Прецедент Радіо ZIK: задушити у зародку?

Влада намагається блокувати появу нових джерел незалежної інформації навіть на етапі реєстрації. Проте, суспільний запит на вільне слово є тою причиною, яка пробиватиме все більше дірок у бочці цензури та пустої графоманії, - пише Роман Кабачій в блозі на "Лівому березі".

Медіахолдинг ZIK перебуває у конфлікті з Національною радою з телебачення та радіомовлення. Приводом стала відмова Ради продовжити ліцензію на радіомовлення на частоті 107,2 FM з позивними Radiolife, розпорядником якої було ТОВ «Бюро ідей». Оскільки останнє так і не спромоглося розпочати мовлення на частоті, котру отримало рік тому (відсутність мовлення засвідчила перевірка Нацради, здійснена у квітні), 23 травня ТОВ «Бюро ідей» підписало угоду із Західною Інформаційною Корпорацією (ZIK), за якою ZIK перебрав Radiolife в своє управління. Юрист медіахолдингу ZIK Володимир Кондратюк пояснив ситуацію так: «Для подання документів на переоформлення ліцензії закон відводить 10 днів після впровадження змін. А це сталося 24 травня. Відтак останнім терміном для нас було 4 червня. Ми підготували та подали пакет необхідних документів у межах відведеного на це терміну». 25 травня радіо вийшло в ефір, - ZIK у рекордні строки закупив програмне обладнання, радіотехніку та сформував ядро працівників.

Цей пакет документів, який передбачав зміну директора (на гендиректора ZIK Дмитра Добродомова) та зміну назви позивних 107,2 FM Radiolife на Радіо ZIK, ТОВ «Бюро ідей» склало . 5 червня відбулося чергове засідання Нацради, на якому – не приймаючи до уваги документи на перереєстрацію управління радіо, ліцензію на радіомовлення на частоті 107,2 FM у м. Львові було анульовано. Дмитро Добродомов тоді заявив: «Сьогодні Нацрада перетворилася на справжній репресивний орган, який перешкоджає веденню нормальної роботи незалежними медіа. Укотре Нацрада продемонструвала своє відверто упереджене ставлення до нашої компанії, скероване на блокування розвитку незалежного медіа-холдингу». Львівський холдинг сподівається вирішення проблеми на засіданні Комітету зі свободи слова Верховної Ради 19 червня, який би закликав Нацраду дозволити Радіо ZIK мовлення на даній частоті на новою ліцензією.

Чим керувалася Нацрада, відбираючи право на ліцензію мовлення новоствореного на базі Radiolife «Радіо ZIK»? Вочевидь тим самим, коли не надавала корпорації ZIK цю ж частоту двічі поспіль, коли оголошувався конкурс. Нацрада воліла надати частоту нікому невідомому товариству без техніки та людських ресурсів, профіль діяльності якого… готельно-ресторанний бізнес. Аби тільки не дати ненароком холдингу, котрий – за словами виконавчого директора ІМІ Вікторії Сюмар, є явищем «не тільки в Західній Україні, а й на всеукраїнському медіа-ринку – завдяки своїй результативності, через резонансність своїх журналістських розслідувань та програм». Саме те, що ZIK має можливості випускати якісний продукт, і було скорше за все основною причиною відмови спершу у наданні ліцензії, а потім у відмові передати невикористовувану частоту в управління ZIKом.

Формально, Нацрада мала право анулювати ліцензію на підставі майже річного мовчання на даній частоті. Натомість, як резонно зауважив Дмитро Добродомов, у 2012 році Нацрада провела 78 перевірок (не лише за фактом відсутності мовлення), за якими 77 компаніям було оголошено попередження і лише в одному випадку було звернення до суду про анулювання ліцензії. Натомість член Нацради Лариса Мудрак нагадала історію компанії «Південна хвиля» (м. Ізмаїл) – єдиного ліцензіата, який опинився в аналогічній з «Бюро ідей» ситуації та якому було анульовано ліцензію. З її слів, в інших випадках від компаній були звернення з проханням відтермінувати початок мовлення, і Нацрада йшла на зустріч, але «Бюро ідей» з такими заявами не звертався. Було би смішно, якби не було так сумно, - оскільки Добродомов закликав чиновників подивитися на проблему саме з морального, а не формального боку. І отримав анулювання ліцензії.

Можна було б спробувати похвалити Нацраду за виявлену принциповість, якби ми не чули та бачили, як Нацрада «рятувала» телеканал ТВі минулого 2012 року, коли почалися так звані технічні відключення в регіонах. Голова Нацради Володимир Манжосов гарненько вмивав руки, запевнюючи що «питання відключення каналу ТВі з кабельних мереж перебуває винятково в площині господарських відносин між провайдером програмної послуги й телеканалом». Але хто як не Нацрада витіснила ТВі з ефірного мовлення, не надаючи йому частот і витісняючи тим самим в кабельне та супутникове мовлення? Чому вибірковість у відмові ліцензування стосується ЗМІ, котрі займають до влади критичну позицію? Чи немає жодної вибірковості, пане Манжосов? Нехай частота краще простоює, ніж потрапить у порядні руки? Боїмося, що львів’яни наберуться ще більше радикальності та опозиційності до вашої влади?

Скільки не затикати пальцем потік вільнодумства, скільки б не ховатися за бюрократизмом видачі ліцензій та їх заборон, їх час минає, пане Манжосов. Інтернет, соціальні мережі, зв’язки із вільним світом, котрий ось вже за Бугом починається, ініціатива громадського телебачення – усе це свідчить про те, що суспільний запит на незалежні ЗМІ існує і він прориватиме греблі кабінетних заборон. І усвідомити це варто також вашому шефу з «Межигір’я».

Текст: Роман Кабачій, ІМІ, для "Лівого берега".