Головне управління розвідки Міністерства оборони України спільно з Громадським радіо та проєктом “На лінії вогню” презентують у Києві 14 грудня документальний фільм журналісток Ірини Сампан та Євгенії Таранченко “10 втрачених років”. Про це повідомляє Громадське радіо на Facebook-сторінці.

Стрічка розповідає про п’ятирічну операцію ГУР з повернення українських жінок та дітей, які потрапили до таборів на півночі Сирії після захоплення територій угрупованням “Ісламська держава”

“Засліплені пропагандою українки потрапили в пастку “Ісламської держави”, вони та їхні діти були свідками жорстоких страт терористів, пережили голод під час блокади, а згодом пройшли випробування таборами для вдів на півночі Сирії”, – зазначають авторки фільму.

За даними ГУР, розвідники евакуювали із Сирії 89 громадян України – жінок і дітей. Україна залишалася єдиною державою, яка здійснила репатріацію з таборів Аль-Холь і Рож через громадянок, що виявили бажання повернутися. Операцію вдалося провести завдяки координації військових, дипломатів та представників Меджлісу кримськотатарського народу.

У коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян авторка фільму Ірина Сампан розповіла про мотивацію та ризики поїздки.

“Цей фільм – екранізація моєї великої мрії. Ще з 2017 року я прагнула працювати на Близькому Сході, побачити чужі війни та боротися за права жінок там. Коли я дізналася, що ГУР займається поверненням українок з дітьми, то зрозуміла, що зірки зійшлися. Але мене вразило те, що зусиллями багатьох людей ми звільнили всіх громадянок України, які просили про репатріацію. Україна чи не єдина держава, яка це довела до кінця”, – розповіла Істина Сампан.

Вона також наголосила на небезпечності поїздки.

“Це була невідомість – інша культура, релігія, мова. Після повалення Асада почали активізуватись ісламісти, був ризик натрапити на джихадистів чи російських шпигунів, бо ми жили поруч із російською військовою базою. Було страшно, чесно”, – пояснила журналістка.

Ірина Сампан зазначила, що фільм не ідеалізований, але дуже правдивий:

“Я намагалася бути нейтральною спостерігачкою. Хочу, щоб глядач відчув усі шари неоднозначності й зробив свої висновки”.

Операторка та режисерка монтажу Євгенія Таранченко розповіла ІМІ, що перший час у Сирії мало що розуміла, оскільки тема Близького Сходу майже не представлена в нашому медіапросторі. 

“Але, побачивши наметові табори в пустелі, маленьких дівчаток у хіджабах і порожні бочки з-під води, я зрозуміла, скільки людських історій тут приховано і як важливо їх розповісти”, – розповіла Євгенія Таранченко.

За її словами, команда знімала в Україні, Іраку та Сирії:

“Кожен кадр створює цілісну картину людської долі – хаотичну, емоційну, з моментами смутку й радості. Це історія про дітей, які народилися в пустелі, про жінок, що втратили десятиліття життя, і про спецпризначенців, які ризикували в чужій країні. І про надію”.

Під час презентації глядачі зможуть поспілкуватися з авторами стрічки та співробітниками ГУР. Щоб потрапити на перегляд, потрібно заповнити анкету.