Достовірних джерел більше, аніж сумнівних: на які джерела посилаються волинські сайти

Волинські медійники активно використовують cоцмережі,  але  не завжди посилаються на достовірні джерела інформації з Facebook,  – такі дані моніторингу стандарту достовірності Інституту масової інформації, який проводився з 4 червня 2018 року. Аналізувалися перші 100 новин сайтів «Волинські новини», «ВолиньPost», «Район. Луцьк», «Волинь24», «Волинська правда» (всього 500 новин). Відповідно до методології моніторингу, у кожній новині перевірялося, чи є джерело надійним, сумнівним або анонімним. Окрім цього, у дослідження входило виявлення новин без джерел. У моніторингу оцінювалися лише новини: анонси та рекламні тексти, розслідування, аналітика не розглядались.

Серед недоліків: деякі журналісти якщо побачать якусь інформацію у Facebook, то до публікації новини не завжди зателефонують в офіційні джерела й не уточнять, як насправді було. Наприклад, видання «Волинська правда» у новині із назвою «На Волині поліція погрожувала водію автобуса через перемотаний бампер» не звернулося за коментарем до поліції. Посилання є лише на користувача із Facebook. Але чому не звернутися ще й до поліції за коментарем, якщо мова про поліцейських? До речі, у заголовку ще й серйозне звинувачення: «поліція погрожувала». Отже, журналістам треба серйозніше і більш відповідально підходити до того, що можна публікувати, посилаючись на соцмережі, а що – ні, і в будь-якому разі перевіряти інформацію, а також звертатися за коментарем, про кого йдеться.

Є на сайті «Район.Луцьк»  новина з посиланням на фейсбук-користувача з назвою «Невідомі спалили дитячі візочки у будинку на Чорновола».  Однак немає коментаря поліції або ж батьків, які постраждали внаслідок цього. Так, звісно, можна це написати в іншій новині, але чому в одній новині немає повної інформації? На сайті «Район.Луцьк» було ідентифіковано 92 підтверджених джерела інформації, із них – 4 анонімних джерела, 10,9 % – сумнівні джерела інформації, 3 % – без джерел.

Плюси у новинах – коли ми можемо побачити, що журналісти намагалися зв’язатися з офіційним джерелом інформації. Наприклад, на сайті «Волинь24» є новина з посиланням на пост із Facebook користувача Радима Романюка. Новина має назву «У Ковелі бачили російські вагони». Проте в кінці зазначено, що в Укрзалізниці телефоном коментувати ситуацію відмовились, сказали писати запит.  Однак на цьому сайті виявлено й новини без посилання на джерело. Наприклад, новина з назвою «У Луцьку біля Старого ринку маршрутка в’їхала у легковик». Можна лише здогадуватися, чи це читач вислав фото, чи сам журналіст сфотографував аварію. У тексті також нема посилання на офіційне джерело.

У «Волинь24» – 102 підтвердженні джерела, 3 анонімних, 7,8 % посилань на сумнівні джерела інформації, 3 %  новин – без посилання на джерела.

«Волинська правда» використала у ста новинах 105 джерел інформації, 3 новини з анонімними джерелами, 5,7 % сумнівних джерел та одна новина без посилань на будь-кого.

На волинських сайтах у «своєму медіапросторі» є певні правила, яких намагаються дотримуватись. У деяких редакціях діє заборона передруків новин, або ж заборона передруку ексклюзиву впродовж 4-х годин, або ж копіювання тексту можливе з дозволу редакції й обов’язково з посиланням на джерело (деталі – тут). Однак новини загалом схожі за змістом. Адже, якщо 5 журналістів з різних видань піде на одну й ту ж подію, вони зазвичай прийдуть з однаковою інформацію.

Крім того, у волинських ЗМІ є чимало «паркетних» новин, надісланих прес-службами. І не завжди читачу може бути зрозуміло, хто писав новину.

Не завжди в новинах можна знайти посилання на джерело. Навіть якщо журналіст пішов на подію й зробив матеріал, не зазначається «як повідомив кореспондент/журналіст видання». До речі, в 500 промоніторених новинах загалом виявлено  12 публікацій без посилання на джерела інформації.

На сайті «Волинські новини» було ідентифіковано 113 достовірних джерел інформації. З усієї кількості лише два джерела виявились анонімними, 5,3% сумнівних джерел інформації. 3% новин були опубліковані без посилання на будь-яке джерело.

Також  у новинах журналісти можуть зловживати фразою «як дізналися з власних джерел», що певною мірою викликає підозри у новині. Наприклад, на сайті «Волинські новини» є новина «На Волині конфіскували "євробляхи", що тероризували цілий район, – ЗМІ».  Сайт посилається на інтернет-видання «Під прицілом», однак у тексті є посилання на власні джерела, а не офіційні.

На сайті «ВолиньPost» зафіксовано 104 підтверджених джерела інформації. Анонімних джерел не виявлено, однак зі всієї кількості ідентифікованих новин – 5,7% новин посилається на сумнівні джерела та 5% новин з’явилися в стрічці без посилання на жодне джерело.

Отже, Facebook для волинських журналістів є не лише способом збору інформації: для декого з медійників пости в соцмережах стали «повноцінними» новинами. Не зупиняє і розуміння, що не все, що в є соцмережах, може бути новиною. Максимум – лише приводом для збору інформації. Не є готовою новиною і якийсь пост у соцмережі. Наприклад, Facebook допомагає в роботі, коли редактор, наприклад, копіює з соцмереж фото нещодавнього потопу після грози в місті Луцьку. Однак не завжди соцмережа є надійним джерелом. На п’яти сайтах, які моніторились, часто з’являлись однотипні новини саме завдяки постам із соцмереж. Але кому цікаво читати те саме, що вже є у соцмережах, – питання відкрите.

Ще однією проблемою є наявність сумнівних джерел на кшталт «люди кажуть» або ж «експерти зазначають» без посилання на тих, хто й що казав. Це, безумовно, порушення стандарту достовірності. Які конкретно експерти? Які люди? У розслідувальній журналістиці можна не називати достовірні джерела, якщо їм, наприклад, загрожує небезпека. Але чому у звичайній новині нема посилання на джерело?

До того ж не всі волинські сайти додають гіперпосилання на пости у соцмережах або ж на авторів дописів, таким чином у гонитві за кількістю новин втрачається їх якість. Наприклад, читач захоче перейти на сторінку користувача, який написав пост, а не може цього зробити одразу. Йому потрібно самому шукати дописувача в інтернеті.

Моніторинг ІМІ показав, що журналісти популярних волинських сайтів  у більшості випадків все ж посилаються на достовірні джерела інформації. Однак не завжди новинах є повна інформація з достатньою кількістю та якістю джерел.

Цей матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в цьому матеріалі, належать автору та не обов’язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки