Понад пів мільйона підписників в одному каналі, сотні повідомлень про обстріли, повітряні тривоги, надзвичайні події та життя міст. Для багатьох жителів прифронтової Дніпропетровщини Telegram став одним з головних джерел оперативної інформації. Водночас далеко не завжди читачі знають, хто саме стоїть за популярними каналами, кому вони належать, хто відповідає за опубліковані новини та за якими правилами працюють їхні редакції. Ми проаналізували 10 телеграм-каналів, що висвітлюють події Дніпра, Кривого Рогу та Дніпропетровської області, щоб з’ясувати, наскільки відкритими вони є перед своєю аудиторією. Результати показали: знайти контакт для новин або замовлення реклами нескладно. Натомість встановити власника інформаційного ресурсу, ім’я відповідального редактора чи ознайомитися з його редакційною політикою значно важче.
Під час цього дослідження ІМІ використовував власних ШІ-асистентів, що працюють на базі великої мовної моделі (LLM), для структурування й аналізу масиву даних, пошуку й опрацювання інформації, збігів та інших закономірностей. Усі результати роботи ШІ перевіряли й затверджували експерти ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує ІМІ.
Моніторинг проводили за чотирма критеріями: відкритість інформації про власника або юридичну особу, ідентифікація відповідального за контент, наявність контактів і можливості зворотного зв’язку, а також доступність базової редакційної політики. За кожним критерієм канал міг отримати від 0 до 1 бала з кроком 0,5. Максимальна кількість балів становила 4 бали. Залежно від підсумкової оцінки визначали п’ять рівнів прозорості: 0–0,5 бала – критично низький рівень прозорості; 1–1,5 бала – низький рівень прозорості; 2–2,5 бала – часткова прозорість; 3–3,5 бала – високий рівень прозорості; 4 бали – повна прозорість за визначеними критеріями моніторингу.
Відсутність балів за окремим критерієм означає, що відповідну інформацію не вдалося підтвердити у відкритих джерелах під час моніторингу, а не обов’язково те, що вона взагалі відсутня.
Для моніторингу відібрали 10 популярних Telegram-каналів Дніпропетровщини, орієнтуючись на кількість підписників, охоплення аудиторії та популярність інформаційних ресурсів у регіоні. До вибірки ввійшли “Труха Дніпро”, “СВОЇ | Кривий Ріг”, “Дніпропетровська ОВА”, “Дніпро Головне”, “Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ”, “Тимофій / Кучер / Official”, “Ху*вый Днепр | Дніпро”, “Дніпро Оперативний | Війна”, “ХДніпро” та “Днепр инфо”.
Вибірка охоплює як анонімні новинні канали, так і ресурси, пов’язані з медіа, персональними брендами та органами влади. Це дозволяє порівняти рівень прозорості різних типів інформаційних майданчиків, які працюють з аудиторією Дніпропетровщини.
Основною контрольною датою моніторингу було 13 жовтня 2026 року. Додаткову перевірку відомостей про окремі редакції та їхніх керівників проводили 19 жовтня. Для дослідження використовували описи Telegram-каналів, пов’язані з ними сайти, відкриті державні реєстри та документи Нацради України з питань телебачення і радіомовлення. Якщо певну інформацію не вдавалося знайти або документально підтвердити, за відповідним критерієм виставляли 0 балів. Тож оцінки відображають насамперед публічну прозорість Telegram-каналів, а не доводять фактичну відсутність власників, редакторів чи внутрішніх правил.
Власники відомі, але хто відповідає за новини?
Найвищий результат у дослідженні – 2,5 бала з чотирьох можливих – отримали два ресурси: “Труха Дніпро” та “СВОЇ | Кривий Ріг”. Попри різні формати роботи та масштаби аудиторії, обидва канали мають зв’язок з юридично оформленими медіапроєктами, що дозволяє встановити осіб, пов’язаних з їхнім управлінням.
“Труха Дніпро” входить до однойменної загальноукраїнської мережі регіональних Telegram-каналів. На момент моніторингу аудиторія дніпровського ресурсу становила орієнтовно 372 тисячі підписників. На відміну від багатьох анонімних новинних каналів, він має офіційну реєстрацію як онлайн-медіа.
