Заджинсовані. Як і де рекламують себе кандидати на мерське крісло у Києві

5 вересня в Україні стартувала передвиборча агіткампанія. Міста заполонили тисячі білбордів та лайтбоксів із рекламою партій та кандидатів. Біля метро пачками роздають газети різних політсил. Натомість, інформаційний простір у медіа має бути очищений від політично забарвленого контенту. Чи так це насправді?

Інститут масової інформації виділяє 5 основних ознак того, що матеріал є «джинсовим»:

-  просування у матеріалі інтересів однієї сторони і недотримання балансу думок;

-  розміщення цілком або майже ідентичного матеріалу в інших ЗМІ, особливо, якщо в цих ЗМІ такий матеріал маркований як реклама;

-  матеріал містить елементи, які сприяють реалізації послуг певного суб’єкта (вказування в матеріалі контактної адреси чи телефону);

-  фігурування в матеріалі як експерта особи, яка некомпетентна коментувати подію або процес, котрим присвячений матеріал, зважаючи на рід занять та сферу інтересів такої особи;

-  безпідставне акцентування уваги лише на позитивних або негативних характеристиках певного суб’єкта.

У аналізі, який проводився рік тому, напередодні парламентських виборів у 2014 році, для перевірки видань на джинсу були обрані такі особи, як Наталя Королевська та Олег Ляшко – як рекордсмени попередніх перегонів.  Цьогоріч подивимось, як висвітлюють у ЗМІ передвиборчу діяльність кандидатів на пост мера Києва – Геннадія Корбана від «УКРОПу», Борислава Берези від «Партії рішучих громадян», Сергія Думчева від «Руху за реформи» та Сергія Гусовського від «Самопомочі».

Насамперед, скріншот з сайту «Факти», де читачам пропонують перелік кандидатів на мерське крісло у столиці. У списку бачимо кілька прикрих помилок, як-от «П. Думчев», хоча цю людину, як ми писали вище, звати Сергій, та невідома партія «Кріп» від якої нібито висувається Геннадій Корбан. Зауважимо, що назва партії «УКРОП» розшифровується як «Українське об’єднання патріотів», а тому, хоча би уже через це не може мати прямого перекладу.

Репресії проти «УКРОПу»

Отже, як піариться у пресі «головний гречкосій країни» і протеже олігарха Ігоря Коломойського Геннадій Корбан? Перш за все, шукаємо новини про Корбана на сайті ТСН – як відомо, канал 1+1 належить саме Ігорю Коломойському.

Пишуть про Корбана, зокрема, газета «Сегодня», «РБК-Україна», «Главком»,  і«Еспресо ТВ». У цих матеріалах наявна така ознака джинси, як просування у матеріалі інтересів однієї сторони і недотримання балансу думок. В даному випадку одна сторона – Геннадій Корбан.

До речі, поряд із відкритою статтею праворуч бачимо блок «По теме». Вдивляємось і бачимо, скільки ще матеріалів про висуванця від «УКРОПу» є на сайті.

Вводимо у Google назву одного із уже переглянутих матеріалів – «Президент начинает репрессии против «Укропов» і бачимо, скільки видань передрукували цей текст. Нагадуємо, що саме передрук однакової новини, ймовірно, написаної та розісланої прес-службою партії, на кількох ресурсах, є ознакою політичної джинси. Це другий пункт у ознаках, виділених ІМІ – розміщення цілком або майже ідентичного матеріалу в різних медіа.

Крім того, тут наявна така ознака джинси як акцентування уваги на певних характеристиках окремого суб’єкта. В даному випадку партія «УКРОП» виступає у ролі жертви, проти якої з боку президента Петра Порошенка застосовуються репресії, тобто, сторона Порошенка тут – «погана» сторона.

Поради від Берези і боротьба із гральними автоматами

Аби почати моніторинг новин про наступного кандидата, Борислава Березу, беремо його виступ із програми «Свобода слова» на ICTV за 29 вересня 2015.

Робимо ті ж самі маніпуляції у Google – шукаємо, де ще друкують цю новину.

Та ж сама історія із новиною, у якій йдеться, що Борислав Береза оголосив війну Рінату Ахметову. Наприклад, на сайті «Еспресо ТВ» 

Береза не є експертом безпосередньо в енергетичній галузі, а отже, не мав би компетенції оцінювати діяльність компанії ДТЕК та власне Ріната Ахметова у цій сфері. По-друге, у новині відсутній баланс думок – для об’єктивності можна було би подати у такому тексті думку експерта з енергетики, а також – представника ДТЕКу.

Ця ж новина – на сайті «Комментариев»:

А тоді шукаємо, скільки ще видань про це написало:

Бачимо одразу кілька ознак замовного матеріалу: передрук однакового тексту у багатьох виданнях, відсутність балансу думок, необ’єктивна оцінка Березою теми, у якій він не є кваліфікованим експертом. 

Пишуть також і про те, як Борислав Береза боровся із нелегальними гральними автоматами. Таку новину можна кваліфікувати як спробу акцентувати увагу читача лише на позитивних рисах Борислава Берези як борця із незаконною діяльністю. Свого часу цими методами користувався Олег Ляшко.

Джерело: Fakty.ictv.ua

Бачимо публікації про Борислава та його передвиборчі обіцянки на сайтах«Подробности», де розповідають про його зустріч із містянами та передвиборчі обіцянки – відсутність балансу думок, просування інтересів однієї сторони – в даному випадку, лише Борислава Берези, адже невідомо, як ставляться до його ініціативи інші кандидати, експерти тощо.

