Бобринецький та Олександрівський райони стали епіцентрами боротьби за доступ до публічної інформації на Кіровоградщині

Станом на 5 липня 2018 року судами Кіровоградської області було ухвалено 12 рішень у справах, що стосувались у тій чи іншій мірі оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника інформації в частині доступу до публічної інформації. Варто зазначити: далеко не всі справи мали пряме відношення до питання доступу. У половині випадків інформація, яку в тій чи іншій мірі не було надано вчасно, стосувалася виплати зарплати, пенсії чи інших майнових прав громадян. Однак були й досить цікаві рішення, за якими можна прослідкувати цікаву для  Кіровоградщини тенденцію – відстояти власне право на доступ до інформації хоча й непросто, однак можливо. Причиною, яка може завадити цьому, принаймні в суді, є необізнаність самих скаржників. Однак про все по черзі.

Рекордсменом за кількістю розглянутих справ про доступ до інформації виявився Кіровоградський окружний адміністративний суд – 5 справи за півроку, ще по 2 рішення у Олександрівського районного, Олександрійського міськрайонного та Бобринецького районного судів. Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області має у своєму активі одне рішення.

«Народне коло» проти сільради

Олександрівський районний суд Кіровоградської області своїм рішенням від 27 січня  відмовив у задоволенні позову громадської організації «Народне коло» щодо визнання протиправною бездіяльності голови Цвітненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області в частині ненадання публічної інформації. Йдеться про засвідчені копії щорічних звітів депутатів Цвітненської сільської ради та голови ради перед виборцями за 2016 рік. Із запитом щодо надання цих даних громадська організація зверталася до сільради наприкінці листопада 2017 року, однак відповіді так і не отримала.

Відносини, що склалися між сторонами справи, суд відніс до правовідносин, що виникають між фізичною особою із суб’єктом. Однак тут же зауважив, що поняття «суб'єкт владних повноважень» не охоплює посадових осіб і службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, у тому числі сільських голів, оскільки за своїм статусом та колом повноважень вони не підпадають під розуміння органу державної влади та інших суб'єктів.

Таким чином, вказавши на те, що сільський голова Цвітненської сільської ради не є належним відповідачем за позовами щодо доступу до публічної інформації, суд відмовив ГО «Народне коло» у задоволенні позову.

Не зупинившись на одному позові, громадські активісти паралельно подали ще декілька, зокрема щодо ненадання головою все тієї ж Цвітненської сільської ради відповіді на чотири інформаційні запити, датовані листопадом 2017 року. Враховуючи однотипність заяв і ситуацій, ухвалою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 4 січня 2018 року ці справи було об'єднано в одну. А вже 13 лютого ухвалою цього ж суду до участі у справі залучено в якості співвідповідача Цвітненську сільську раду Олександрівського району Кіровоградської області.

У  позовах представники громадської організації вимагали визнати протиправною бездіяльність голови в частині ненадання відповіді на інформзапити. У разі ж якщо необхідна інформація була відсутня у  ради та її голови, перенаправити запит належному розпоряднику інформації з одночасним повідомленням про це запитувача.

У своїх поясненнях суду голова Цвітненської сільради частково визнав позовні вимоги, пояснивши: позивач, ГО «Народне коло», засипає раду інформаційними запитами, даними щодо частини з яких рада не володіє. Враховуючи це, громадським активістам було направлено відповіді з рекомендаціями звернутися до тих установ, які є розпорядниками запитуваної інформації. Що ж до іншої частини звернень, то, стверджують у раді, відповіді на них було надіслано ГО поштою.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив: у порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону «Про доступ до публічної інформації» відповідач, який не володів запитуваною інформацією, але якому було відомо, хто нею володіє, був зобов'язаний надіслати запити належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Що ж до надісланих відповідей, то вони, як свідчать надані під час засідання квитанції УДППЗ «Укрпошта», були надіслані «Народному колу» аж через 5 місяців, що явно перевищує встановлений законом 5-денний строк.

У підсумку  Олександрівським районним судом Кіровоградської області було ухвалено рішення визнати дії та бездіяльність Цвітненської сільської ради незаконними: перенаправити  запити ГО «Народне коло» належному розпоряднику інформації та надати в 5-денний строк після дня проголошення рішення суду дані щодо питань, інформація стосовно яких є у ради.

У частині позовних вимог до голови Цвітненської сільської ради суд досить прогнозовано у задоволенні відмовив.

Невідомий проти Бобринецької райради

На початку року, врахувавши аргументи відповідача, Бобринецький районний суд також відмовив у задоволенні позову деперсоніфікованій ОСОБІ_1 яка позивалася до Бобринецької районної ради Кіровоградської області та її голови Олени Гадеської. Відповідне рішення судом було ухвалено 21 лютого 2018 року.

Згідно з матеріалами справи, у вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання протиправними дій голови райради в частині внесення на розгляд пленарного засідання дванадцятої сесії районної ради проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 21 грудня 2016 року №161 "Про районний бюджет на 2017 рік"» без оприлюднення його у повному обсязі (з урахуванням додатків). Крім того, у позові містилася вимога визнати нечинним відповідне рішення, проголосоване радою.  

Під час розгляду справи голова Бобринецької райради Олена Гаденська зауважила, що проект оскаржуваного рішення розроблений структурним підрозділом Бобринецької РДА, яка й була суб’єктом його подання. Саме тому, у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», цей проект рішення з додатками було оприлюднено на офіційному сайті Бобринецької РДА 1 серпня 2017 року, тобто за 20 днів до його розгляду, а тому права позивача як члена Бобринецької міської ОТГ порушено не було.