Відповідно до рішення Національної ради № 558 від 19 лютого 2026 року, суб’єктом у сфері медіа є ТОВ “ТРУХА УКРАЇНА” (ЄДРПОУ 45375684). Кінцевим бенефіціарним власником та директором ТОВ “ТРУХА УКРАЇНА” є Максим Лавриненко, якому, за даними YouControl, належить 100% компанії. Товариство зареєстровано в грудні 2023 року, а його основний вид діяльності – рекламні агентства.
Підписники можуть встановити юридичну особу та її бенефіціара. Водночас це не дає відповіді на питання, хто саме ухвалює редакційні рішення щодо публікацій у регіональному Telegram-каналі. Адже керівник компанії та редактор конкретного інформаційного ресурсу не обов’язково є однією людиною. Для комунікації з аудиторією Telegram-канал використовує окремі контакти: бот для надсилання новин та бот для рекламодавців. У доступному архіві трапляються повідомлення з рекламним маркуванням, проте окремої публічної редакційної політики, яка б пояснювала правила підготовки матеріалів, перевірки інформації та розмежування реклами й редакційного контенту, під час моніторингу не підтверджено. За результатами оцінювання канал отримав 1 бал за відкритість власності, 0,5 бала за часткову ідентифікацію відповідального за контент, 1 бал за контакти та 0 за редакційну політику.
Стільки ж, 2,5 бала, отримав телеграм-канал “СВОЇ | Кривий Ріг”, пов’язаний з однойменним місцевим медіапроєктом, що висвітлює події міста, публікує новини та журналістські розслідування.
Редакція має юридично оформлену компанію – ТОВ “СВОЇ.КР”, код ЄДРПОУ 44414491. За даними YouControl, засновницею та кінцевою бенефіціарною власницею ТОВ “СВОЇ.КР” є Юлія Миронова, якій належить 100% компанії. Директоркою товариства є Тетяна Таймурзіна. Раніше компанію очолював Юрій Сутула, який також був її засновником і бенефіціаром. Згідно з історією реєстраційних змін, у березні 2025 року він вибув зі складу власників, а у квітні припинив виконувати обов’язки директора.
У рішенні Нацради № 1680 від 24 травня 2024 року зафіксовано реєстрацію онлайн-медіа, пов’язаного з товариством. Водночас цей документ стосується вебсайту редакції, а не окремої реєстрації телеграм-каналу. Тому встановлену організаційну належність медіапроєкту не слід ототожнювати з документальним підтвердженням права власності на конкретний Telegram-акаунт.
Для зв’язку з адміністрацією Telegram-каналу є окремий контакт, а для реклами – @svoikr_reklama. Також редакція використовує сторінку з посиланнями на свої інформаційні ресурси. Проте ім’я людини, яка безпосередньо відповідає за наповнення Telegram-каналу, у його відкритому описі не зазначено. Не вдалося підтвердити й доступну для підписників базову редакційну політику. Отже, ресурс отримав 1 бал за встановлену організаційну належність, 0,5 бала за відповідального за контент, 1 бал за контакти та 0 за редакційну політику. Загальний результат – 2,5 із 4 можливих балів, що відповідає середньому рівню прозорості. Попри відкритість інформації про юридичну особу та наявність контактів, відповідальність за наповнення телеграм-каналу й редакційні принципи його роботи залишаються не досить прозорими.
Однакові бали – різна прозорість
Наступну групу сформували три телеграм-канали, що набрали по 2 бали: “Дніпропетровська ОВА“, “Дніпро Головне” та “Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ”. Такий результат відповідає частковому рівню прозорості. Вони мають різну природу та моделі роботи, тому однакова оцінка не демонструє однакового рівня відкритості за всіма критеріями.
Офіційний телеграм-канал Дніпропетровської ОВА пов’язаний з її начальником Олександром Ганжею. У цьому разі немає принципової невизначеності щодо інституції, від імені якої поширюються повідомлення. Канал інформує про наслідки російських атак, безпекову ситуацію, роботу служб та рішення обласної влади. Значна частина повідомлень подається від імені очільника адміністрації.
Однак офіційний статус не означає автоматичного виконання всіх критеріїв нашого моніторингу. У перевіреному описі не вдалося підтвердити окремий контакт для звернень аудиторії безпосередньо через канал. Також не знайдено публічної базової редакційної політики, доступної підписникам. Тому телеграм-канал отримав по 1 балу за відкритість інституційної належності та ідентифікацію відповідальної посадової особи, але 0 за контакти та редакційну політику.
Водночас варто враховувати, що телеграм-канал Дніпровської ОВА є інструментом офіційної комунікації, а не незалежним журналістським медіа. Його включення до дослідження дозволяє порівняти доступність інформації для підписників, але не означає ототожнення функцій органу влади з роботою редакції.
