачили російські вагони». Проте в кінці зазначено, що в Укрзалізниці телефоном коментувати ситуацію відмовились, сказали писати запит.  Однак на цьому сайті виявлено й новини без посилання на джерело. Наприклад, новина з назвою «У Луцьку біля Старого ринку маршрутка в’їхала у легковик». Можна лише здогадуватися, чи це читач вислав фото, чи сам журналіст сфотографував аварію. У тексті також нема посилання на офіційне джерело.

У «Волинь24» – 102 підтвердженні джерела, 3 анонімних, 7,8 % посилань на сумнівні джерела інформації, 3 %  новин – без посилання на джерела.

«Волинська правда» використала у ста новинах 105 джерел інформації, 3 новини з анонімними джерелами, 5,7 % сумнівних джерел та одна новина без посилань на будь-кого.

На волинських сайтах у «своєму медіапросторі» є певні правила, яких намагаються дотримуватись. У деяких редакціях діє заборона передруків новин, або ж заборона передруку ексклюзиву впродовж 4-х годин, або ж копіювання тексту можливе з дозволу редакції й обов’язково з посиланням на джерело (деталі – тут). Однак новини загалом схожі за змістом. Адже, якщо 5 журналістів з різних видань піде на одну й ту ж подію, вони зазвичай прийдуть з однаковою інформацію.

Крім того, у волинських ЗМІ є чимало «паркетних» новин, надісланих прес-службами. І не завжди читачу може бути зрозуміло, хто писав новину.

Не завжди в новинах можна знайти посилання на джерело. Навіть якщо журналіст пішов на подію й зробив матеріал, не зазначається «як повідомив кореспондент/журналіст видання». До речі, в 500 промоніторених новинах загалом виявлено  12 публікацій без посилання на джерела інформації.

На сайті «Волинські новини» було ідентифіковано 113 достовірних джерел інформації. З усієї кількості лише два джерела виявились анонімними, 5,3% сумнівних джерел інформації. 3% новин були опубліковані без посилання на будь-яке джерело.

Також  у новинах журналісти можуть зловживати фразою «як дізналися з власних джерел», що певною мірою викликає підозри у новині. Наприклад, на сайті «Волинські новини» є новина «На Волині конфіскували "євробляхи", що тероризували цілий район, – ЗМІ».  Сайт посилається на інтернет-видання «Під прицілом», однак у тексті є посилання на власні джерела, а не офіційні.

На сайті «ВолиньPost» зафіксовано 104 підтверджених джерела інформації. Анонімних джерел не виявлено, однак зі всієї кількості ідентифікованих новин – 5,7% новин посилається на сумнівні джерела та 5% новин з’явилися в стрічці без посилання на жодне джерело.

Отже, Facebook для волинських журналістів є не лише способом збору інформації: для декого з медійників пости в соцмережах стали «повноцінними» новинами. Не зупиняє і розуміння, що не все, що в є соцмережах, може бути новиною. Максимум – лише приводом для збору інформації. Не є готовою новиною і якийсь пост у соцмережі. Наприклад, Facebook допомагає в роботі, коли редактор, наприклад, копіює з соцмереж фото нещодавнього потопу після грози в місті Луцьку. Однак не завжди соцмережа є надійним джерелом. На п’яти сайтах, які моніторились, часто з’являлись однотипні новини саме завдяки постам із соцмереж. Але кому цікаво читати те саме, що вже є у соцмережах, – питання відкрите.

Ще однією проблемою є наявність сумнівних джерел на кшталт «люди кажуть» або ж «експерти зазначають» без посилання на тих, хто й що казав. Це, безумовно, порушення стандарту достовірності. Які конкретно експерти? Які люди? У розслідувальній журналістиці можна не називати достовірні джерела, якщо їм, наприклад, загрожує небезпека. Але чому у звичайній новині нема посилання на джерело?

До того ж не всі волинські сайти додають гіперпосилання на пости у соцмережах або ж на авторів дописів, таким чином у гонитві за кількістю новин втрачається їх якість. Наприклад, читач захоче перейти на сторінку користувача, який написав пост, а не може цього зробити одразу. Йому потрібно самому шукати дописувача в інтернеті.

Моніторинг ІМІ показав, що журналісти популярних волинських сайтів  у більшості випадків все ж посилаються на достовірні джерела інформації. Однак не завжди новинах є повна інформація з достатньою кількістю та якістю джерел.

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в цьому матеріалі, належать автору та не обов’язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!
Хочете дізнаватися першими про нові дослідження інституту масової інформації? Підпишіться на розсилку!
Дякуємо за підписку!