ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Чи є життя в одеських медіа без місцевих прес-служб

13.03.2017, 12:22

Журналістські стандарти, відповідно до яких функціонують ЗМІ по всьому світу, були вироблені міжнародним співтовариством ще у середині ХХ ст. Звісно, що деякі підходи змінювались, з’являлися нові виклики, що потребувало неординарних підходів та вироблення нових критеріїв. Один з них – маловідомий в українському медіасередовищі — дуже дискусійний, але має великий вплив на медіаситуацію в країні.

Останні десятиріччя в європейських країнах склалася традиція, згідно з якою професійному журналістові не личить переходити працювати у прес-служби будь-яких установ та організацій. Фахівців для цих посад готують відповідні вищі навчальні заклади та їхні факультети. Вважається, що, переходячи на роботу прес-секретарем, журналіст використовує свої навички, контакти, знання про деякі особливості «внутрішньої кухні» журналістського середовища, для того щоб при можливості спотворювати реальність, згладжувати недоліки замовника своєї роботи та, по суті, вводити в оману ЗМІ, своїх колишніх колег, а через них – і громадян. І це при тому, що, працюючи журналістом, цей спеціаліст дотримується журналістських стандартів!

Звісно, що подібні переходи між професіями відбуваються і в країнах консолідованої демократії, але такі випадки викликають відповідне невдоволення та певний внутрішньомедійний осуд.

В Україні подібного стандарту не виникло, і журналісти часто переходять працювати у прес-служби, і навпаки. Наразі медійним супроводом перших осіб та найбільших відомств країни опікуються відомі в минулому журналісти. Одеса не виключення – місцеві інформаційні управління державних, муніципальних, приватних та політичних організацій здебільшого очолюють місцеві журналісти. Крім вищезазначених проблем є й інша, дуже актуальна для нашого регіону. Професійні журналісти, які працюють в прес-службах різних одеських організацій, пишуть добротні прес-релізи, які чудово, без жодних змін та додаткової інформації, розходяться по місцевих ЗМІ.

Підготовлені фактично журналістами прес-релізи, нерідко являють собою не класичну інформацію уточнюючого характеру, а вже готовий новинний матеріал! Наприклад, сайт Одеської міської ради неодноразово був визнаний одним з найкращих та інформативних в Україні. Високопрофесійні новини з цього сайту репостять практично всі медіа міста. До речі, передруковані без змін прес-релізи чиновників та заяви офіційних осіб у медіасередовищі мають свій термін – «паркет».

Низькі бюджети, невеликий професійний рівень та величезна кількість місцевих ЗМІ створили ситуацію, при якій більше половини новин в Одесі – це прес-релізи місцевих відомств та державних структур чи заяви офіційних осіб. Водночас власні кореспонденти продукують лише третину новин.

На думку медіаекспертки Віри Грузової, такий великий відсоток новин з прес-релізів в Одесі спричинений декількома факторами одночасно. «По-перше, у місті дуже багато онлайн-ЗМІ. Вони намагаються конкурувати за читача за допомогою кількості новин і частоти їх виходу. Редакції таких ЗМІ часто складаються з однієї людини – звісно, що вона фізично не встигне писати 20 новин на добу без допомоги прес-релізів. По-друге, є елемент закритості у всіх інших джерел інформації, в тому числі органів і підрозділів місцевої влади. Тому новини про кримінал, ДТП стають для редакцій більш доступними через щоденні розсилки відповідних відомств. До того ж такі новини дають рейтинги, бо ДТП чомусь простим людям досі актуальніші за місцеві рішення влади. Мабуть тому, що це простіше сприйняти», – вважає Віра Грузова.

Працівники прес-служб та їхні замовники можуть бути задоволеними подібними показниками, оскільки саме вони формують поточний порядок денний, а місцеві журналісти у погоні за швидкістю та кількістю новинних матеріалів забувають, що можуть стати заручниками інформаційних маніпуляцій. Відповідно й одесити отримують видозмінену та неповну інформацію.

«Проблема засилля так званого паркету в локальних ЗМІ в Україні досить значна. Найбільше вона проявляється у неокупованих частинах Донбасу, де районні ЗМІ стали обласними, а кількість професіоналів-журналістів навіть зменшилася через виїзд з небезпечної зони – зауважує експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій. – В Одесі дається взнаки більша серед українських областей кількість ЗМІ, які вимушені повторювати меседжі влади, незначним чином їх змінюючи. Гонитва за об’ємною стрічкою новин при однаковій кількості інформаційних приводів веде до накопичення у стрічці прес-релізів. ЗМІ варто би бути більш оригінальними, замість того щоб думати над штучно створеними новинами».

У нещодавньому дослідженні Інституту масової інформації було встановлено, що одеські ЗМІ здебільшого пишуть про надзвичайні ситуації, кримінал та культурні події. При цьому державна політика в реальності взагалі не висвітлюється. Лише кожна десята новина – про місцеву політику. До речі, одразу можна визначити й сфери, де немає прес-служб та кваліфікованих прес-секретарів, – освіта, громадський сектор, наука та технології. Ці теми фактично зникли з місцевих ЗМІ, і не тому, що нема про що писати.

Те, що в Одесі більше половини новин є переробленими прес-релізами та офіційними повідомленнями, не дивує головного редактора місцевого незалежного видання «Ізбірком» Валерія Болгана. «Це далеко не регіональна проблема. Ще років 10 тому Нік Девіс використав термін “чурналістика” – показавши, що 80% статей у британській пресі не оригінальні, і тільки 12% матеріалів були створені репортерами. В Україні в цілому ситуація не краща. Викликано це цілою низкою проблем. По-перше, залежністю переважної більшості ЗМІ від інтересів власника. По-друге – невеликими штатами онлайн-редакцій. Та й ситуація із середньою зарплатою серед журналістів залишається проблемною, що не надто надихає на креативні підходи. Подібна ситуація призвела навіть до того, що інтерв’ю дедалі частіше є приводом для піару конкретних політиків, а не реальною журналістською роботою. Досить тривожним є й перекіс у тематиці новин. Лише одна з 500 новин присвячена науці або технологіям, однак кожна четверта – про ДТП та гарячі події», – помічає Валерій Болган.

Враховуючи високий вплив прес-служб міста на медійну ситуацію, у місті вбачається необхідність посилення уваги до роботи цих відомств та їхньої освітньої підготовки. Проте якщо їхні співробітники стануть ще кращими і почнуть писати досконаліші прес-релізи, то чи будуть робити свої репортажі місцеві журналісти взагалі?

Текст: Павло Колотвін, представник Інституту Масової Інформації в Одеській області, для сайту "Інформер"

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House та МЗС Норвегії

Liked the article?
Help us be even more cool!