Інша ситуація з телеграм-каналом “Дніпро Головне”, що входить до загальноукраїнської мережі міських інформаційних ресурсів “Головне”. На момент моніторингу його аудиторія становила орієнтовно 121 тисячу підписників.
Наявність спільного бренду та сайту дозволяє встановити організаційний зв’язок Telegram-каналу із ширшим медіапроєктом. Проте документально ідентифікувати кінцевого власника мережі під час перевірки не вдалося. Тому за відкритість інформації про власність ресурс отримав лише 0,5 бала.
Тут використовують для новин бот адміністрації, а для комерційних звернень – контакти @bayraktar_ads та @golovne_ads. Така система забезпечує зворотний зв’язок, але не дозволяє встановити особу редактора, відповідального за публікації. Публічної базової редакційної політики також немає. У підсумку “Дніпро Головне” отримав по 0,5 бала за власність та відповідального за контент, 1 бал за контакти й 0 за редакційну політику.
Шапка профілю телеграм-каналу “Дніпро Головне”
Два бали отримав і “Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ”. На відміну від частини інших Telegram-ресурсів, його зв’язок із професійною редакцією вдалося підтвердити через новинний сайт “Дніпро Оперативний”. У власних публікаціях редакція сайту безпосередньо називає @dneproperatyv своїм Telegram-каналом. Крім того, у розділі контактів як головну редакторку сайту зазначено Катерину Давиденко. Редакція також оприлюднює адресу в Дніпрі, телефон та електронну пошту.
Водночас ідентифікація редакції не дорівнює повній прозорості власності. Під час перевірки не вдалося документально встановити юридичну особу або кінцевого бенефіціара, якому належить саме телеграм-канал. Також немає окремого підтвердження, що головна редакторка сайту персонально відповідає за всі публікації в Telegram. Для комунікації з аудиторією канал використовує бот задля надсилання новин та контакт для рекламодавців. Публічної базової редакційної політики під час моніторингу не підтверджено. Отже, канал отримав по 0,5 бала за організаційну належність і відповідального за контент, 1 бал за контакти та 0 за редакційну політику.
телеграм-каналу “Дніпро ОПЕРАТИВНИЙ”
Сотні тисяч підписників і анонімні адміністратори
По 1,5 бала з чотирьох можливих отримали телеграм-канали “Тимофій / Кучер / Official” та “Ху*вьій Днепр | Дніпро”. Попри однаковий результат, ці канали мають різні підходи до позиціювання.
Telegram-канал “Тимофій / Кучер / Official” використовує персональний бренд, що пов’язує інформаційний ресурс з іменем волонтера Тимофія Кучера. На момент моніторингу канал мав орієнтовно 331 тисячу підписників. Він позиціює себе як персональний інформаційний ресурс волонтера з Дніпра Тимофія Кучера. У ньому автор публікує оперативні повідомлення про безпекову ситуацію в місті та області, а також власні коментарі. Водночас документально підтверджених відомостей про юридичного власника каналу або його організаційну структуру під час моніторингу не встановлено.
У відкритому описі не вдалося знайти документального підтвердження повного імені юридичного власника, назви компанії, що управляє каналом, чи персонального складу редакції. Для звернень тут використовується бот, але він не пояснює, хто саме перевіряє інформацію та ухвалює рішення про публікації. Окремих редакційних правил також у каналі немає. За результатами оцінювання канал отримав по 0,5 бала за часткову ідентифікацію власника, відповідального за контент і можливість зворотного зв’язку.
Telegram-канал “Ху*вый Днепр | Дніпро”, аудиторія якого на момент перевірки становила орієнтовно 168 тисяч підписників, використовує іншу модель комунікації. У його описі зазначено контакт адміністратора та бот для надсилання новин.
Отже, читачі мають можливість передати інформацію або звернутися до адміністрації. Проте встановити власника, юридичну особу чи повне ім’я відповідального редактора через ці контакти не вдалося. Адміністратор представлений лише телеграм-нікнеймом, а публічної базової редакційної політики не підтверджено. Канал отримав 0 балів за відкритість власності, 0,5 бала за відповідального за контент, 1 бал за контакти та 0 за редакційну політику.
