Київські вибори та "джинса": граблі осені 2012-го знов у дії

Попри те, що Конституційний суд не побачив суперечності в тому, що 2 червня спливли 5 років від обрання Київради та міського голови, і призначив вибори аж на 2015 рік, ймовірність того, що столичні вибори таки відбудуться цьогоріч восени, досить велика, - пише Роман Кабачій в своїй колонці "Київ в океані "джинси"" на сайті "Українська правда". 

Радник президента Марина Ставнійчук вважає, що призначення київських виборів лежить повністю у компетенції Верховної Ради. Опозиція вже склала чотири законопроекти щодо проведення виборів у Києві саме восени 2013-го, а не 2015 року. Поміж іншими причинами, про вірогідність такого розв’язку патової ситуації свідчить активна зовнішня рекламна кампанія на вулицях Києва претендентів на мерське крісло та локальних «авторитетів», що мітять в депутати. Так само постійно з’являються їхні замовні матеріали в друкованій пресі. 

На бігбордах найбільше красується один із чолових метросексуалів України Микола Катеринчук. Принагідно варто його запитати, як це так відбувається, що влада толерує його рекламу, зазвичай не допускаючи жодних інших представників опозиції: то «вітати з 8 березня», то переконувати, що «олігарх не може бути мером Києва».

Практично ті самі меседжі маємо в замовних матеріалах «нового Ющенка», тільки ось він не може ніяк зрозуміти, підтримає його опозиція чи ні: в середині квітня він переконував маси, що піде в мери незалежно від рішення опозиції, а наприкінці місяця йому вочевидь допоміг увірувати в те, що пан Микола має кращі від Порошенка шанси стати узгодженим кандидатом від опозиції, дуже незалежний політолог Вадим Карасьов. Причому, оригінальне інтерв’ю Карасьова дане «Главкому», має цілий вал передруків. Ось що видає гугл на запит «У Николая Катеринчука больше шансов стать согласованным кандидатом от объединенной оппозиции, чем у Петра Порошенко»:

Піарщики Катеринчука так запрацювалися, що меседжі шефа не лінуються виставляти у вигляді його блогів пачками – із різницею в кілька хвилин:

Фото: «Фейсбук» Крістіни Бердинських

І все ж, перед у неформальній естафеті «джинси» веде голова Київської міськадміністрації Олександр Попов. Оскільки рейтинг останнього напрямку пов’язаний із нелюбов’ю киян до влади «донецьких», то меседжі від київського градоначальника окрім розповідей, який він хороший, та як дбає про незаможних киян (нерідко піар-статті про картку киянина чи інші «реформи» передруковуються з минулорічних «заказух»), також мають на меті відокремити діяльність градоначальника від «злого» уряду та його недоброго керівника. Так, у квітні газета «Сегодня», якщо вірити її рубрикації, то на правах реклами (неналежно маркованої, бо ж під рубрикою «Анонс»), розмістила статтю «Попов готовится к войне с Кабмином?».

Перед тим «Сегодня» вже інформувало населення, що «Конфликт Попова с Азаровым продолжается», а в травні вже «продолжались» «Бои за киевский бюджет».

Оскільки статті рекламні, на сайт вони не потрапляють (на сайті інший прейскурант, - «всього» 4800 грн з податками), зате якимось дивом  вони під виглядом «новини від «Сегодня»» розміщуються на купі інших сайтів, причому з однаковісіньким вступом. Для прикладу: вріз «Об этом пишет газета "Сегодня" в статье "Попов готовится к войне с Кабмином?"» надрукували п’ять сайтів, в тому числі «Коментарі» та «Газета по-українськи». Яким чином ця «новина» розповсюджується, чи в розсилці «Сегодня», чи безпосередньо від піарників Попова, невідомо.

З іншою статтею, а саме «Конфликт Попова с Азаровым продолжается» майже вдалося провернути той самий трюк (власну новину «від «Сегодня»» подав також «Лівий берег»), якби не заява народного депутата Миколи Томенка, що ця стаття замовна і що «абсолютно очевидно, що це класична передвиборча джинса, де немає автора і розповідається, як «мужні борці команди Попова активно воюють за права киян з «ганебною і злочинною» владою Азарова». Але, як видно зі скріншоту, «опозиційність» Попова таки переважила викривальну ноту обуреного Томенка:

Провладні князьки на місцях також не забувають підгодовувати електорат своїми порціями позитиву. Одночасно і Олександра Попова, і себе піарить глава суспільної організації «Право киян» Валерій Миронов, переконуючи газету «Факты», що Синє озеро на Подолі вдалося повернути завдяки підтримці Попова. «Новину» знов передрукувало безліч видань. На Троєщині Галина Герега ініціювала акцію прибирання дворів («Комсомольская правда в Украине»), а Алла Шлапак «компетентно» розповідає про експеримент медичної реформи на Дарниці. Небідний власник мережі «Фокстрот», а для «седовласых земляков» голова соціального центру «Перспектива» на Лісовому масиві Геннадій Виходцев переконує «брошенных на произвол судьбы в собственном государстве», що зможе навести порядок в країні. «Седовласые» йому ж підказують, як цього досягти: краще повернутися до повної мажоритарки. Зрозуміло ж: округів стане більше і пан Геннадій нарешті стане нардепом.

Хоче стати народним депутатом, за даними «Главкома», нинішній віце-прем’єр Юрій Бойко. Балотуватися нібито повинен у проблемному для влади окрузі 94 на південь від Києва, - там не змогла перемогти одіозна Тетяна Засуха. Тому окрім звичних уже від пана Юрія піар-матеріалів як керівника та фахівця в енергетичній та політичній сферах

ми вже зустрічаємо повідомлення про те, що Бойко є почесним головою пошукового загону «Дніпро-Україна», бере участь в церемоніях перепоховань радянських воїнів у с. Гатне неподалік Василькова:

В джинсі намітились нові тенденції – можливо, вона еволюціонувала, врахувавши помилки попереднього виборчого періоду, коли кампанії з залученням джинси були найбільш провальними. Як це виглядає на сьогодні: все починається із своєрідного «освячення». «Джинса» з’являється у якомусь відомому ЗМІ, при чому, у рубриці, яка десь на задній шпальті дрібними літерами маркована як рекламна. Далі «джинса» відправляється в плавання – з’являється вал передруків, з посиланням на ЗМІ-першоджерело, при чому, з самого першоджерела ця новина зникає. Друга тенденція – виробники джинси почали робити ставку на сенсаційність, джинса передруковується як «скандальна» новина, під яскравими заголовками (напр.. «Попов готовится к войне с Кабмином?» або «Бои за киевский бюджет»).

Очевидно, що як ЗМІ не готові відмовлятись від отриманих від джинси прибутків, так і політики не бачать для себе інших шляхів комунікації з суспільством, і не бажають – або просто не можуть – продукувати реальних новин чи дискусій. Обидві сторони продовжують розвивати корупцію, яка є однією з причин їхньої ж збитковості і невдач. У результаті маємо вчергове спотворену дійсність, вчергове обростаємо всуціль неправдивими образами політиків. А в випадку «джинси» від нинішньої київської влади це робиться ще й за наші з вами гроші.

Текст: Роман Кабачій, ІМІ, для "Української правди".