Чому в херсонських медіа немає джинси: хороші й не дуже перспективи
У херсонських медіа повністю відсутня політична джинса та дуже мало немаркованої комерційної реклами. Єдиним медіа, де ми зафіксували такі матеріали, є "Херсон онлайн", яке ніколи не маркує рекламу.
Такі дані експерти Інституту масової інформації отримали в результаті моніторингу п’яти херсонських онлайн-медіа (Херсон онлайн, Суспільне: Херсон, Типовий Херсон, Вгору та МОСТ*), який проводився 2–6 вересня 2024 року. Аналізували кількість публікацій з ознаками замовності й неналежно маркованої реклами та основних замовників політичної джинси в регіоні. Всього було проаналізовано 753 матеріали, з яких тільки два, або 0,3% всіх новин, були комерційною джинсою.
Так, у першому замовному немаркованому матеріалі йдеться про техніку Apple, а активне посилання в статті йде на онлайн-казино.
У другому матеріалі, замаскованому під дайджест новин про телеграм та iPhone 16, рекламують букмекерську контору.
В обох випадках ця реклама заборонена в Україні.
"Змінами в Закон "Про рекламу" до ознак реклами додали оплатність, а довести, що за ці матеріали редакція отримала гроші, ми не можемо. Тому тут варто говорити про ознаки немаркованої реклами. Навесні, дійсно, була ухвалена постанова Кабміну, яка фактично забороняє рекламу грального бізнесу, але постанова – це не закон, тому ситуація з такою рекламою не зовсім однозначна. Заборона всіх видів реклами грального бізнесу діятиме до набрання чинності законом про боротьбу з ігровою залежністю”, – каже юрист ІМІ Роман Головенко.
Ситуація з повною відсутністю політичної джинси в херсонських медіа триває вже понад два з половиною роки. Ми не знаходили іміджевих статей з ознакою замовності про політиків та політичні партії від початку повномасштабного вторгнення. У липні 2023 року ситуація була дуже схожою з нинішньою і кардинально відрізнялася від довоєнної.
Так, у липні 2021 року ми фіксували значне зменшення політичної джинси в медіа регіону – трохи більш ніж 1% новин тоді містив ознаки політичної джинси. Цікаво, що в порівнянні з таким самим моніторингом 2020 року, напередодні старту місцевих виборів, кількість політичної джинси зменшилася майже вдвічі, а з проведеним у самий розпал агітації – у 10 разів.
Маємо також констатувати, що за цей час значно змінився набір сайтів, які, відповідно до методики, ми моніторимо. Так, медіа "Херсонщина за день" майже не оновлюється, втратило читачів і вже не є в списку популярних. Сайт "Мій Херсон" зник і про нього вже мало хто памʼятає. "Суспільне", "Вгору" та МОСТ, навпаки, набрали популярності й увійшли до моніторингу. Зникнення політичної джинси можна пояснити не тільки тим, що до списку найпопулярніших онлайн-медіа потрапили учасники мапи рекомендованих медіа, а й тим, що політичне життя в області зникло на початку повномасштабного вторгнення і не відновилося навіть у мінімальному обсязі. Міська рада не збирається, і її функції парламент передав начальнику міської військової адміністрації. Облрада збирається онлайн раз на декілька місяців у напівтаємному режимі, і перспектив, що ситуація якимось чином зміниться, не видно. Очевидно, що в такій ситуації політики навряд витрачатимуть кошти на свій піар.
Ще рік тому ми зʼясували, що кількість політичних новин у медіа Херсонщини впала катастрофічно – до 9% загальної кількості новин. Цього року ситуація не надто змінилася. За останні два роки ми не памʼятаємо жодної політичної заяви чи скандалу.
Мало який виборець пригадає зараз основних замовників джинси минулого. Окрім, можливо, мера Херсона Ігоря Колихаєва, який колись платив багатьом медіа регіону, зокрема з бюджету, щоб вони вихваляли його таланти. Наразі Колихаєв перебуває в російському полоні.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко, який до повномасштабного вторгнення часто фігурував у замовних публікаціях, продовжує очолювати раду, але його активність обмежується власним фейсбуком, де ледь не щодня зʼявляються поздоровлення з усіма наявними у світі святами.
Так само обмежив свою активність у топових медіа регіону ректор ХДУ та депутат облради Олександр Співаковський, але залишився дуже активним у фейсбуку. Щоправда, там він більше зусиль спрямовує не на власну рекламу та політичні заяви, а на рекламу університету, який, як і інші херсонські виші, переживає не найкращі часи.
Перший заступник голови Херсонської ОДА Дмитро Бутрій і досі, з невеликими перервами, обіймає ту саму посаду, але обмежив свою медійність, і медіа його більше не піарять. А у 2021 році Бутрій, який мав проблеми й втратив на якийсь час посаду, закликав вакцинуватися проти коронавірусу, що зараз видається дивним і навіть трошки ностальгічним.
Політичні партії теж тепер не рекламуються в херсонських медіа. Хтось через відсутність чітких перспектив скорих виборів, а хтось, як партія "Наш край", через скасування судом реєстрації.
Хоча цілком імовірно, що ті самі люди, які проводили фестиваль у Скадовську, проводять щось в окупованому місті й зараз, адже лідер обласної організації партії Віталій Булюк перейшов на бік ворога і працює заступником голови окупаційного уряду Херсонщини.
Депутати обласної і міської рад Єгор Устинов та Андрій Дмитрієв, які станом на жовтень 2021 року були в топі замовників немаркованої політичної реклами, після початку повномасштабного вторгнення виїхали з України. Юрій Рожков релокував свій бізнес на Прикарпаття і зрідка зʼявляється в херсонських медіа. І лише перший заступник голови обласної ради Юрій Соболевський перебуває в Херсоні та активно інформує виборців про роботу, але вже не в медіа, а через власний телеграм-канал.
Постійні обстріли Херсона та тимчасова окупація лівого берега призвели до серйозних втрат місцевого бізнесу. Хтось релокувався до інших регіонів, хтось просто припинив роботу, а ті, хто зараз працює в надскладних умовах, воліють не рекламуватись у медіа.
Тож навіть ті декілька рекламних матеріалів, які ми знайшли, належать немісцевим замовникам.
Очевидно, що з покращенням безпекової ситуації на Херсонщині, деокупацією лівого берега та стабілізацією політичної й економічної ситуації в херсонські медіа почнуть повертатися замовники політичної та економічної джинси. Але ситуація після ухвалення Закону "Про медіа" дещо змінилася, і тепер передбачено досить широкий спектр можливостей Нацради в питанні притягнення медіа до відповідальності за приховування чи неналежне маркування реклами. Тож у майбутньому медіа слід враховувати, що всяке порушення має свою ціну. Навіть для тих, хто вирішив не реєструвати свій сайт як онлайн-медіа. А про санкції за порушення закону детальніше можна прочитати на сайті ІМІ.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області
*Онлайн-медіа "МОСТ", власником якого є автор публікації, відповідно до вимог методології моніторингів ІМІ, що передбачають дослідження найпопулярніших медіа регіону, задля уникнення конфлікту інтересів досліджувала регіональна представниця ІМІ з іншої області.
Help us be even more cool!