П'ять питань до висвітлення місцевої влади за бюджетний кошт

Без купюр

Як ви ставитеся до державного фінансування "висвітлення місцевої влади" в медіа?

Я бачу тут П'ЯТЬ проблем.

Перша – етична. Хто пише такі матеріали? Самі журналісти чи розміщуються пресрелізи? Хто узгоджує тональність? Ясно, що критичний матеріал не напишеш, бо гроші, до побачення. Отже, такі матеріали потрібно маркувати для аудиторії.

Друга – самоцензура журналістів. Як розділити висвітлення влади, профінансоване цією владою, і висвітлення як місію правдиво інформувати суспільство? Як критикувати, якщо знаєш, що від цього залежить твоя зарплата?

Третя – економічна. Місцеві видання потерпають фінансово, і такий ресурс із місцевого бюджету часто є порятунком. Але... чи не отримали ми ті самі державні медіа, тільки в профіль?

Четверта – глобальна загроза прозорості. Усі ми потребуємо прозорості й підзвітності влади. Але чи можна назвати прозорістю матеріали, профінансовані героями матеріалів? Тут усе ж є конфлікт інтересів, який потребує обговорення. До речі, про прозорість. 11 із 60 органів місцевої влади не надали або відтермінували відповіді на наші запити щодо коштів, які вони планують витратити на висвітлення своєї діяльності.

І п'ята. Витрачати бюджетні кошти на привітання з 8 березня – це точно висвітлення діяльності місцевої влади? Або білборди мера, на яких присутня партійна символіка, і все це на гроші місцевого бюджету? 

Якщо хочете побачити, в якій області місцева влада найбільше витрачає на свій імідж і хто отримує ці кошти, – читайте ґрунтовне дослідження ІМІ, яким ми охопили 20 регіонів.

І запрошую до дискусії – що з цим усім робити і якими можуть бути рішення.