IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2019 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

3

33

1

9

Томос в українських новинах: є, майже є чи немає?

Фото – Reuters

Щоб таки зрозуміти, що означає Томос (указ, рішення у важливих питаннях церковного устрою – прим. ред.) для православної церкви в Україні і яке рішення було винесене Вселенським патріархатом, українській аудиторії треба було ретельніше добирати джерела інформації. Адже і цю історію, виявляється, можна розказати по-різному – в усіх відтінках від зради до перемоги.

Як офіційно?

Оголошення Вселенського патріархату щодо України було винесене 11 жовтня, в якому “підтверджується вже ухвалене рішення про те, щоб Вселенський Патріархат розпочав надання автокефалії Церкві України”. Разом з тим було канонічно поновлено Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їхніх послідовників і скасовано “зобов’язання Синодального листа 1686 року”, через який, власне, Московський патріархат сотні років контролював Київську митрополію.

З офіційною заявою виступила і УПЦ Київського патріархату, пояснивши, що має відбутися Собор, на якому буде затверджено рішення про церковну єдність та буде обраний Предстоятель, який уже від імені єдиної помісної автокефальної УПЦ одержить той самий Томос про автокефалію УПЦ.

Де була перемога?

Новини про Томос вкотре показали, як небезпечно використовувати соцмережі як єдине джерело інформації. Так, на офіційних акаунтах Президента України спочатку з’явилося повідомлення про те, що Україна отримала Томос, пізніше текст відредагували, і було зазначено, що Україна отримала автокефалію.

Слідом за постами президента в соцмережах, новинні сайти теж поспішили повідомити про те, що Україна отримала Томос. Наприклад, Укрінформ – “Порошенко: Україна отримала Томос, це – перемога”, “Гройсман про Томос: Перемога, яка робить нас сильнішими”, проте потім інформагенція повідомила, що “Україна отримала рішення про надання Томосу”, і в тексті новини роз’яснюється, за яких умов Україна отримає цей самий Томос. Також слова президента поширили LB.ua, РБК Україна (але потім у тексті оновили з новим постом Порошенка), “Вести”, “Прямий” (теж прибрали пізніше повідомлення про надання Томосу), Gazeta.ua (також змінили заголовок) та інші.

Так, на сайті телеканалу “Прямий”, у новині “Шлях до Томосу: понад 300 років боротьби за автокефалію”, коментують подію політологи, заступник голови Адміністрації президента України Ростислав Павленко. Втім, звернулися і до релігієзнавця. У самій новині, яка не має містити оціночних суджень, зустрічаються речення такого типу: “Неможливо переоцінити цей унікальний та дорогоцінний момент для нашої країни, її історії, її майбутнього, але й для всього світу”.

Де була зрада?
Акцент на те, що Томос про автокефалію Україна все ще не отримала, прогнозовано робив сайт “Страна.ua”. “Под громкие аплодисменты не дали Томос”, – пише видання. В самому матеріалі поставили повний текст заяви із Стамбулу, але інтерпретація власна: “Так, Константинополь фактически легализовал церковь Киевского патриархата и УАПЦ, которые в православном мире считаются раскольниками. Также он “вернул” себе владения в Украине (пока, впрочем, только на бумаге). А вот Томоса об автокефалии Киев пока не получил”. На просте запитання, чи є ж таки Томос, “Страна.ua” пояснює своїй аудиторії: “Томоса нет. В документе продекларировано только стремление предоставить автокефалию. Но, как уже прогнозировала “Страна”, сегодня вручать автокефалию пока некому”. Чомусь журналісти “Страни” слова “розпочав надання автокефалії” розуміють як тільки “стремление предоставить”.

Крім того, “Страна.ua” продовжує акцентувати на тому, що рішення Вселенського патріархату суто політичне, представники ж УПЦ КП і далі в тексті називаються “раскольниками”. Коментує “експерт з релігії”, політик Вадим Новинський, який говорить про те, що не можна було скасовувати рішення 1686 року, адже “термін давності” щодо подібного перегляду становить 30 років, а не 300”. Ну і наприкінці сайт додає вогню: “А будут ли теперь захваты храмов?”, відповівши, що “именно “переможная” реакция властей и может сподвигнуть стороны конфликта на эксцессы. И это при том, что никакого Томоса еще нет”. 12 жовтня сайт поставив новину: “На Майдане сегодня отпразднуют Томос, которого еще не дали”, отже, і далі ця тема висвітлюватиметься з таким ракурсом.

