Бути сильними: як чернівецькі медіа впливають на розвиток громад

Інформувати й впливати на розвиток громад – важливе завдання і навіть місія для журналістів незалежної України. Щоб зацікавити типового споживача медіаконтенту піти далі телеграм-пабліків, читати й дивитися ґрунтовні матеріали, медійникам доводиться дуже багато працювати.

Щоб якісно донести інформацію, бути почутими, формувати об’єктивну громадську думку, розвінчувати фейки, дезінформацію, волонтерити, зацікавлювати рекламодавців, розвиватися й спонукати до розвитку світ, у якому живуть і працюють.

“Cуспільне Чернівці” – мовник, який 100% фінансується з державного бюджету, висвітлює важливі питання громади та створює програми. В полі зору, зокрема, соціальні проблеми, історії військових, медиків, ВПО. Важливим є й культурний пласт, про який не говорять паркетними “відбулося”, а створюють дійсно цікаві інтерв’ю, що розширюють світогляд буковинців. З найновіших варто переглянути інтерв'ю з директоркою ОМКФ Анною Мачух, режисером фільму “Памфір” Дмитром Сухолитким-Собчуком, проєкт “Бабин бучок”, інтерв'ю з культурним менеджером Андрієм Тужиковим.

Історії непересічних особистостей не змінюють миттєво громади та мають поступовий, визначальний вплив на формування сильної нації. З нещодавніх варто пригадати такі сюжети: “Ложка цукру з гнилою капустою, Сибір та тортури за Україну”, “Зайняв рубіж ціною власних ніг”, “ Після допитів опухали ноги. Історія звільненого з полону буковинця, який обороняв Азовсталь”, “Військовий “Хаттаб” з Чернівців 30 років медитує й не полишив цю справу на передовій”.

Йдеться немало й про місцеві соціальні проблеми і їхнє розв'язання. Зокрема, про ремонт фонтана на площі Пресвятої Марії, реставрацію історичних фасадів, будівництво без дозвільних документів на оглядовому майданчику в Садгорі.

Інтернет-портал “BukNews: Всі новини Буковини”. Незалежний медіаресурс Чернівецької області, який працює найперше завдяки ентузіазму, неупередженості, величезному професіоналізму засновника, журналіста Юрія Чорнея, і невеликій підтримці читачів. За майже 20 років роботи редакція інтернет-порталу зробила багато суспільно корисних справ, допомогла розв’язати чимало соціальних проблем громади. Медіаспоживачі звикли читати про складні проблеми в місті, стежити за незручними запитаннями до посадовців та їхніми відповідями. Однак ця незалежність має монетизуватися, а журналісти – отримувати гідну оплату праці. З початку повномасштабного вторгнення на сайті BukNews опубліковані реквізити, за якими можна підтримати незалежну роботу видання. Крім цього, особливо важливою є увага і підтримка грантодавців.

Попри непросту фінансову ситуацію редакція завжди підтримує волонтерські ініціативи. З недавніх заходів варто пригадати благодійний вечір, на якому був проведений збір коштів для потреб чернівецьких військовослужбовців ЗСУ.

Журналістка медійної платформи “Шпальта” Ольга Максимюк розповідає, що працює тільки в незалежних редакціях, де ніхто не вказував, як писати, про кого і під яким кутом подавати матеріал: “За понад десять років у професії я написала чимало матеріалів, які сприяли вирішенню проблем у регіоні. Робота в газеті мала свою особливість. Публікації в друкованому виданні мали такий “магічний” вплив на посадовців, після них багато застарілих проблем у Чернівцях чи в іншому населеному пункті вирішувалося дуже швидко. Коли видання перейшли в онлайн-площину, конструктивна критика чи привернення уваги до проблем спрацьовують миттєво. Серед кейсів, які змінили життя громади, запам’ятався репортаж з інфекційного відділення в Новоселиці на початку пандемії ковіду. Стаття викликала суспільний резонанс. Коли епідемія набрала обертів, на це районне відділення звернули увагу і виділили кошти на ремонт.

Також було багато матеріалів про те, які послуги є безоплатними в медичних закладах, аналізи та обстеження після другого етапу медичної реформи, безоплатні пологи тощо, у яких я показувала, які права мають пацієнти, і вони тепер точно знають, за що не треба платити.

Після початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року фокус уваги журналістів дещо змінився. Ми почали писати про те, як українці згуртувалися та допомагають внутрішньо переміщеним особам. Репортажі про те, як готують борщ, шиють аптечки для військових, як працюють волонтерські штаби, думаю, надихали тих, хто ще не долучився волонтерського руху, зробити це.

Відтак до нашого регіону почав переміщуватися релокований бізнес із місць війни. Їхні історії про те, як декому довелося починати бізнес знову з нуля, давали надію на те, що війна “далеко” і тут буде якась стабільність”.

За словами Ольги Максимюк, публікації про соціально-політичні процеси в житті громади не втратили актуальності під час війни. Журналістка наводить приклад свого матеріалу про демонтаж старого моста через Прут у Глиниці й будівництво нового:

“Ця стаття остаточно розставила всі крапки на “Ї” в суперечках щодо документації й використання коштів. А дослідження про те, хто виграє тендери на будівництво та ремонти доріг у місті, показували громаді, чи добросовісні це фірми”, – зауважує медійниця.

Ольга додає, що наразі дуже актуальним є питання, як витрачають кошти з бюджетів громад: “Суспільство розділилося на тих, хто хоче, щоб влада дбала про інфраструктуру міста і вкладала кошти в ремонти, та тих, хто пропонує всі гроші перерахувати на підтримку армії. І наша роль як журналістів показати рух коштів та пояснити механізм розподілу бюджету. Що я й зробила в публікації з коментарями фахівця комітету виборців та економіста”.

