ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Агресивні роми і нелегали в нектаринах – чи є у львівських онлайн-виданнях нетерпимість до нацменшин?

27.08.2019, 10:00
Марина Довженко
Відповідь – майже немає. Роми трактуються як вселенське зло, про інших говорять нейтрально, але мало.

Мови ворожнечі в ЗМІ багато. Нетерпимості до іншого, навішування ярликів, часом відвертого сексизму не бракує. Особливо багато її було під час виборів, що минули. Новинні стрічки багатьох видань рясніли не просто критикою, але і мовою ворожнечі – створенням негативного іміджу, навішуванням ярликів тощо.

Загалом же, коли ми говоримо про дискримінацію та мову ворожнечі, то часто це стосується етнічних чи інших груп населення. Іноді акцентується на тому, що окремі групи неповноцінні, мають моральні недоліки чи створюють незручності для інших груп, їх звинувачують у негативному впливі на суспільство. Часто звучать заклики до насильства, дискримінації та боротьби проти спроб такої групи закріпитися в регіоні. Причому мова ворожнечі може стосуватися як етнічних груп населення, так і, наприклад, представників ЛГБТ-спільноти, релігійних організацій тощо. Фактично людей оцінюють на підставі належності до тієї чи іншої групи, заперечуючи принцип рівності між людьми в правах.

Ми перевірили, скільки і як пишуть про національні меншини, чи є в таких новинах мова ворожнечі, чи місцеві видання нетерпимі до інших груп загалом. Під час дослідження проаналізували контент п'яти медіа (zik.uazaxid.nettvoemisto.tvvgolos.com.uavarta1.com.ua) протягом 5–9 серпня 2019 року. Кількість новин з елементами мови ворожнечі – 0,67% (16 новин із загальної кількості 2354). Причому на "Твоєму місті" таких матеріалів не було зафіксовано взагалі, а відсоток в інших медіа становив максимум 1,26% (zaxid.net).

Загалом про представників етнічних груп львівські онлайн-видання пишуть мало. Всього за весь період моніторингу ми виявили 1,1% новин, в яких акцентувалося на належності героїв до певних етнічних груп (26 новин з 2354). Переважно це новини нейтрального характеру, в яких етнос не є визначальним негативним чинником. Левову частку (18 з 26, майже 70%) цих матеріалів присвячено кримським татарам, про яких говорять позитивно чи нейтрально, згадують про їхню боротьбу, підтримують в'язнів та затриманих тощо. Зокрема, заарештованого Едема Бекірова, який має інвалідність І групи та потребує лікування (zik.uavgolos.com.ua). "Вголос" написав і про інших кримських татар, яких оштрафували за підтримку фігурантів справи “Хізб ут-Тахрір”, яким продовжили арешт ще на місяць.  Повідомили видання і про зустріч президента Володимира Зеленського з представниками кримськотатарського народу та обіцянку спростити поїздки до Криму: мовляв, для них важливо відвідувати батьківщину (zik.uazaxid.netvgolos.com.uavarta1.com.ua). Трапляються поодинокі матеріали про поляків, росіян тощо, але без негативної конотації.

А от 19,2% публікацій про етнічні групи (5 із 26) містили елементи мови ворожнечі. Значну частину було присвячено ромам. Представники цього етносу демонізуються в публікаціях “Вголосу”, в одній з них розповідають, що вони “і далі грабують на вокзалі”. З посиланням на громадського активіста повідомляють, що “агресивні роми розбили правоохоронцям голови та втекли просто з райвідділку”. Щоправда, потім з'ясовується, що ситуацію зафіксовано в Києві, до Львова вона стосунку не має і навряд чи красномовна ілюстрація стосується конкретної ситуації.

Про цю ж ситуацію пише і "Варта1". Видання дещо конкретизує і з посиланням на спільноту “Київ оперативний” повідомляє: “Прямо у місцевому райвідділі роми позривали плитку з підлоги та почали гамселити правоохоронців. Відкрито провадження, але суд їх навіть під варту не взяв. Тупо відпустив далі грабувати. То що – вокзальна мафія безсмертна?”

В іншій публікації “Вголосу” розповідають, що в центрі Львова дві ромки побили дівчину. “Дві жінки ромської національності зі словами "Іді сюда" завдали ударів по голові дівчині. Вона намагалась вирватись. У конфлікт втрутився перехожий чоловік. Однак жінки обурливо звернулись до нього: "Чьо ти лєзіш?!" – йшлося в новині. Втім, жодних доказів, що ситуація була саме такою і що нападницями були саме представниці цього народу, не надається. На відео, розміщеному в новині, зафіксовано момент суперечки, але однозначних висновків зробити неможливо. Однак у заголовок безапеляційно внесено акцент на етнічній належності, що є ознакою мови ворожнечі.

Також зафіксовано згадки про національність чи громадянство в новинах про затримання або порушення закону представниками інших держав (БілорусіМолдови тощо).

Утім, мову ворожнечі було зафіксовано не лише на адресу представників нацменшин: таких матеріалів було 11. Видання розповіли про мігрантів з Афганістану, яких виявили в рефрижераторах з нектаринами (zik.uazaxid.netvarta1.com.ua). Сумнівно, чи потрібно було робити акценти на етнічній належності цих людей. Крім того, мову ворожнечі було зафіксовано в ставленні до російськомовних українців ("Вголос"), тих, хто не підтримує “ідеального кандидата на посаду прокурора”, представник партії “Слуга народу” Олександр Дубинський назвав “недоумками”. Самого президента також не оминуло: греко-католицький священик о. Олесь Чумаков без вагань назвав його “засранцем”, а “Вголос” не оминули нагоди це опублікувати.

І на закуску трохи іншої дискримінації в повідомленні з Дрогобича про жінку, яка заборгувала аліменти синові і тепер мусить відпрацьовувати на примусових роботах.

Подібна ситуація стосовно чоловіка не викликала б жодного подивування. “Ситуації, коли жінка виплачує аліменти, – вже не рідкість на Львівщині, кажуть в управлінні юстиції. Але випадки коли мами-боржниці примусово відпрацьовують – унікальні”, – зазначають у публікації zaxid.net. У коментарі виданню посадовці пояснили, десь 3% осіб, до яких застосовуються такі заходи, – жінки. Втім, і досі це викликає здивування і подається як “родзинка”.

Марина Довженко, регіональна представниця ІМІ у Львові

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID "Медійна програма в Україні", який виконує міжнародна організація Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews. 

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!