Жінки-журналістки європейських медіа: де вони?
У новинній журналістиці Європи домінують чоловіки-журналісти та коментатори, які також найчастіше пишуть про чоловіків. Таким є головний висновок дослідження друкованих та онлайнових медіа.
Домінування чоловіків у формуванні та висвітленні новинного порядку денного триває попри те, що в багатьох із 11 країн, де проводилося дослідження, жінки становлять близько половини кількості журналістів, а також жінки частіше за чоловіків обирають журналістську професію.
Європейська журналістика - це переважно чоловіча справа
Дослідники, які аналізували медіа, переглядаючи імена авторів та авторок текстів, а також зображення, які ці тексти ілюстрували, виявили, що майже в кожній країні і в друкованих, і в цифрових медіа чоловікам належить більша частина контенту в розділах новин, бізнесу та коментарів. Загалом, в 11 країнах чоловіки написали 41% історій, порівняно з лише 23% текстів, написаних жінками. Також, якщо чоловіки були зображені на майже на половині (43%), то жінки —на 15% фотографій.
Дослідження продемонструвало, що загалом гендерний дисбаланс більше помітний у традиційних друкованих медіа. У цифових новинних ресурсах дисбаланс був трохи меншим, хоча у більшості він також спостерігався — на користь чоловіків. У деяких країнах та деяких ЗМІ статей без підпису публікувалося більше, ніж тих, де авторами були жінки.
Найбільший гендерний дисбаланс виявили в Італії та Німеччині. У Німеччині 58% авторських підписів належали чоловікам і тільки 16% — жінкам. В Італії 63% історій (найбільший відсоток серед 11 досліджуваних країн) належали чоловікам, і тільки 21% — жінкам. Решта — це матеріали новинних агенцій або ж тексти без підпису.
Найбільший дисбаланс у фотографіях спостерігався в Україні, де 49% фотографій зображували лише чоловіків, і тільки 10% – жінок.
Єдиним винятком із гендерного дисбалансу можна назвати Португалію, де авторство жінок було частішим, ніж чоловіків — 31% проти 20%. Але навіть там чоловіки на ілюстраціях затьмарювали жінок — 49% проти 12%.
Дослідження, проведене “Європейською обсерваторією журналістики” (EJO) базується на аналізі розділів новин, коментарів та бізнесу у двох друкованих (щоденних газетах) та двох цифрових (з дати заснування) новинних виданнях у кожній країні. Аналіз проводився в ті ж самі дні двічі на тиждень упродовж місяця у січні та лютому цього року. Досліджувалися Велика Британія, Італія, Іспанія, Латвія, Румунія, Німеччина, Польща, Португалія, Україна, Чехія, Швейцарія.
Для уніфікації під час дослідження було взято до уваги перші 15 сторінок кожної газети, оскільки на них, як правило, містяться найважливіші історії за день. Щодо цифрових джерел, то переглядалися 20 текстів на головній сторінці, що стосувалися згаданих раніше розділів. Теми здоров`я та стилю життя (наприклад, мода) до уваги не бралися, як і матеріали на тему спорту.
“Їм треба кинути виклик власному способу мислення”
Такі результати розчаровують жінок-журналісток в Європі. Дехто пояснює ситуацію певною усталеною культурою в редакціях, яка часто є брутальною, вимогливою і недружною до сім’ї.
Професорка, керівниця Факультету журналістики Лондонського міського університету та авторка численних досліджень про жінок в журналістиці Сьюзен Франкс (Suzanne Franks) каже, що дослідження підкреслює тривалі диспропорції в журналістиці.
“Це чудово, що ми маємо настільки широке дослідження з порівняння гендерних нерівностей у такій великій кількості країн. Погано, що залишаються ті самі нерівності у тому, кого публікують та кого показують на фотографіях, якими ілюструють новини. Сподіваюся, що через підкреслення гендерних упереджень у журналістиці ми побачимо кроки до змін”, — додає експертка.
Німецька журналістка Сузанне Клінґнер (Susanne Klingner), яка має понад 10 років досвіду у сфері гендерної рівності (включно із розробкою бізнес-журналу для жінок Plan W), сказала, що не здивована такими поганими результатами у Німеччині. “В кожному дослідженні Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD) Німеччина — на нижчих позиціях в питанні гендерного балансу, — каже вона. — Цей поганий висновок пов’язаний із вибіркою новинних медіа для дослідження, оскільки це не були прогресивні газети на зразок SZ чи Die Zeit. Але я боюся, що це не змінило надто багато”. За словами Клінґнер, покращення гендерного балансу нині не є комерційною потребою в Німеччині, попри спроби окремих видань, наприклад Die Zeit, покращити співвідношення між чоловічим та жіночим персоналом. “95% німецьких газет очолюють чоловіки”, — додає вона.