Значущими в журналістській діяльності Ольги Максимюк є історії з військовими.

Журналістка каже, що такі матеріали дають читачу розуміння того, що відбувається на фронті та яка ціна нашого мирного життя і перемоги.

В.о. головної редакторки МА АСС Олександра Раца розповідає: “Медіаагентство АСС працює вже понад сім років, висвітлює новини Чернівців і області. За це час ми допомогли громадянам вирішити багато проблем, достукатися до влади, написавши про болючі питання нашого міста. Ми спостерігали, як влада їх вирішувала. Робота незалежних медіа особливо важлива під час повномасштабної війни. Ми часто отримуємо повідомлення в редакцію з проханнями допомогти. Одного разу, під час знімання в модульному містечку Чернівців, ВПО розповіли нам про проблеми з транспортом. Журналісти МА АСС звернулися до представників влади, розповіли про нарікання людей, це допомогло вирішити проблему.

Також пригадуємо кейс, коли ВПО, що жили в гуртожитках Чернівців, не розуміли, чому мають платити кошти за житло, як вираховуються суми й тарифи. Розкривши тему та поспілкувавшись із обома сторонами конфлікту, ми сприяли тому, щоб люди організували збори, де адміністрація і переселенці порозумілися. Не омину й тему благодійності й різноманітних зборів для наших ЗСУ. Поширивши таку інформацію в медіа, про збір дізнається широка аудиторія, що дозволяє закрити потреби наших бійців у рази швидше”.

Важливою складовою незалежної журналістики є радіо. Тож цікавимося в програмного директора Радіо 10 Віталія Ковальського про вплив радіожурналістики на розв'язання місцевих питань і загалом на розвиток України:

“Єдині, хто сьогодні сприяє незалежності України, – це хлопці з дівчатами в “пікселі”, хто зі зброєю в руках ціною життів женуть російських окупантів з української землі. Медіа є лишень маленькою частиною цього великого національного опору, який для багатьох триває з часів окупації Луганщини, Донеччини й анексії Криму у 2014 році.

У контексті цього спротиву ще тоді, майже 10 років тому, наша редакція вирішила відмовитися від “культурного” продукту Росії. Ба більше, зовсім швидко це переросло й у відмову від пісень російською мовою. Навіть якщо їх виконували українські співаки. Тоді відмова від російського і підтримка українського культурного і мовного продукту здавалася достатньою. Проте, як показав час, навертати людей до свого буває замало, щоб агресор відмовився від своїх намірів позбавити українців своєї держави”.

Віталій Ковальський зауважує, що 24 лютого 2022 року стало зрозуміло, що розмов про культуру, музику, кіно, мову замало: “Тобто вони залишилися актуальними, але повномасштабне вторгнення, прибуття ВПО на Буковину, релокація підприємств і необхідність закривати потреби сил спротиву дещо змістили акценти й контекст”.

З початку повномасштабного російського вторгнення Радіо 10 активно проводить та підтримує різноманітні волонтерські ініціативи:

“Що стосується участі медіабренду Радіо 10 у спротиві й волонтерстві, то тут я вкотре переконався, що сила бренду в людях, які його формують. Адже неможливо злічити заслуги кожного з наших працівників. Численна кількість благодійних концертів та заходів зі зборами для ЗСУ, на яких співали зі своїми гуртами наші ведучі. Діана Польова (Girls&Jazz), Андрій Рудік (Гуцул Каліпсо), Олена Василович (Groove Company), Ольга Лайт, яка крім проведення низки благодійних заходів ще й долучилася до команди Червоного Хреста. Звичайно, що медіапідтримка і заклики до відвідування заходів слухачів також були обов'язково. Це були персональні збори наших ведучих. Часто це були кошти компанії або ж персональні заощадження. Щось було публічне, а про щось не говорилося.

В ефірі велася паралельно ще й інша робота. Інформаційна підтримка релокованих підприємців, робота з протидії фейкам і спроби підвищити як свою медіаграмотність, так і слухачів. Ми всі стали вразливіші, адже машина ворожої пропаганди працює на повну. Та й шахраї нікуди не зникли. Охочих нажитися на людях у період емоційних гойдалок значно побільшало”, – резюмує Віталій Ковальський.

За словами медійника, завдяки нормалізації роботи рекламного відділу і підтримці іноземних донорів, робота колективу є доволі стабільною: “Віримо, що ситуація в перспективі такою залишиться, хоча бачимо – ця війна може бути довшою, ніж нас “заспокоювали” раніше. Без оптимізму і віри в перемогу нікуди. А от тоді незалежна журналістика дуже стане в пригоді, якщо ми хочемо побудувати демократичне суспільство – зі змінністю влади, законністю і рівноправ'ям, нульовою толерантністю до корупції. А головне, де держава Україна піклується про своїх героїв, особливо якщо вони перейшли в категорію “пільговики”, “інваліди війни”, “діти-сироти героїв”.

З початку повномасштабної війни буковинська журналістика тримає сильний інформаційний фронт, впливає на розв'язання місцевих соціальних питань, об’єднує краян та закриває життєво необхідні збори для військовослужбовців. Водночас маємо зовсім невеликий пласт аналітичних матеріалів і журналістських розслідувань. Це та частина роботи, яка виходить за межі щотижневих планувань і оперативної роботи. І, звісно, потребує додаткових коштів та фахівців.

Альона Чорна, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області