65 разів побили журналістів у 2012 році

26 грудня в Одесі на журналістів інтернет-видання «Взгляд из Одессы» напали чоловіки, які охороняли "антифашистський" мітинг, організований Партією регіонів. Напад стався, коли чоловіки побачили, що журналісти спілкуються з учасниками мітингу. «Охоронці» намагалися відібрати камеру, кілька разів вдарили журналістів у груди та намагалися бити ногами. При цьому міліціонери, що були неподалік, не завадили неправомірним діям, а навпаки сказали журналістам «стати в сторонку» і навіть показати «заявку на зйомку мітингу».

31 травня в Ужгороді охоронець голови Державної виконавчої служби в Закарпатській області Наталії Панової напав на головного редактора видання «Вся Закарпатська Правда» Віталія Голуба. Журналіст проводив відеозйомку на одній із площ міста у рамках журналістського розслідування про корупцію. До нього підійшов кремезний чоловік і почав виривати камеру, бити у грудну клітину, погрожувати. Згодом з'явилась і сама Панова, яка, за словами Голуба, також почала йому погрожувати.

Охоронці донецького супермаркету «Сокол» побили трьох журналістів, які 23 січня приєдналися до рейду громадських активістів з пошуку прострочених продуктів. Коли група виявила несвіжу молочну продукцію, журналісти почали фіксувати це на фото і відео. За наказом адміністратора охоронці почали виштовхувати журналістів та активістів з приміщення, бити їх та відбирати техніку. У цьому злочині прокуратура не побачила перешкоджання професійній діяльності, натомість одного з охоронців покарали за умисне легке тілесне ушкодження (ч. 2 ст. 125 ККУ) і присудили 150 годин виправних робіт.

Нападають на журналістів і ті, хто мав би захищати їхнє право на професійну діяльність, — правоохоронці. Таких фактів у 2012 році зафіксовано 8.

Так, наприклад, 4 листопада у Вінниці на виборчому окрузі №11 знімальну групу телеканалу ТВі побила міліція при намаганні журналістів потрапити в залу засідань. Постраждали тодішній гендиректор ТВі Микола Княжицький, журналіст Любомир Ференц та оператор Олександр Тупік. «Ми стояли поруч з входом до ОВК, куди нікого не пускають. Несподівано налетіла міліція, мене кинули на підлогу, штовхали оператора і журналіста», – розповів Княжицький. 

14 листопада у місті Кам'янка-Бузька Львівської області співробітники силових структур затримали та побили журналіста газети «Край» Назара Олексевича та його батька Романа. Інцидент стався, коли вони фіксували, як працівники автодору вимагали побори з перевізників буряка.

Наприклад, 15 жовтня у Бердчеві Житомирської  області невідомі побили журналіста інтернет-видання «ГолосUA» Костянтина Коваленка, який провадив розслідування підкупу виборців на 63 окрузі. «Мене заштовхали у позашляховик, де били, залякували і катували. Наносили удари в живіт та по нирках, поливали водою, всіляко залякували, щоб я не думав оприлюднювати інформацію», — розповів журналіст.

А у місті Красний Луч на Луганщині на журналіста напав особисто кандидат, а нині чинний депутат Валерій Мошенський. 27 вересня журналіст інтернет-видання «Molod-news» Іван Жеведь знімав зустріч кандидата з виборцями. Політик спершу спробував вибити з рук камеру, а у відповідь на запитання, чому він не дозволяє себе знімати, вдарив  журналіста рукою у пах.

На Одещині 27 вересня помічник народного депутата побив журналіста телестудії ПравдаPRO Юрія Ребрика за те, що він знімав нардепа Віталія Барвіненка на святковому концерті до 200-ліття села. Сам концерт представник Партії регіонів просто використав для своєї політичної агітації. Та замість агітаційної листівки про кандидата журналіст отримав ляпаси від його помічника.

Детальніше про порушення прав журналістів під час виборів читайте за посиланням.

Також показово, що у половині інцидентів головною мішенню нападників була техніка журналістів: вони розбивали або намагались пошкодити журналістам мобільні телефони, диктофони, фото та відеокамери, щоб ті не могли фіксувати певні факти.

Так у Києві 25 жовтня охорона кандидата в народні депутати від Партії регіонів Ігоря Лисова намагалася відібрати камеру в журналіста «Skrypin Production», який знімав відкриття станції метро «Іподром». Ці люди викручували журналісту руки та грубо штовхали, не даючи знімати.

Голова сільської ради Сокільник, що на Львівщині, 22 травня розбив журналістам Львівської обласної державної телерадіокомпанії відеокамеру. Телевізійники працювали над черговим випуском програми «Зона конфлікту» щодо земельного питання. Цікаво, що по цьому випадку прокуратура порушила кримінальну справу за фактом перешкоджання виконанню професійних обов’язків журналістів, а сам сільський голова через 2 місяці відшкодував збитки — замість однієї пошкодженої камери повернув дві – нові і з мікрофонами.

24 липня в селі Ветли на Волині — батьківщині нардепа-комуніста Адама Мартинюка — невідомі напали на журналістів інтернет-видання «Перець Волинський», які фіксували розповсюдження громадськими активістами антиагітаційних листівок. Шестеро людей, не зважаючи на присутність дільничного інспектора та сільського голови, почали бити і активістів, і журналістів, розбили мобільний телефон, пошкодили диктофон та намагалися розбити журналістам відеокамеру. Дільничний під час нападу втік.

Сумно визнавати, що переважно напади на журналістів правоохоронці трактують не як перешкоджання професійній діяльності, а як звичайне «хуліганство». Стосовно всіх цих правопорушень у 2012 році були відмовки правоохоронних органів або символічне покарання у вигляді 51 гривні штрафу чи виправних робіт.

2012 рік запам’ятається українським журналістам рекордною кількістю порушень їхніх прав за останні 10 років. Та чи буде 2013 ще гіршим, залежить і від політичної ситуації в країні, і від діяльності міліції та прокуратури, і від самих журналістів, які повинні вміти захищати свої права на незалежну професійну діяльність.

Ірина Чулівська, ІМІ