“Я стикалася з цим багато разів. Чимало молодих жінок залишаються непоміченими, незалежно від їхнього таланту. У них просто немає стільки адвокатів у компанії. Ситуація зміниться, коли на керівних посадах буде достатньо жінок… Новинні компанії втрачають, коли думають що бути прогресивними означає лише прогресивно писати, а не бути прогресивною компанією”, — каже Клінґнер. І додає: “Їм треба кинути виклик власному способу мислення”.
Огляд результатів у кожній країні
- Чехія
У чеських газетах та провідних онлайн-ресурсах домінують чоловіки (з одним помітним винятком). Якщо дивитися загалом, то чоловікам належить 41% матеріалів у всіх виданнях, а жінкам — 19%. Цей розрив ще більш помітний у розділах бізнесу (80% чоловіків) та коментарів (90%).
При цьому на журналістські програми вступає більше жінок. У Карловому університеті Праги (де діє одна із чотирьох журналістських програм у країні) жінок-апліканток більше, ніж чоловіків, уже впродовж п’яти останніх років. Цього академічного року на журналістську програму вступили 217 жінок та 168 чоловіків.
Лише провідний сайт Seznamzpravy.cz порушив цей тренд. Ресурс, заснований 2016 року, впродовж досліджуваного періоду опублікував більше статей, написаних жінками (53% проти 40%). В один із досліджуваних днів на Seznamzpravy було зафіксовано 12 жіночих підписів і 5 чоловічих. Того ж дня на іншому сайті — Aktuane — було два жіночі підписи і 12 чоловічих. Центристська газета MF DNES опублікувала 5 текстів авторства жінок і 12 — чоловіків; ще одна щоденна газета Pravo, яку вважають лівою, мала тільки три жіночих і 26 чоловічих підписи.
Серед усіх медіа, фотографій чоловіків було втричі більше, ніж жінок. На знімках жінки здебільшого зображені в умовах звичайного буденного життя, чоловіки —переважно в ролі політиків та експертів (148 чоловіків-політиків проти 26 жінок-політиків; 21 чоловік-експерт порівняно з шістьма жінками-експертами). Часте, надмірне представлення зображень чоловіків-політиків може бути наслідком меншої кількості жінок, що йдуть у політику (наприклад, лише 22% депутатів чеського парламенту —це жінки). В окремі дні у деяких аналізованих медіа було 10 фото чоловіків, але жодного фото жінки.
- Німеччина
Новинна журналістика в Німеччині — переважно “чоловіча справа”. Загалом, якщо брати до уваги всі чотири досліджувані ЗМІ, то 58% авторських підписів належали чоловікам і тільки 16% — жінкам. 43% фотографій зображували чоловіків, і тільки 22% — жінок. І це в країні, де канцлером є жінка, а ще одна жінка нещодавно була обрана лідеркою соціал-демократів.
У FAZ, історично “чоловічій” консервативній газеті з низькою оновлюваністю штату, 81% історій належали чоловікам-журналістам, і тільки 13% — жінкам. Більшість економічних та політичних матеріалів підготували чоловіки (за кількома винятками); жінки переважно працюють у темах мистецтва та культури. Ситуація з фотографіями великою мірою така сама: 38% знімків зображували лише чоловіків, і 14% — жінок.
У найбільшому (консервативному) таблоїді країни BILD різноманіття було трошки більше, але все одно з нахилом у бік чоловіків (39% чоловіків проти 14% жінок). Однак, фотографії жінок більше фокусувалися на жінках в сексуалізованих контекстах: це, наприклад, були жінки у бікіні, подруги чи дружини відомих атлетів чи акторів.
Bento, новинний веб-сайт спрямований на молодшу, ліберальнішу аудиторію і часто пише на теми “гендеру”, “прав жінок” та “расизму” виявився кращим. Журналістки були авторками 38% історій, а журналісти — 58%. Фотографії жінок склали 27% загальної кількості, порівняно з 36% чоловіків.
У другого досліджуваного онлайн-ресурсу, T-online, ситуація виявилася менш позитивною. Підписи жінок становили лише 5% від загальної кількості — порівняно з 27% чоловіків. Решту становили непідписані матеріали або ті, що належать новинним агенціям. Фотографії зображували тільки чоловіків у 46% випадків, в той час як самі жінок — у 23% випадків..
