Суспільне мовлення, яке нікому не треба? Чергові перепетії довкола

Це інший проект, аніж документ, який вже два роки намагаються «виносити» в Адміністрації Президента. Справа в тому, що Віктор Янукович декілька разів з високих трибун офіційно обіцяв: суспільне мовлення в Україні буде створене. Проте, на Банковій  поки що неспроможні навіть «народити» проект закону про СМ.

Спочатку ця справа була під керівництвом Ганни Герман, аж допоки напрацьований Гуманітарною Радою документ не відправили на узгодження до Кабміну. Звідти він прийшов у тому вигляді, який ну ніяк не подібний до суспільного мовлення. Сергій Льовочкін офіційно звернувся до Ради Європи зробити експертизу проекту закону. Це перекидання документу з Кабміну до Адімністрації Президента виглядало як вперте небажання брати відповідальність за той текст і шквал критики, що неминуче б ринув на голови відповідальних за цю справу чиновників з огляду на особливості його змісту.

Еспертиза давно відбулася, експерт Ів Саломон була в Києві, але її результатів ніхто так і не оприлюднив. 

На наш запит від ІМІ щодо висновків експертизи ми отримали відповідь: Ганна Герман домовилася з експертами Ради Європи, що офіційно експертиза надійде лише після того, як законопроект буде зареєстрований у Верховній Раді.

Чому Ганна Миколаївна та Сергій Льовочкін не хочуть мати офіційних висновків від РЄ, адже саме вони просили експертизи документу? Якщо відісланий до Стразбургу документ не зареєструють - це означатиме, що експерти Ради Європи витрачили час та гроші на консультації для української влади. Тож реєструвати доведеться.

Але поки що в Раді знаходиться проект від депутата опозиціонера. Тож, ймовірно, спочатку треба «ліквідувати» вже зареєстрований законопроект Шевченка, адже нинішня влада не особливо жалує підтримкою ініціативи опозиційних депутатів. А особливо бютівців.

Звичайно, цілком логічно було б ухвалити законопроект Шевченка за основу, а далі вже доопрацьовувати його до другого читання. 

Але так можна діяти, якщо потрібен результат - реальне суспільне мовлення. Якщо ж потрібен PR, процес і жодних змін з інформаційною політикою державного каналу - то законопроект Шевченка треба «провалити», а далі вже звітувати про «реальні дії» у напрямку створення суспільного мовлення.

Який варіант більш ймовірний? Очевидно. І так хочеться в ньому помилитися.

ВІкторія Сюмар, ІМІ