Протягом моніторингу було виявлено суттєву диспропорцію згадок чоловіків-героїв та жінок-героїнь публікацій, а також використання коментарів експерток та експертів.

 
Зокрема у газеті “Вісті Придніпров’я” коментарів від експерток було виявлено втричі менше ніж від експертів (6 та 19 відповідно), героїні у публікаціях з’являлися удвічі рідше, ніж герої (41 та 84 відповідно).
 

У газеті “Зоря” в чотири рази менше експерток, ніж експертів (2 і 8 відповідно) та майже у 8 разів менше героїнь, ніж героїів (3 і 23 відповідно).

Щодо диспропорції у газетах варто наголосити, що в ролі героїнь та героїв публікацій не враховувалися запитання від читачок та читачів, що надходили до редакцій або під час проведення “гарячих ліній”, оскільки такі згадки, на нашу думку, не є мотивованими журналістською роботою.
 

В онлайн-медіа тендеція подібна. На “Міському сайті” експерти більш ніж в три рази перевищують експерток (77 і 24 відповідно), а герої – майже утричі кількісно переважають героїнь (201 та 71 відповідно). На сайті 056.ua експерток уп’ятеро менше за експертів (16 та 65 відповідно), а героїв публікацій майже всемеро більше, ніж героїнь (188 та 28 відповідно).

В газетах експертками виступають переважно чиновниці у гуманітарних сферах та заступниці керівників підрозділів, що може відображати представленість жінок на посадах у органах влади (заступниця міністра освіти, заступниця начальника відділу ДПІ, заступниця директора департаменту соцзахисту, речниця поліції тощо). Двічі у ролі героїнь публікації виступають фахівчині у сферах розвтку громадянського суспільства та реформ (координаторка проекту МРГ про створення ОСББ (газета “Вісті Придніпров’я” від 23 лютого); консультант Українського фонду інвестиції (газета “Зоря” від 24 лютого).
 

Як в онлайн-виданнях, так і в друкованих медіа жінки у ролі героїнь публікацій часто проявляються в гуманітарних сферах (письменниця, художниця, артистка), у виствітленні Міжнародного дня рідної мови, що безперечно належить до гуманітарної сфери, взагалі відсутні учасники-чоловіки. Поширеним також є поява жінок-героїнь у “допоміжних” ролях (мати, сестра, жінки в житті видатного митця).

Так, наприклад у технічних та політичних питаннях журналісти найчастіше беруть експертні коментарі у фахівців-чоловіків. Наприклад, дискусійну для тижня моніторингу тему добудови метро переважно коментували експерти-чоловіки, хоча в одній публікації таки з’ясувалося, що є жінка-експерт, котра може давати професійну оцінку по заданій темі і публічно відома (йдеться про архітекторку Олену Іваницьку). Така диспропорція протягом тижня моніторингу спостерігалася в середовищі архітекторів, екологів, фінансистів, дипломатів. Примітно, що навіть у події “Дня донора” в повідомленнях ЗМІ переважно фігурують чоловіки-учасники акції, хоча одною із ключових організаторок події є координаторка Асоціації молодих донорів Вікторія Іванова, яка згодом теж згадувалася в окремих публікаціях. Таким чином участь жінок в окремих важливих подіях та обговореннях містила мозаїчну та несистемну присутність, їхня участь представлена епізодично, а подекуди “випущена” з уваги ЗМІ. Особливо разючими є оголошення на інтернет-сайтах про набір на контрактну службу в армії,де формується образ, що єдині, хто служить в ЗСУ – чоловіки (1, 2)
 

Досить активно протягом тижня були представлені депутатки міської ради, оскільки саме в цей час відбувалося переформатування більшості у міській раді. Тому експертні коментарі, критика та позиції жінок-депутаток та політикинь у цьому питанні були досить виразно артикульовані.

В ході моніторингу були виявлені випадки поширення авторами публікацій стререотипів про слабкість, наївність жінок. В кількох публікаціях вони виступають жертвами злодіїв або шахраїв. Наприклад, у публікації на сайті 056.ua безпідставно засобами авторської оцінки артикульовано, що дівчина стала жертвою шахраїв буцімто через свою наївність: “Злоумышленники, которые ранее уже привлекались к уголовной ответственности, воспользовавшись наивностью молодой девушки, украли у нее из сумочки планшет”.

У статті на тому ж ресурсі, присвяченій боротьбі з кіберзлочинами, формується образ жінки, що перебуває в декретній відпустці або на домашньому господарстів і через “нічого не роблення” опановує шахрайські навички: “В Днепропетровске домохозяйки занялись кибермошенничеством … если раньше интернет-мошенничеством занимались прожженные негодяи, то сегодня это могут домохозяйки или мамы в декрете”. Стаття у газеті “Вісті Придніпров’я” (від 25 лютого), підготовлена за підсумками того ж прес-заходу таких акцентів не містить, що може свідчити про упередженість чи нечутливість автора онлайн-публікації.

 

Серед негативних проявів застосування стереотипів є використання сексистських зображень, уявлення про замороченість жінок на одязі: “Извечная проблема любой женщины, в том числе и живущей в Днепропетровске, это “нечего надеть”, зведення ролі жінки до “матері, нареченої, дружини, доньки, сестри”.

Це проявляється і в наближенні Міжнародного жіного дня 8 березня. Онлайн-медіа майорять анонсами із вітальними концертами, де чоловіки подарують жінкам-прихильницям свою творчість, мелодії  “весни, жіночності та любові” тощо. Лише одне повідомлення, пов’язане зі святковим анонсом має на меті розкрити роль жінок в історії та становленні міста.
 

Випадки гендерно некоректної побудови текстів у регіональних ЗМІ Дніпропетровська не набувають вкрай загрозливих форм, проте поширення негативних стереотипів а подекуди – прямих сексизмів вказують на брак гендерної освіти у регіональних журналістів та журналісток.

Протягом тижня 22-28 лютого були проаналізовані повідомлення чотирьох ЗМІ: сайтів 056.ua та “Міський сайт”, газет “Вісті Придніпров’я” та “Зоря”.

Моніторинг проведено регіональними представниками Інституту масової інформації за підтримки програми МАТРА Посольства Нідерландів в Україні.