Ще одна тема від Борислава Берези – блокада Криму. Про це вийшло одразу кілька матеріалів на сайті «Преса України».Зокрема, матеріал «Крим – це Україна. Але просто вимовляти ці слова вголос недостатньо», написаний російською від імені Борислава Берези, але поставлений на сайт іншим користувачем – Сашою Юрчуком.

Такий текст міг би мати місце на сайті ЗМІ як блог, тобто, суб’єктивна думка людини, за яку редакція не несе відповідальності та з якою може не погоджуватися. Тоді матеріал мав би розміщуватися у відповідному розділі – «Блоги». Але він розміщений у рубриці «Новини», тож якщо він позиціонується на сайті як новина – баланс думок повинен бути.

На цьому ж сайті – інші матеріали про Крим, де Береза виступає як експерт. Наприклад, «Береза назвав три складові успішної блокади Криму». По-перше, тут відсутній баланс думок – за основу береться лише пост Борислава у «Фейсбуці», по-друге, Береза виступає у ролі експерта, де його компетенція – сумнівна.

Подібний матеріал під іншою назвою знаходимо на сайті «Патріоти України», яке позиціонує себе як громадсько-політичне видання. Тут Береза знову розповідає про фури на кордоні з Кримом та виділяє ознаки, які, на його думку, роблять блокаду анексованого півострова ефективною. Отже, ми бачимо відсутність об’єктивності – зокрема, немає думок різних учасників блокади Криму чи експертів, які би підтвердили чи спростували сказане Березою. Крім того, це – передрук однієї і тієї ж новини, хай і під іншою назвою, що може свідчити про замовні матеріали.

Реформатор Думчев

Про Сергія Думчева, лідера «Руху за реформи», також чимало згадок у ЗМІ. Наприклад, матеріал у газеті «Вести». Тут Думчев виступає експертом і коментує тарифне питання у Києві. Баланс думок відсутній, Думчев представлений як єдина компетентна особа. Немає думки незалежних експертів або інших кандидатів у депутати, чинних політиків тощо.

Великий матеріал із Сергієм Думчевим бачимо на сайті газети «Сегодня». Автори посилаються на пряму лінію із Думчевим у «Комсомольській правді».

Тут подано фргаменти із прямої лінії на «Комсомолці»: це і коротка розповідь про «Рух за реформи», а також думки Думчева щодо того, як змінити Київ. Бачимо, що матеріал суб’єктивний, балансу думок немає, висловлювання Сергія Думчева досить необґрунтовані, відсутня конкретика. «По его словам, эра киевских властей напоминает эру примитивных приматов, которые действуют исключительно на подсознательном уровне», - пишуть в газеті, наводячи цитату Думчева. Там він пояснює, чому обрав тематику еволюції для своєї передвиборчої агітації. Але не пояснює, що саме спонукало його порівняти столичну владу із примітивними мавпами та сказати, що вони живуть «на рівні рефлексів».

Вводимо у Google пошук тезу про те, що попередня влада живе рефлексами. Знову бачимо перелік публікацій на різних ресурсах, що свідчить про передрук одного і того ж матеріалу – одну із ознак джинси.

Видання «Деловая столица», ґрунтуючи матеріал на соціологічних дослідженнях від компанії «Український інтелект», пише, що Сергій Думчев буде основним опонентом Віталія Кличко на виборчій гонці.

Так само акцентують увагу на тому, що він – опонент Кличко, і на сайті«Кореспондента».

А тепер спробуємо подивитися у Google, що представляє собою компанія, яка надала такі результати соцопитування. Вводимо у пошук слова «Український інтелект соціологічна компанія», і бачимо дивну картину:

Попри те, що ми не вводили у пошук жодних прізвищ, бачимо купу видань, які передрукували дані цієї компанії як новину. Зокрема, це такі видання, як «Кореспондент», «Знай.юа», «Депо», «УНН», «Апостроф».

Отже, знову маємо справу із передруком однієї новини багатьма ЗМІ. При чому, всюди виокремлюється позиція Думчева – він подається як сильний кандидат, головний конкурент чинного мера. Це акцентування уваги читача на конкретному прізвищі. 

24 відтінки Гусовського

Сергій Гусовський – кандидат у мери Києва від «Самопомочі». Новини із ним дуже любить канал «24», як ми можемо бачити із наступних скріншотів.

Джерело: 24tv.ua

Джерело: 24tv.ua

Джерело: 24tv.ua

Також – «Факти про кандидата у мери Києва, яких ви не знали», де біографії Гусовського присвятили цілий матеріал. Тут інформація про його освіту, бізнес, мотивацію балотуватися у мери. Отже, як можна це кваліфікувати за ознаками джинси? Однобокість, акцентування уваги на певному кандидаті, відсутність жодної новинної складової у тексті, яка би дозволила вільно розміщувати такий матеріал на новинному сайті як самодостатній текст, крім того, відсутність балансу думок.

У  рубриці «Актуальне інтерв’ю» каналу 24 тема, знову таки, фракція «Самопоміч».

Є і передруки матеріалів про кандидата в столичні мери на не київських ресурсах. Наприклад, на сайті «Буське радіо», де йдеться про те, як Гусовський презентував власну програму розвитку міста.

При цьому, в інших виданнях публікації про Гусовського практично відсутні – пошук Google на запит «Сергій Гусовський» за останній місяць, окрім матеріалів з сайту «24», видає відео про «Самопоміч», а також матеріали з сайту та сторінок у соцмережах самої політсили та власне самого Гусовського, що не є рекламою або джинсою.

Олександра Горчинська, MediaSapiens, для "Лови джинсу!"