Найнижчий результат у дослідженні – 1 бал із 4 можливих – отримали три ресурси: “Дніпро Оперативний | Війна”, “ХДніпро” та “Днепр инфо”. Усі вони мають значну аудиторію та регулярно поширюють місцеві новини, однак за обраними критеріями вдалося підтвердити переважно наявність контактів для зворотного зв’язку. Телеграм-канал “Дніпро Оперативний | Війна” на момент моніторингу мав орієнтовно 314 тисяч підписників. Для звернень канал використовує контакт @adm_DO та бот для повідомлень. У закріплених матеріалах ресурсу містяться заяви про відсутність політичного фінансування та прихованої реклами. Такі декларації можуть свідчити про намір адміністрації телеграм-каналу сформулювати певні принципи роботи, однак самі по собі не підтверджують юридичну належність каналу або послідовне дотримання заявлених правил. Під час моніторингу не вдалося достовірно встановити власника та персонально відповідального редактора. Окремої базової редакційної політики, достатньої для зарахування бала, також не підтверджено. Тому єдиний бал ресурс отримав за контакти.
Ще один Telegram-канал з таким самим результатом – “ХДніпро” з 519 тисячами підписників, що робить його найбільшим за аудиторією серед досліджених ресурсів. Канал активно поширює повідомлення про повітряні тривоги, вибухи, наслідки російських атак, надзвичайні події та життя міста. Для надсилання інформації передбачено бот, а для реклами – контакт @hy_adm. Водночас підтверджених відомостей про юридичного власника та персонально відповідального редактора під час моніторингу не встановлено.
Окремої уваги заслуговують публікації, що можуть містити елементи комерційного просування. Серед переглянутих дописів за 13 жовтня було повідомлення про міжнародні відправлення Нової пошти та розіграш iPhone. Матеріал містив заклики скористатися послугами компанії, однак на видимій частині публікації рекламного маркування не було.
Водночас згадки брендів чи благодійних організацій не доводять оплаченого характеру публікацій. Однак подібні матеріали демонструють, чому аудиторії важливо розуміти, за якими правилами канал розмежовує редакційні повідомлення, соціальні ініціативи та рекламу. За результатами оцінювання “ХДніпро” отримав 1 бал.
Замикає рейтинг “Днепр инфо”, аудиторія якого на момент моніторингу становила близько 126 тисяч підписників. Канал використовує бот для надсилання інформації та контакт для рекламодавців. Однак у межах дослідження не вдалося встановити власника, юридичну особу або конкретного редактора, який відповідає за наповнення ресурсу. Публічної базової редакційної політики також не підтверджено. Тож канал отримав 1 бал за контакти та 0 за решту критеріїв.
Контакт для реклами є. А де редакційна політика?
Загалом моніторинг показав суттєву різницю між можливістю зв’язатися з адміністрацією Telegram-каналів та можливістю встановити, хто відповідає за його діяльність. Майже всі досліджені ресурси пропонують читачам певний спосіб комунікації – телеграм-бот, адміністративний акаунт або контакт для рекламодавців. Проте значно рідше можна знайти інформацію про юридичного власника, відповідального редактора чи принципи роботи з інформацією.
Наявність офіційно зареєстрованого медіа або зв’язку з відомою редакцією підвищує можливості перевірки власності. Однак навіть у таких випадках залишається питання персональної відповідальності за конкретний телеграм-канал. Водночас велика кількість підписників не гарантує високого рівня відкритості: деякі з найбільших за аудиторією Telegram-каналів отримали найнижчі оцінки.
Ще одна проблема – доступність редакційних правил. У межах нашої вибірки не вдалося підтвердити повноцінну публічну базову редакційну політику, що відповідала б обраному критерію оцінювання. Це не означає, що канали обов’язково працюють без внутрішніх стандартів, але підписники не мають достатньої можливості ознайомитися з такими правилами.
Для прифронтової Дніпропетровщини питання прозорості інформаційних ресурсів має особливе значення. Telegram-канали давно виконують не лише функцію поширення новин. Для багатьох жителів області вони стали способом швидко дізнаватися про небезпеку, наслідки обстрілів, евакуацію, ситуацію в громадах та роботу екстрених служб. У таких умовах швидкість поширення інформації справді важлива. Але не менш важливо розуміти, хто її перевіряє, хто ухвалює рішення про публікацію та до кого можна звернутися, якщо повідомлення виявиться помилковим. Telegram може бути швидким джерелом інформації. Але швидкість не має замінювати відповідальності, а популярність – прозорості.
Катерина Лисюк, представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області