Вивчивши наявні на сайті РДА матеріали та заслухавши покази свідків – працівників РДА, відповідальних за вчасне оприлюднення проектів рішень на сайті адміністрації, суд дійшов висновку, що в цьому аспекті права користувача порушені не були. Крім того, вказав суд й на той факт, що голова Бобринецької райради є неналежним відповідачем, тож єдиним відповідачем у справі, по суті, залишалася лише сама рада.

У підсумку в задоволенні позову скаржникові було відмовлено в повній мірі.

Журналісти «Аграрного життя» проти Бобринецької райради

Бобринецька районна рада Кіровоградської області та її голова Олена Гадеська стали фігурантами ще не однієї справи щодо доступу до публічної інформації. Позов про визнання протиправною бездіяльності голови ради подав журналіст видання «Аграрне життя».

Претензії медійника стосувалися появи 22 вересня 2017 року на офіційному сайті райради трьох розпоряджень голови Олени Гадеської, два з яких з’явилися на п'ятнадцятий, а одне – на десятий день після офіційного затвердження.

На думку позивача, оприлюднивши розпорядження пізніше п'яти робочих днів із дня їх затвердження/видання та без зазначення дати оприлюднення і дати оновлення, голова районної ради не виконала обов'язок, покладений на неї частиною першою статті 14 та частиною першою і третьою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та припустилася протиправної бездіяльності, чим порушила право на своєчасний доступ до достовірної, точної та повної публічної інформації.

У заперечення позову представник районної ради вказала на технічні проблеми з сайтом, які тривали з 7 по 9 вересня. Крім того, один з документів – від 8 вересня – було опубліковано в газеті «Честь хлібороба» за номером 68 від 12 вересня 2017 року.

Розглянувши доводи сторін справи, суд встановив порушення радою строків оприлюднення інформації на офіційному сайті ради, однак зауважив, що голова районної ради не є розпорядником інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а значить, у задоволенні позовних журналісту буде відмовлено.

Відповідне рішення й було ухвалено Бобринецьким районним судом Кіровоградської області 14 березня цього року.

Незважаючи на невдале перше рішення, журналісти «Аграрного життя» на цьому не зупинились і подали до Кіровоградського окружного адміністративного  суду позовну заявку щодо визнання протиправною відмови Бобринецької районної ради в задоволенні запиту від 28 листопада 2017 року щодо надання переліку об'єктів нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок), які перебувають у комунальній власності Бобринецької райради. Крім того, у своєму позові представник видання вимагав зобов’язати раду таки надати відповідь на вище вказаний запит і стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8750 гривень.

Зі свого боку представник райради в суді апелював до того факту, що запитувана журналістом інформація розміщена на офіційному сайті ради в розділі «Доступ до публічної інформації», про що й було повідомлено у відповідь на інформзапит.

Тим не менш під час розгляду справи по суті судом було встановлено: п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» говорить про те, що цей самий доступ забезпечується шляхом надання інформації за відповідними запитами, а значить, надання відповіді не по суті питання журналіста було незаконним. Враховуючи це, Кіровоградський окружний адміністративний суд 12 червня вирішив: визнати протиправною відмову Бобринецької райради в наданні інформації та зобов’язати цей орган надати журналісту газети «Аграрне життя» перелік об'єктів нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок), які перебувають у комунальній власності ради.

Що ж до відшкодування витрат на адвоката, то суд зауважив: на підтвердження витрат сплати правової допомоги позивачем не надано до суду квитанцій про сплату коштів у якості оплати послуг адвоката, тому ця вимога є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частково задовольнив Кіровоградський окружний адміністративний суд й ще один позов все того ж «Аграрного життя». Спір виник у зв’язку зі зверненням журналістів до Бобринецької районної ради із запитом про надання публічної інформації стосовно службового відрядження за кордон голови районної ради та незгодою позивача з отриманою відповіддю на свій запит.

Дослідивши матеріали справи й заслухавши представників позивача та відповідача, суд дійшов висновків, що відповідач надав відповідь на запитувану інформацію не в повному обсязі, оскільки не надав даних щодо технічного завдання на відрядження голови Бобринецької районної ради (його складання чи нескладання), про витрачання коштів районного бюджету на відрядження, а також документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю районної ради. Щодо решти запитаної журналістами інформації, суд зазначив: відповідач діяв у межах закону.

У підсумку 26 червня Кіровоградським окружним адміністративним судом було ухвалено рішення: визнати протиправною бездіяльність Бобринецької районної ради Кіровоградської області щодо ненадання повної інформації та зобов'язати раду не пізніше 5 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути запит журналістів з урахуванням висновків суду. 

У задоволенні позову в частині визнання протиправною відмови Бобринецької районної ради у задоволенні запиту на інформацію відмовити, оскільки наявність відмови як такої не було встановлено.

Позитивні висновки

Незважаючи на те, що чимало справ було «завалено» через обрання неналежного відповідача, варто констатувати: позивачі вчаться на своїх помилках, а їхній позитивний досвід може стати хорошим мотиватором для відкриття подібних проваджень по всій території Кіровоградської області. Більше того, наявність серед позивачів як пересічних громадян, так і представників ЗМІ та громадських організацій може вказувати на зацікавленість населення у вільному доступі до інформації, отримання якої гарантоване на законодавчому рівні.

Блог підготовано в рамках проекту ГО “Інституту масової інформації” за підтримки Міжнародної громадської організації Internews Network, що реалізує програму “У-Медіа”, за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID).