Черкаські онлайн-ЗМІ уникають мови ворожнечі

Наявність у медіа новин про етнічні групи та використання мови ворожнечі в цій та інших тематиках виявляли під час червневого моніторингу регіональних онлайн-ЗМІ Інститутом масової інформації. 

До дослідження було взято новини зі стрічок сайтів 18000, "Провсе", "Вичерпно", "Прочерк" та Zmi.ck.ua, опубліковані з 1 до 5 червня включно. До уваги не бралися блоги, анонси, прогнози погоди, попередження про відімкнення світла чи води тощо. 

Методика моніторингу передбачала виокремлення кількості матеріалів про етнічні групи від загальної кількості публікацій, по тому відбір матеріалів про етнічні групи, що містили мову ворожнечі, та інших публікацій, які містили вияви будь-якої мови ворожнечі. Подальший аналіз передбачає визначення тематики новин з мовою ворожнечі: етнічні групи / нацменшини, гендер (жінки, ЛГБТ), внутрішньо переміщені особи, маргінальні групи, релігійні переконання, війна з Росією та ін. Наступний крок – виокремлення типів порушень: некоректна лексика (терміни), оціночні судження в новинах (негативно забарвлена лексика), розбіжність заголовка і тексту, відсутність коментаря, що балансує, та ін.

Отже, всього за період моніторингу в стрічках згаданих сайтів з’явилося 566 публікацій. Однак лише одна з них опосередковано стосувалася контексту етнічних груп. Йдеться про тижневий дайджест новин про коронавірус на сайті 18000, де в розділі "Світ" журналістка згадує про те, що одним із наслідків пандемії в США стала ворожнеча щодо азіатоамериканців у країні, де дехто їх звинувачує у виникненні коронавірусу. Та загалом у нинішній добірці новин не було публікацій, які б безпосередньо стосувались етнічних груп або де такі було б згадано в помітних контекстах. 

Відповідно, у вибірці моніторингу не зафіксовано використання мови ворожнечі в новинах про етнічні групи. Також не зафіксовано жодних виявів мови ворожнечі й у новинах інших тематичних груп. 

Примітно, що подібний моніторинг ІМІ, який було проведено в серпні минулого року, теж показав, що онлайн-ЗМІ Черкащини уникають виявів мови ворожнечі (за винятком використання двох дещо суперечливих фото для ілюстрації  публікацій). Однак і тоді кількість новин про етнічні групи становила менш ніж відсоток, а саме п’ять із 716 новин. 

Варто нагадати, що мова ворожнечі – це використання агресивних висловлювань, які принижують чи дискредитують людину або групу осіб за ознакою раси, етнічної, чи національної належності, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які охоплюють поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості.

Під час моніторингу ми, зокрема, акцентували увагу на таких маркерах присутності мови ворожнечі:

• прямі або завуальовані заклики до насильства;  
• заклики до дискримінації;  
• заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні; 
• виправдовування випадків насильства та дискримінації;  
• твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
• звинувачення в негативному впливі на суспільство чи державу; 
• твердження про неповноцінність та моральні недоліки такої групи; 
• створення негативного іміджу певної групи суспільства; 
• згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
• протиставлення однієї групи іншій; 
• пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.
  
  ІМІ поцікавився в журналістів та редакторів деяких сайтів Черкащини, зокрема й деяких із тих, які підлягали моніторингові, чому, на їхню думку, частка новин, які  стосуються етнічних груп, у стрічках регіональних онлайн-ЗМІ доволі невелика, або такі новини й узагалі відсутні довгий час. Зрештою опитані пояснили, що цієї тематики навмисно не уникають, а частка публікацій така мізерна, позаяк відсутні інформприводи безпосередньо від етнічних груп.

Водночас, згідно з даними із сайту обласної ради, на Черкащині проживають особи 130 етносів. Переважають українці й росіяни. Також в області мешкають білоруси, татари, євреї, молдавани, вірмени, болгари, поляки та представники інших національностей. Слід також згадати брацлавських хасидів, які найчастіше фігурують у новинах наприкінці вересня – на початку жовтня, коли масово приїздять на Черкащину святкувати Рош га-Шана (свято початку нового року для всіх, хто сповідує юдаїзм) біля могили цадика Нахмана в Умані. Також, за даними представників ромської громади, нині  на території Черкаської області проживають від 5 до 7 тисяч ромів. 

Власне, роми, згідно з цьогорічною лютневою публікацією сайту "Провсе", часто стикаються з дискримінацією і з боку правоохоронців, і з боку роботодавців, проблемами з освітою та несприйняттям у суспільстві. І один з гучних скандалів використання мови ворожнечі щодо етнічних груп у ЗМІ на Черкащині, пов’язаний саме з цією етнічною групою. 4 липня 2018 року ромська громадська організація Черкащини "Романі рота" звернулася до СБУ, поліції, прокуратури та облдержадміністрації щодо розпалювання міжнаціональної ворожнечі в публікації місцевої газети "Вечірні Черкаси" та на сайті видання, про що повідомляв ІМІ. 

До слова, видання MediaLab свого часу підготувало корисну добірку порад щодо того, як писати про ромів, щоб не підживлювати упередження та стереотипи. 

Також варто нагадати, що в українському законодавстві немає терміна "мова ворожнечі". Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття "розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі". І, згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу, за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі строком на п'ять років, а якщо є обтяжувальні обставини – вісім.

Експерти ІМІ на основі матеріалів Ethical Journalism Network склали п'ятикроковий тест на мову ворожнечі. Тож радимо запитати себе:

Також радимо ознайомитися зі ще одними корисним тематичним матеріалом видання MediaLab "Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі".

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.