Сімейний УНІАН

Інфопростір України втратив ще одне потужне джерело якісної інформації. Чи отримала його Банкова? - пише Роман Кабачій в блозі на "Лівому березі".

 

Україна знов на слуху в міжнародних новинах. Приводом цього разу стали проблеми одного з найбільших інформаційних агентств – УНІАН. Ще донедавна можна було стверджувати, що цей сегмент медіа-життя в нашій країні був на межі якщо не гордості, то пристойності.

 

Для прикладу, у Польщі діє одне інформагентство, - Польська агенція преси. Так вона величезна, державна, її авторитет незаперечний, але вона одна. У нас же, говорячи мовою мого давнього знайомого, як «рисова каша з овочами»: тут вам УКРІНФОРМ, тут УНІАН, та ще й відділення російських Інтерфаксу та РИА-Новости. Гордість мала свої причини ще й у тому, що УНІАН був заснований спершу Президією ВР України, рік було втрачено на нічогонероблення, а в 1993 році стався ресет і УНІАН заснували заново низка громадських організацій. Очолив структуру Михайло Батіг, котрий у розбудові УНІАН досяг власне того рівня, за який «не соромно». В 1997 році в УНІАНІ з’явився основний спонсор – «Приватбанк», і звідси тягнеться його історія пов’язаності з холдингом Ігоря Коломойського.

 

Себто, УНІАН через Тигіпка був з Коломойським більшу частину своєї історії. І був незалежним агентством чесних новин. Чому ж тепер спершу ми маємо справу як не з цензурою, про яку заявили редактори УНІАН восени, так з перекрученими (випадок Олександри Кужель), чи узагалі брехливими новинами, виссаними з пальця (випадок Сергія Власенка). Що змінилося? А змінилася влада в Україні і почалося зростання «Сім’ї» з паралельним підрізанням крилець «не своїм» олігархам. Історія з «Аеросвітом» є ключем до історії з УНІАН. Коломойський не захотів віддавати свій аеробізнес «Сім’ї» або з боргами, або не віддасть узагалі і перекупить сам у себе. Розвалити УНІАН та довести його до банкрутства і перепродати собі не вигідно. Тому що репутація це не білет на літак, її так просто не купиш.

 

Щодо яких новин намагалися запровадити цензуру? За словами співробітників УНІАН, керівництво заборонило висвітлювати діяльність президента Віктора Януковича в негативному ключі, а також на період виборів зобов’язало відстежувати активність лідера комуністів Петра Симоненка (тобто ставити про нього «джинсу») й одного з кандидатів-мажоритарників у 218-му виборчому окрузі – себто Олександра Третьякова, «популярність» якого на сайтах УНІАН та «ТСН» зашкалювала. Третьяков був одним із тих «незалежних», кого кияни не пропустили у владу, надавши перевагу представникам опозиції. Натомість те, що агенції було заборонено подавати діяльність Януковича в негативному світлі, очевидно вказує та те, що Коломойський здав УНІАН «в аренду» Адміністрації президента на період виборів.

 

Також про цю спілку влади та олігарха свідчить те, що справу щодо кримінального правопорушення через випадок цензури за заявою колишнього заступника голови Незалежної Медіа-Профспілки України Сергія Гузя, було закрито 11 січня, власне в той же день, коли в УНІАНІ перебував слідчий. Він поспілкувався з редакторами (лише двома, вказаними у заяві НМПУ), та генеральним директором Вадимом Осадчим. Слідчому було нецікаво чомусь поспілкуватися із людиною, яку редактори звинувачували у безпосередній цензурі – Миколою Кондратенком. Рішення по справі було оприлюднене лише після засідання Міжвідомчої робочої групи, на якій це питання виносилося. У кінці звіту, що його було надіслано на ім’я голови МРГ Дарини Чепак (НМПУ, за словами голови Київського осередку Андрія Яніцького, ніхто й не збирався ставити до відома!), йдеться про те, що справу витребувано до Головного слідчого управління для вивчення повноти проведеного досудового розслідування та перевірки обґрунтованості прийнятого рішення. Яніцький заявляє, що НМПУ оскаржуватиме дії слідчого, дільничного та міліції. Справу було закрито лише на основі того, що редакторів УНІАН Любов Жаловагу та Валентину Романенко не було оштрафовано на 200 грн за нібито неправдиву новину про Віктора Януковича. Сам факт цензури міліціонери «не помітили».

 

Тепер керівництво УНІАН заявляє про те, що «агентство повертається до виробничого процесу з дотриманням всіх норм як професійних журналістських, так і трудових стандартів». Як повертається, можна судити із того, що «ведмежі» новини з видуманими «коментарями» Сергія Власенка не знято з сайту; більше того, за заявою Власенка, керівник групи «1+1» Олександр Ткаченко особисто переконував колектив УНІАН у правдивості цієї інформації. Тобто фактично домовленість між не найбіднішим мешканцем Женеви та українською владою було досягнуто.

 

Чи означає це згортання свободи слова на УНІАН? Вочевидь перший місяць «повернення до стандартів» суспільству демонструватимуть позірну якість роботи. Натомість згодом все стане «на круги своя». Тим більше, в ЗМІ вже лунала інформація, що походження новин на УНІАН тісно пов’язане з Банковою. У світлі виборів у столиці, можливих перевиборів до Верховної Ради та підготовки до виборів Президента наявність ще одного медійного ресурсу дозоляє тримати ситуацію під контролем та маніпулювати думкою виборця.