- Італія
Італійські дані демонструють сильне переважання авторів-чоловіків та та фотографій чоловіків у всіх аналізованих газетах. Із загальної кількості (594) авторських підписів 373 (63%) належали чоловікам і 123 (21%) жінкам. Решту 98 поділили між собою категорії “інше” та “новинні агенції”. Щодо фотографій, то на 42% із них були зображені чоловіки, і тільки на 12% — жінки.
Лише чотири відсотки фотографій у ліво-центристській газеті La Repubblica зображували жінок, а 33% — чоловіків. 68% авторських підписів належали чоловікам, і 28% — жінкам.
Інша досліджувана газета — ліберально-центристська Corriere della Sera була не набагато кращою: співвідношення авторства було 74% проти 23% на користь чоловіків, зображень чоловіків також було значно більше, ніж жінок (43% проти 16%).
У двох цифрових виданнях, Linkiesta.it та HuffPost.it, жінки також представлені недостатньо. У Linkiesta’s 67% підписів про авторство належить чоловікам, і 15% — жінкам, а в HuffPost’s 35% — чоловікам, і 16% — жінкам. Їхні зображення також були сильно орієнтовані на чоловіків: 46% проти 13% і 42% проти 11%, відповідно.
- Латвія
У Латвії в журналістській професії історично переважали жінки. Проте лише 13% усіх авторських підписів серед чотирьох аналізованих видань — Latvijas Avize, Segodna, Delfi, Tvnet — належали жінкам, а чоловікам — 32%.
При цьому, значна частина текстів (54%) не мають авторства: 30% — це безіменні матеріали, а 24% — належать міжнародним чи національним новинним агенціям. Менше, ніж 10% фотографій, зображували лише жінок, 44% — тільки чоловіків.
Аж 85% авторських підписів у таблоїдній російськомовній газеті Segodna належали чоловікам, і тільки 14% — жінкам. Впливова газета Latvijas Avize показала кращий результат із пропорцією 34% чоловіків проти 18% жінок. Онлайн-ЗМІ виявилися більш збалансованими: найпопулярніший в країні новинний сайт Delfi продемонстрував неочікуваний ухил на користь жінок: 6% чоловіків та 19% жінок серед авторів (при цьому найчастіше автором були агенції — їм належить 33% проаналізованих історій на сайті).
Другий цифровий ресус, більш таблоїдний Tvnet — містив дуже мало статей із зазначенням авторства.
Всі ЗМІ частіше публікували фотографії чоловіків, і найбільша частка жіночих фотографій — це 11%.
- Польща
Переважна більшість новинних матеріалів у всіх аналізованих медіа Польщі створена журналістами (37%), порівняно з 24% — створених журналістками. Цікаво, що кількість непідписаних новинних матеріалів (35% усього новинного контенту) перевищувала кількість новинних матеріалів, написаних жінками.
Найкращим ресурсом у сенсі гендерної рівності виявилося цифрове медіа Wp.pl: 40% його історій були створені жінками, а чоловіками — 58%.
На другому місці — Gazeta Wyborcza з 55% контенту, створеним чоловіками, і 33% — жінками. Це, однак, можна вважати розчаруванням, оскільки це газета лівого спрямування, що виступає за гендерну рівність. Упродовж восьми днів, коли проводився аналіз, лише одного разу кількість історій, створених жінками, перевищила кількість тих, що створені чоловіками (10 проти 8).
Інший цифровий ресурс Onet.pl містив лише 16% жіночих підписів, 27% чоловічих, а більшість контенту (56%) походила від агенцій чи інших медіа.
Fakt, таблоїдна газета з найбільшим серед щоденних видань накладом, продемонструвала більш збалансований підхід: 10% її історій написали чоловіки, і дев’ять — жінки. Однак, 80% текстів були або безіменними або належали новинним агенціям.
Впродовж досліджуваного періоду не було жодного дня, коли кількість фотографій, де зображувалися жінки, перевершила б кількість фотографій із зображенням чоловіків. Загалом, 39% усіх фотографій були зображеннями лише чоловіків, і 14% — лише жінок. У кількох випадках навіть історії, явно присвячені жінкам (наприклад, інтерв’ю із жінкою-депутаткою) ілюструвалися знімками чоловіка, якого згадували в тексті.
- Португалія
Португалія стала винятком: кількість жіночих авторських підписів серед аналізованих видань становила 30%, а чоловіків — 20%. Переважання жінок було навіть більшим у друкованій пресі, де 37% матеріалів написали жінки, і 18% – чоловіки.
