Глобальний Південь усе ближче до сходу – огляд медіа України

Фото – колаж ІМІ

Глобальний Південь складається зі значної кількості країн Африки, Азії, Латинської Америки та Карибського басейну. Позиція цих країн щодо війни Росії проти України є неоднозначною. Наприклад, під час голосування щодо резолюції ООН про "Безпеку та захист ядерних об'єктів України, включно із Запорізькою атомною електростанцією" утрималися 60 країн, з них понад 40 можна зарахувати до Глобального Півдня.

У своєму матеріалі для "Дзеркала тижня" Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії Сергій Корсунський говорить про збільшення впливу Глобального Півдня на геополітику. Відповідно, це регіон, який потребує активної подальшої  роботи наших дипломатів та МЗС. Але з огляду на останні події в Малі з атакою на групу "Вагнер" та реакцією деяких африканських країн на заяви представників української розвідки Глобальний Південь може пришвидшити свій рух у напрямку Росії.

Ми, зважаючи на специфіку нашої роботи, проаналізуємо, як українські  медіа писали про останні події, пов'язані з країнами Глобального Півдня, на кого посилалися та чиї заяви найактивніше поширювали.

Інформаційна хвиля почалася зі знищення групи "Вагнер" в африканській країні Малі. Очікувано на це активно відреагували українські медіа. Джерелами інформації для них стали переважно іноземні видання.

Наприклад, РБК-Україна в новині "Напад на "вагнерівців" у Малі: повстанці назвали кількість знищених найманців" посилається на Bloomberg, а Укрінформ у повідомлені "Малійські повстанці заявили про знищення "вагнерівців" – на  Associated Press.

Ще активніше українські медіа відреагували на слова представника Головного управління розвідки Міноборони України Андрія Юсова в ефірі єдиного марафону про те, що повстанці в Малі  отримали необхідну інформацію, яка допомогла їм провести операцію проти найманців ПВК "Вагнер". У заяві не йшлося, що саме українська сторона надала повстанцям-туарегам цю розвідінформацію. Якщо українські медіа переповіли слова Юсова переважно без своїх оцінних суджень, то російські медіа активно скористалися приводом і подали його слова як зізнання ГУР в участі в атаці на "Вагнер".

• ГУР Украины заявило о причастности Киева к атаке на "вагнеровцев" в Мали (РБК)
• ГУР Украины признало причастность к атаке на ЧВК "Вагнер" в Мали (Лента.ру)

Аналогічно цю інформацію подав і сайт "Настоящее время".

Як опосередковане підтвердження причетності України до подій у Малі могла бути сприйнята і заява самих туарегів про бажання передати полонених вагнерівців українській стороні. Про цю ініціативу повідомляли вже українські медіа з посиланням на допис представника CSP-PSD у соцмережі Х.

ГУР спростувало причетність до розгрому "Вагнера" в Малі, пише 24 канал.

Надалі була заява перехідного уряду Малі, який у відповідь на нібито підтримку повстанців вирішив розірвати дипломатичні відносини з Україною.

Комюніке уряду Малі, в якому він звинувачує Україну в підтримці "тероризму в Африці, зокрема в Малі", порушенні суверенітету країни, в "агресії щодо Малі", "порушенні міжнародного права, включно зі Статутом ООН", цитує Суспільне.

Українські медіа також публікували матеріали з посиланням на великі аналітичні матеріали іноземних видань щодо ситуації з вагнерівцями в Малі. Так, сайт ТСН зробив новину на основі статті The Times.

Своєю чергою українське МЗС заявило, що з боку Малі не надано доказів причетності української розвідки до операції повстанців, про що написало видання ВВС.

Розлогий матеріал про розрив дипломатичних відносин між Україною і Малі, в якому надали ретельне оцінювання ситуації з боку експертів, опублікував сайт Deutsche Welle. У статті йдеться, що, на думку колишнього міністра закордонних справ України Володимира Огризка, який нині очолює Центр досліджень Росії, закиди Малі є "дипломатичною помстою Москви" за розгром вагнерівців. Водночас дослідниця-африканістка фундації Global Ukraine Марта Олійник-Дьомочко говорить, про чутливе сприйняття підтримки повстанських рухів на континенті іншими країнами Африки. З огляду на такий фактор очікуваними видаються й подальші повідомлення вже про розірвання Нігером дипломатичних відносин з Україною.

В іншому матеріалі, вже для "Українського тижня", аналітикиня та головна редакторка The Ukrainian Week, Edition Francaise Алла Лазарева пише, що згодом на розірвання дипломатичних відносин з Україною може піти й Буркіна-Фасо:

"Малі та Нігер розірвали дипломатичні стосунки з Україною. На черзі – Буркіна-Фасо?" – йдеться в матеріалі. 

Лазарева також зазначає, що і Малі, і Нігер перебувають під потужним російським впливом.

Про те, що колишні французькі колонії Малі, Нігер і Буркіна-Фасо наразі перебувають під російським впливом, йдеться в матеріалі на сайті "Бабель". Також в аналітиці загалом пояснили передумови створення проросійського курсу в цих країнах: 

"В травні 2021 року в Малі стався військовий переворот, у Буркіна-Фасо – у вересні 2021-го, а в Нігері – в липні 2023 року. Після переворотів нові військові очільники розривали військове співробітництво з Францією – її військові контингенти були вимушені залишити країни. Натомість Малі, Нігер і Буркіна-Фасо відкрито запросили у Росії військову допомогу, в межах якої до них прибули і "вагнерівці". Деякі аналітики стверджують, що в Буркіна-Фасо "вагнерівці" допомагали ще на стадії підготовки перевороту, а тепер вони особисто охороняють очільника Буркіна-Фасо Ібрагіма Траоре", – надає "Бабель" коротку, але цілком ґрунтовну інформацію.  

Чому ж Україні важливе налагодження та збереження зв'язків із країнами Глобального Півдня? Передусім варто пам'ятати, що з огляду на підтримку резолюцій щодо України в Генеральній Асамблеї ООН важлива кожна країна, бо діє принцип "одна країна – один голос". Тим часом, за різними підрахунками, дві третини країн, що входять до ООН, можна вважати належними до Глобального Півдня. Крім того, зважаючи на сучасну поляризацію геополітики, якщо з цими країнами Україна не налагодить добрих стосунків, є велика ймовірність, що їх налагодить Росія.

Проте експерти закликають усе ж не перебільшувати значення розриву дипломатичних відносин з Малі та Нігером, оскільки той рівень співпраці, що був до цього, теж мав досить низькі показники. Принаймні так вважає африканістка Марта Олійник-Дьомочко, яку цитує Радіо Свобода. Знищення вагнерівців експертка назвала "доволі сильним ляпасом Росії в плані військового і політичного іміджу".