Без мови ворожнечі, але з порушенням стандартів журналістики

У рівненських онлайн-ЗМІ журналісти припускаються мови ворожнечі щодо етнічних та релігійних груп. Однак такі випадки – рідкість. А на початку серпня подібного порушення в ЗМІ не було взагалі.

Такі результати моніторингу ІМІ на Рівненщині, який проводився з 5 по 9 серпня 2019 року в п'яти онлайн-медіа:

• "Радіо Трек",
• "Рівне вечірнє",
• ОГО,
• Rivne Media,
• 0362.

Загалом проаналізували 552 публікації. Під час моніторингу аналізували мову ворожнечі в ЗМІ, зокрема що стосується етнічних та інших груп населення.

Мізер новин про етнічні групи

Рівненські онлайн-ЗМІ майже не пишуть про етнічні групи (національні меншини). Тож і мова ворожнечі з цієї тематики практично відсутня. Новини про ці групи є зазвичай випадковими, пов’язаними з надзвичайними подіями, що сталися в області.

Оскільки під час моніторингового періоду таких подій не ставалося, то й у новини ці групи не потрапляли.

Однак якби такий моніторинг проходив у травні 2019 року, то ми звернули б увагу на цю публікацію "Радіо Трек", у якій зустрічається мова ворожнечі відразу щодо двох етнічних груп.

Так, у назві матеріалу виокремлюється назва етнічної групи поряд з негативною констатацією події: "У Здолбунові роми вантажили мішками цукерки з кладовищ – очевидці".

Окрім цього, описуючи саму подію, її учасників уже називають "особами румунської, за словами очевидців, національності".

Роми, за інформацією вікіпедії, – це група народів індійського походження, що проживає в багатьох країнах світу. В Україні є етнічна група ромів. А румуни – це основне населення Румунії і сьома за чисельністю етнічна меншина України.

Оскільки цю публікацію подано без коментаря представника ромської та румунської громади чи без супровідного контексту подібних ситуацій, вона сприяє посиленню ворожнечі до цих груп та підтримці думки про загальну несумлінність їхніх представників.

У червні ж кілька рівненських ЗМІ ("Радіо Трек", "Рівне вечірнє") писали про пожежу в таборі ромів. У цих матеріалах мови ворожнечі не було, а констатація належності потерпілих до етнічної групи була нейтральною.

Мова ворожнечі в публікаціях про релігійні конфлікти

Мови ворожнечі щодо інших груп (расових, релігійних чи за статтю) у моніторинговий період також не зафіксовано. Однак це не значить, що рівненські журналісти взагалі не припускаються таких помилок.

Скажімо, у квітні 2019 року "РівнеМедіа", пишучи про релігійні суперечки вірян, подало такий текст:

"17 квітня активісти ПЦУ штурмом, за допомогою бійки і лома, захопили [виділено авторкою] Свято-Михайлівський храм в с. Поліське Березнівського району Сарненсько-Поліської єпархії УПЦ".

Також пишуть, що

"як повідомили Інформаційно-просвітницькому відділу УПЦ очевидці, очолювали беззаконні [виділено авторкою] дії прихильників "ПЦУ" безпосередньо начальник районного відділення поліції та сільський голова...".

Публікація базується на свідченнях однієї сторони конфлікту, журналісти не питають думки щодо конфлікту в іншої релігійної групи та представників влади і правоохоронців, що є грубим порушенням стандартів журналістики.

Зважаючи на гостроту теми, це сприяє посиленню ворожнечі між релігійними групами, що конфліктують.

А як пишуть про чоловіків, жінок та дітей?

Під час моніторингового періоду виявили негативне оцінювання досить природної поведінки дітей. Це стосується публікації на "Радіо Трек" "У Рівному просять встановити охорону на алеї кованих скульптур". У матеріалі цитують автора петиції і пишуть, з посиланням на нього, дослівно таке:

"В моєму розумінні "подарунок місту" – це подарунок для всіх його жителів. Але в нашому місті з'явився певний тип людей, які не цінують того, що їм подарували. Особливо це стосується дітей [виділено товстим авторкою блогу], які неодноразово лазять по цих скульптурах, незважаючи на те що там стоять таблички "Не лазити".

Таким чином, причиною попереднього пошкодження скульптур вказується неналежна поведінка дітей. При тому що для дітей природно гратися і опановувати простір, і вони можуть не звернути уваги на допис про заборону.

Дісталося негативу й чоловіку. Яскраве порушення стандартів журналістики можна побачити в публікації "Рівного вечірнього" "Священик у Рівному відібрав у матері свою позашлюбну дитину".

Журналісти описали конфлікт зі слів тільки однієї із сторін, показали фото чоловіка, дії якого засуджують, але не оприлюднили його думки щодо конфлікту.

Також журналісти вказали належність чоловіка до релігійної громади, але з публікації не зрозуміло, чи впливає на його рішення та поведінку його релігійна належність, чи він досі залишається священником і, якщо так, яка думка керівництва цієї релігійної громади щодо таких його дій.

Щодо публікацій про жінок у цей період, то звертає на себе увагу публікація на "Рівному вечірньому" "Літвінова ще сидітиме в ізоляторі". У публікації пишуть про те, що підозрюваній у вбивстві чоловіка Тетяні Літвіновій суд продовжив термін тримання під вартою.

Загалом публікація написана нейтрально, але фраза наприкінці тексту містить певне негативне забарвлення: "А тим часом пішов поголос [виділено товстим  авторкою блогу], що Літвінова, сидячи в ізоляторі, знову завагітніла".

Однак у цій тематиці важко позмагатися в порушенні журналістських стандартів, з "Радіо Трек". В авторській колонці (опублікованій ще в липні 2019-го) щодо цієї ж вагітності тут розписують, хто може бути батьком дитини, за яких обставин.

Інших публікацій, у яких присутня мова ворожнечі, під час моніторингового періоду не виявлено.

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконує міжнародна організація Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.