В онлайн-виданнях переважав контент новинних агенцій, особливо у Notícias ao Minuto, де таких новин було майже половина. Щодо співвідношення чоловіків та жінок, то йдеться про 22% та 24%, відповідно.
Чому серед аналізованих країн Португалія показала переважання на користь жінок — незрозуміло. Нещодавнє опитування показало, що 52% журналістів у Португалії — чоловіки, і 48% — жінки.
Це ж дослідження засвідчило, що чоловікам-журналістам платять більше ніж жінкам, а тому багато журналісток висловили незадоволення рівнем оплати праці (незадоволеними оплатою праці є 37% журналісток і 30% журналістів у Португалії). Такі розбіжності у платні залишаються попри те, що 54% жінок-журналісток у Португалії мають університетський диплом, натомість серед чоловіків таких лише 34%.
Пояснити більшу кількість інформаційних текстів, написаних жінками, можна пояснити тим, що чоловіки посідають вищі місця в ієрархії: працюють у ролі директорів, редакторів чи на інших посадах, і пишуть менше або не пишуть узагалі. Це припущення виникло під враженням того, що на торішньому щорічному журналістському конгресі, який проводився у Лондоні і в якому брали участь директори ключових ЗМІ, лише двоє із 19 панелістів були жінками.
- Румунія
Один із найпопулярніших румунських новинних сайтів Hotnews.ro не підтвердив загальноєвропейський тренд, показавши більше представлення жінок-журналісток: 47% статей належали жінкам і 43% — чоловікам.
У впливовій газеті Adevarul 44% статей написали чоловіки і 38% — жінки. Всі статті у розділі міжнародних новин в період проведення дослідження написали жінки, хоча матеріали на першій сторінці газети (а також іншої досліджуваної газети Libertatea) частіше належали чоловікам. Також варто зазначити, що тексти, написані жінками, у Hotnews та Adevarul переважно були значно коротшими, ніж ті, які написали чоловіки-журналісти.
Хоча інші ресурси показали більш традиційні результати на користь чоловіків (найгіршим виявився показник сайту stiripesurse.ro, в якому було 83% чоловічих і тільки 17% жіночих авторських підписів), загалом співвідношення в Румунії було 54% чоловіків-авторів проти 36% жінок-авторок.
Щодо фотографій, то всі новинні ЗМІ використовували набагато більше фотографій чоловіків, ніж жінок. Загалом 45% опублікованих фотографій зображували тільки чоловіків, і 16% — тільки жінок.
- Іспанія
Чоловіки домінують також у медіаландшафті Іспанії. Загалом, 39% статей були підписані іменами чоловіків, і 21% — іменами жінок. У деякі дні, коли проводилося дослідження, понад 80% статей в одному чи кількох ЗМІ були написані чоловіками.
Використання фотографій також тяжіло до маскулінного представлення: 45% фотографій зображували лише чоловіків, і 21% — жінок. Також цікаво, що в друкованих версіях газет El Mundoта El País жінки частіше зображувалися на фотографіях меншого розміру.
Найбільшим “порушником” за співвідношенням авторів та авторок була газета El País (65% чоловіків проти 28% жінок). Сайт HuffPost виявився найкращим (13% чоловіків і 8% жінок). В цьому онлайн-виданні також спостерігалася велика кількість статей, написаних змішаними командами — за участі чоловіків і жінок.
- Швейцарія
Для потреб цього дослідження у Швейцарії було обрано два видання, що виходять німецькою (впливова газета Neue Zürcher Zeitung та цифрова новинна платформа Watson), а також два франкомовні (газета Le Temps та новинний сайт суспільного мовника RTS Info).
Як і в більшості інших досліджуваних країн Європи, швейцарські медіа виявилися “чоловічими”: журналістам належало 38% усіх статей, а журналісткам — 16%. У 27% матеріалів авторами були новинні агенції.
Між франковмовними та німецькомовними швейцарськими медіа спостерігалися невеликі відмінності (28% авторів-чоловіків порівняно з 15% авторок у франкофонних медіа, і 39% порівняно з 14% — у німецькомовних). Однак, щодо використання фотографій, то в німецькомовних медіа гендерний розрив виявився меншим.
Слабша диспропорція в авторстві також помітна на новинних сайтах (19% чоловіків і 11% жінок) порівняно з газетами, де майже половина статей (48%) написана чоловіками, а жінками — тільки 18%.
