Більшість полтавських журналістів – проти премій і фуршетів від влади *

Міський голова Полтави Олександр Мамай

З нагоди професійного свята у Полтаві підбивали підсумки конкурсу «Журналіст року». Серед полтавських журналістів кращих визначали уже вдруге.

«Журналіст року» – конкурс для працівників преси, телебачення і радіо, інтернет-видань, інформаційних агентств, а також позаштатних авторів (фрілансерів), заснований головою Полтавської ОДА Валерієм Головком. Переможці отримують по 1500 гривень.

Конкурс проводився у п’ятьох номінаціях: «Громадянська позиція», «Краще подання резонансного матеріалу», «Кращий журналістський доробок», «Кращий сюжетний матеріал» та «Кращий дизайн видання». Переможцями конкурсу у кожній номінації визначалися по два учасники, чиї матеріали набрали найбільшу кількість балів. Таким чином, кошторис – 15 тисяч гривень на самі премії, не враховуючи виготовлення та друк почесних грамот і сертифікатів на отримання премій (вручали не кошти, а сертифікати на їх отримання). А отримали грамоти десятки працівників ЗМІ. Того ж дня під час церемонії нагородження кращих журналістів грамоти вручала не лише влада, а і поліція. Загалом церемонія була скромною: кількагодинний концерт у виконанні місцевих колективів, фуршету чи будь-якого пригощання не було. Все обмежилося словами про важливість професії журналістів, побажаннями натхнення та легкого пера.

Я вирішила відійти від традиційного звіту, скільки коштів влада цього року витратила на привітання журналістів, і зробила серед полтавських медійників анонімне опитування. Звичайно, вважати результати соціологічним дослідженням не можна, але все ж таки вони дають певне розуміння «картинки» у місцевому медіасередовищі.

У опитуванні взяли участь 36 журналістів – це, можна сказати, місцевий журналістський актив (місто і область). Окрім того, що опитування знаходилося на моїй сторінці у соцмережі, більшість журналістів прохала особисто, аби заповнити анкету.

Запитання стосувалися реакції журналістів на премію від влади «просто так»; як винагороду за перемогу у конкурсі; відвідування чи невідвідування влаштованого владною структурою фуршету.

55,6% опитуваних відповіли, що не взяли б від влади грошову премію просто так, без проведення конкурсу. 25% – не проти грошей від влади. А 19,4% погодилися б узяти, але не залишили б кошти собі, передали б на благодійність.

Від коштів за перемогу у конкурсі журналістських матеріалів відмовилися б менше опитуваних – 19,4%. 47,2% залюбки б узяли виграні кошти, 33,3% також не відмовилися б, але не налаштовані залишати ці кошти для себе.

Більшість із опитаних полтавських журналістів переконані, що проігнорують запрошення влади на фуршет – таких 58,3%. 41,7% охоче погуляють.

Міський голова Полтави привітав журналістів лише через сайт

Полтавський міський голова Олександр Мамай обмежився привітанням журналістів на сайті міської ради.

Разом із тим, мер не проводить постійних прес-конференцій; не звітувався навіть про зроблене за минулий 2016 рік. Якщо раніше був публічний звіт у ПД «Листопад», то цього року звіт тихенько надрукували у «Полтавському віснику» і не афішували.

Нагадаю, минулого року Олександр Мамай вручав журналістам по 500 гривень з нагоди Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку. Чи купуватиме журналістів цього року – побачимо у листопаді. Нині Мамай активно «скуповує» молодь, роздаючи безкоштовні запрошення на святкування Дня молоді, де співатимеМакс Барських, розігруватимуть велосипеди та автомобіль.

Медіаексперт Інституту масової інформації Роман Кабачій переконаний, що День журналіста, як і інші дні професійних свят, має частково радянське коріння, передусім у розумінні його як свята.

«Якби ми підходили б до нього як до дати, яка підводить певні підсумки, розставляє крапки над «і», не було б вихолощеного і, по суті, малокорисного вручання грамот, нагород, премій», – говорить медіаексперт. На його думку, премії для журналістів несуть вартість тоді, коли їх вручає суспільний фонд, сукупність організацій за певні досягнення медійника у розслідуваннях, захисті прав людини тощо, а не за постійне нахвалювання представників влади.

«Нагороди для журналіста тільки за те, що він 10 років журналіст, мали би бути такою ж рідкістю, як кінооскар за заслуги перед мистецтвом», – підсумовує Роман Кабачій.

*Примітка: дані стосуються лише кількості опитаних журналістів.

Надія Труш, регіональна представниця ІМІ в Полтавській області, для сайту "Коло". 

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)