Медіаграмотністю своєї аудиторії вирішив зайнятися сайт Newsone – “Когда Украина может получить Томос: что пишут СМИ и каким новостям верить”. Причому перше ж речення новини звучить так: “Синод Вселенского патриархата, который состоялся 10 октября, не принял решение о Томосе для Украины и перенес решение по этому вопросу как минимум на ноябрь”. Як бачимо, вже це речення не відповідає дійсності, і Deutsche Welle, на якого посилається Newsone, насправді писав про відтермінування рішення і потім поставив новину про те, що автокефалія буде надана. Newsone на самостійно поставлене запитання так і не відповідає, зате використовує пости із соцмереж, щоб показати, як помилилася журналістка DW. Потім Newsone вирішив розібратися, “А был ли Томос? Что означают решения синода для Украины”. При цьому тему коментують чомусь політологи, журналіст В’ячеслав Піховшек, який каже, що зняття анафеми – це “легализация раскола”, та навіть “знакомый с церковными канонами источник редакции Newsone”, якого треба обов’язково тримати в секреті. Зводиться все до того, що автокефалію мають визнати та схвалити всі патріархати, “а этого может не произойти, если некоторые из них примут сторону РПЦ”.

“Вести” одразу в заголовку свого матеріалу дали зрозуміти свою позицію: “Как решал судьбу украинской церкви Синод Вселенского патриархата – и почему это плохо для страны”.  Повідомляється, що “сенсации не случилось – Синод не предоставил автокефалии Украинской поместной церкви”, а саме рішення – звичайна “церковна бюрократія”. Але найбільша зрада-зрадонька у висновках: “Сценарии, которые угадываются, варьируются от “плохих” до “очень плохих”. Худшее, что может случиться, – кровопролитие при переделе церковной собственности. Это приведет к массовому противостоянию по всей стране. Следствием этого может быть что угодно – вплоть до гражданской войны и раскола страны”.

Сайт 112.ua також ставив новини з коментарями політологів, зокрема Руслана Бортніка, який заявив, що “Украине не дали Томос, а провозгласили ставропигию”.  

Сайт Korrespondent.net, крім новин про винесення рішення про автокефалію, також опублікував новину: “В УПЦ МП предлагают отлучить от церкви Вселенского патриарха”.

УНІАН не забув про позицію РПЦ (“Синод РПЦ 15 жовтня у Мінську дасть офіційну оцінку рішенням Фанару”), де в новині цитують представника РПЦ: “Константинопольським Патріархатом “вчинено безпрецедентну антиканонічну дію, яка є спробою руйнації основ православного канонічного ладу”. У бекграунді самої новини зазначається, що “також Константинопольський патріархат “зняв анафему” з глави УПЦ КП Філарета та глави УАПЦ Макарія”, де чомусь інформація про зняття анафеми береться в лапки.

Варто прочитати

Деякі ЗМІ все ж таки пішли назустріч аудиторії та надали чимало роз’яснювальних матеріалів, які розкривають тему надання автокефалії Україні ширше, допомагають розібратися, чи отримали ми Томос.

Наприклад, сайт каналу “24” опублікував лонгрід “Украинская и российская церкви: кто кому мать и при чем здесь Томос”, у якому розповідається, звідки в Україні взялося православ’я, наводять статистику, у що взагалі вірять сьогодні українці.

Liga.net звернулася за коментарем до релігієзнавця, роз’яснивши, крім того, коли ж і за яких умов буде той самий Томос, а також те, що церкви, які керуються Росією, не припинять своє існування в Україні, але не матимуть права називатися українськими.

Аналітику пропонує і “Новое время” – “С крестом или на кресте: что на самом деле принесет Украине Томос об автокефалии”.

Коротко і ясно відповідає на найбільш бентежні питання сайт Zahid.net – “Українська церква (поки) не отримала Томос. Що далі?”. Такі ж роз’яснення надав і сайт ТСН.ua, “Українська правда”, “Радіо Свобода”.

112.ua запропонував читачам короткий словник термінів, які останнім часом постійно циркулюють новинами стосовно Томосу (“В ожидании Томоса: Краткий словарь церковных терминов, которые помогут вам “быть в теме”).

Така важлива для вірян і не тільки українців тема та її висвітлення в новинах вкотре показує, як важливо бути медіаграмотним, користуватися не одним джерелом і не спішити робити висновки, женучись за оперативністю. Як журналістам, так і аудиторії.

Олена Чуранова, медіа-експертка ІМІ

Ще Статті