Недостатня репрезентація жінок також помітна у візуальному аспекті контенту: загалом лише 11% фото зображували тільки жінок, чоловіків, натомість, — 42%.
Якщо подивитися на два типи медіа окремо, то онлайнові не відрізняються від загальних результатів, оскільки меншість фото (10%) зображувала жінок, чоловіки були на 37%, а більшість знімків зображувала або обидві статі, або на них взагалі не було людей (53%). У друкованих газетах на більш, ніж половині зображень були чоловіки (55%), жінки ж — на 13%.
- Велика Британія
У Великій Британії досліджувалися дві газети — великоформатна The Daily Telegraph та популярна таблоїдна The Sun, а також два цифрових медіа — британська версія Buzzfeed та the International Business Times.
Серед друкованих, у The Sun домінували журналісти (40%); журналістки написали 12% текстів упродовж періоду, коли проводився аналіз. Щодо зображень, то хоч жінок показували часто, вони переважно були ледве одягнені або ж їх критикували за те, що вони з’явилися на людях без макіяжу.
У The Telegraph відсоток авторок (33,5%) був більшим, ніж авторів (28%). Під час досліджуваного періоду газета саме активно обстоювала питання рівності: її журналістки критикували BBC за різницю в оплаті праці чоловіків та жінок — ця історія набула розголосу у лютому. Проте, цікаво, що 28 березня, вже після проведення дослідження, стало відомо про нерівність у платні в газеті The Telegraph. Розрив був більшим, ніж в будь-якому іншому британському медіа. З’ясувалося, що Telegraph Media Group (TMG) платила жінкам на 35% менше, ніж чоловікам.
Серед двох аналізованих цифрових видань, у Buzzfeed гендерний баланс був помітнішим.
Згідно з даними UCAS, організації, що керує процесом подання заявок до британських університетів, серед студентів шкіл журналістики, жінок в період з 2007 по 2014 роки було більше ніж чоловіків. Також, за даними UCAS, попри більшу кількість заявок на курси журналістики від жінок — чоловіків приймають частіше.
- Україна
Якщо говорити про зазначення авторства, то журналістки в Україні — практично у рівній позиції з чоловіками, коли йдеться про друковані видання. Серед двох аналізованих газет ситуація була такою: у “Сегодня” співвідношення було 51% проти 40% на користь жінок, в той час, як в газеті “День” чоловіки та жінки були в рівній позиції (по 37%).
У двох досліджуваних онлайн-виданнях — “Цензор” та “Обозреватель” — результати відрізнялися. В першому пропорція була 24% проти 13%, у другому — 29% проти 10%.
Таким чином, загалом і в друкованих, і в цифрових медіа чоловіки як автори переважали над жінками зі співвідношенням 33% проти 28%.
Щоправда, варто пояснити контекст, у яких працюють українські онлайн-медіа. Вони, як правило, не вказують автора новин, а значна частина новинного контенту є запозиченою з інших джерел (інших сайтів, новинних агенцій та ін.). Ексклюзивний контент, створений самим веб-сайтом, в обох аналізованих ресурсах зазвичай позначається логотипом веб-сайту, а не іменем журналіста, який його написав. Тож це також може впливати на загальну картину співвідношенння авторів-чоловіків та жінок.
Якщо говорити про зображення, то ситуацію можна назвати чоловікоцентричною. Загалом, 49% фотографій зображували лише чоловіків, порівняно з 10% знімків, на яких були лише жінки. Як і у випадку з підписами авторів, нерівність була менш помітною у друкованій пресі. Якщо 15% у фотографій газети “День” та 17% газети “Сегодня” зображували жінок, то на сайті “Цензор” — це лише 7%, а “Обозреватель” — 6%. Цю тенденцію можна частково пояснити новинним порядком денним: більшість історій присвячені чоловікам (політикам, бізнесменам, солдатам і т.д.), в той час як жінки залишаються менш помітними. Цей результат дослідження загалом відображає ситуацію в країні, де жінки досі мало представлені у політиці (лише 12% депутатів парламенту є жінками, хоч це і найбільший відсоток жінок у Верховній Раді з часу відновлення незалежності у 1991 році).
Дослідження провели: Ана Пінто Мартіньо, Пауліна Пацула, Рейчел Стерн, Фелікс Саймон, Керолайн Ліс, Джорджія Ертц, Філіп ді Сальво, Ліга Озоліна, Сандра Стефанікова, Антонія Матей, Дімітріна Семова, Девід Гербер та Галина Будівська.
Матеріал взятий з сайту European Journalism ObservatoryHelp us be even more cool!
