ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Черкащина майже без мови ворожнечі

Черкаські онлайн-ЗМІ у своїх публікаціях майже не вдаються до мови ворожнечі – такими є результати серпневого моніторингу Інституту масової інформації, завданням якого було визначити частку матеріалів з мовою ворожнечі в стрічках регіональних медіа та визначити тематику матеріалів з мовою ворожнечі. 

До дослідження взято всі новини сайтів 18000, "Прочерк", Zmi.ck.ua, "Вичерпно", "Провсе", "ЧЕ24 Онлайн", "Дзвін", "Золотоноша City", "Вісті Черкащини" та "Канос",  опубліковані з 9 до 11 серпня. 

Упродовж моніторингового періоду в стрічках названих медіа з’явилося 554 публікації. Від 14 на сайті "Золотоноша City" та 18 на сайті Kanos до 87 на "Дзвоні" та 90 на "Прочерку". 

І лише одна публікація містила ознаки мови ворожнечі. 

Йдеться про публікацію на сайті 18000 "Британця, який приїхав на святкування Рош га-Шана до Умані, видворять". Так, у заголовок винесено вказівку на національність / громадянство правопорушника, окрім того, вказано його належність до певної релігійної групи. Також у заголовку використовується дієслово з негативним емоційним забарвленням, яке може принижувати гідність людини. До того ж у тексті наголошується на належності правопорушника до певної етнічної групи й, по суті, стверджується про кримінальність цієї етнічної групи. 

Також під час моніторингу як негативний приклад, хоч і без чітких ознак мови ворожнечі, виділено формулювання в повідомленні поліції про початок цілодобового чергування на одному з постів у районі компактного перебування хасидів у м. Умані, яке через свої стрічки без жодних змін поширила низка ЗМІ, зокрема "Дзвін", 18000 і "Провсе". Йдеться про формулювання "У зв’язку з прибуттям прочан брацлавського хасидизму виникла необхідність у забезпеченні публічної безпеки та порядку в районі паломництва", після прочитання якого в реципієнта можуть виникнути двозначні суперечливі асоціації, зокрема створення негативного іміджу певної групи суспільства і  твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи.

Поза тим варто нагадати, що мова ворожнечі – це будь-які вислови, контекст чи візуальне зображення, які призводять до створення або ж поглиблення вже наявної ворожнечі між відмінними за певними ознаками групами суспільства, це використання агресивних висловлювань, контекстів чи зображень, які принижують або ж дискредитують людину чи групу осіб за ознакою раси, етнічної, чи національної належності, релігії, статі або сексуальної орієнтації. Це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах. Мова ворожнечі описує, ієрархічно зіставляє різноманітні групи людей та оцінює особисті якості конкретних осіб на підставі їхньої належності до тієї чи іншої групи. Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як усі форми самовираження, які охоплюють поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості.

Виділяють такі маркери присутності мови ворожнечі:

  • прямі або завуальовані заклики до насильства;  
  • заклики до дискримінації;  
  • заклики не дати групі можливості закріпитися в регіоні; 
  • виправдовування випадків насильства та дискримінації;  
  • твердження про кримінальність певної територіальної чи етнічної групи;
  • звинувачення в негативному впливі на суспільство чи державу; 
  • ствердження про неповноцінність та моральні недоліки такої групи; 
  • створення негативного іміджу певної групи суспільства; 
  • згадування групи чи окремих її представників у принизливому чи образливому контексті;
  • протиставлення однієї групи іншій; 
  • пряме або завуальоване ствердження того, що одна група створює незручності в існуванні іншої.

Примітно, що подібний моніторинг ІМІ, який було проведено в серпні 2019 року, теж показав, що онлайн-ЗМІ Черкащини уникають виявів мови ворожнечі (за винятком використання двох дещо суперечливих фото для ілюстрації  публікацій). Тоді було проаналізовано 716 новин зі стрічок п’яти онлайн-ЗМІ. Те саме засвідчив і тогорічний червневий моніторинг, під час якого було проаналізовано 566 публікацій.

Варто нагадати, що в українському законодавстві немає терміна "мова ворожнечі". Однак у Кримінальному кодексі України та законах, що стосуються медіа, є поняття "розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі". І, згідно зі статтею 161 Кримінального кодексу, за це передбачено покарання у вигляді обмеження волі строком на п'ять років, а якщо є обтяжувальні обставини – вісім.

Експерти ІМІ на основі матеріалів Ethical Journalism Network склали п'ятикроковий тест на мову ворожнечі. Тож радимо запитати себе:

Окрім того, радимо ознайомитися зі ще одними корисним тематичним матеріалом видання MediaLab "Як журналістам не вдаватися до мови ворожнечі".

Захар Колісніченко, регіональний представник Інституту масової інформації в Черкаській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!