Судова журналістика вимагає роботи з документами, реєстрами, учасниками процесу та безпосередньо із судовими засіданнями. Журналісту важливо розуміти, де шукати інформацію про справу, як перевіряти отримані дані та що враховувати під час роботи в суді.
Про це говорили під час тренінгу “Основи судової журналістики: як висвітлювати судові процеси”, який відбувся 28 вересня в регіональному хабі Інституту масової інформації “Медіабаза Одеса, Херсон”. Спікеркою заходу стала журналістка-розслідувачка Юлія Химерик.
Що варто знати журналісту перед походом до суду
Одне з основних правил судової журналістики – знати свої права та розуміти принцип гласності судового процесу. Судові засідання та рішення загалом є відкритими, а інформація про розгляд справ має бути доступною для суспільства у встановленому законом порядку.
Журналісти та інші присутні в залі можуть вести нотатки, здійснювати звукозапис, а також використовувати портативні аудіо- та відеозаписувальні пристрої. Фото-, відеознімання, трансляція та запис із використанням стаціонарної апаратури здійснюються з урахуванням визначених законом процедур та ухвал суду.
Водночас відкрите судове засідання не означає, що суддя не може “попросити залишити залу” без підстав. Перехід до закритого розгляду можливий лише за передбачених законом умов і за відповідним рішенням суду. Тому журналісту важливо знати конкретну правову підставу, якщо йдеться про обмеження доступу до засідання.
Поважайте правила поведінки в суді
Під час засідання важливо дотримуватися встановлених правил: не розмовляти без дозволу, не ходити залом під час процесу, не переривати учасників та не ставити запитань у момент, коли це може завадити розгляду справи.
До суду варто звертатися відповідно до прийнятих норм – “Ваша честь” або “Шановний суд”. Також потрібно вставати під час входу судді чи колегії до зали, коли суд звертається до присутніх та під час проголошення судового рішення.
Не плутайте підозрюваного з винним
Окрему увагу під час тренінгу приділили презумпції невинуватості та персональним даним.
“Сам факт повідомлення про підозру чи обвинувачення не означає доведеності провини. Формулювання в матеріалі мають чітко розмежовувати встановлені факти, позиції сторін та остаточні судові рішення”, – пояснила Юлія Химерик.
Також необхідно обережно працювати з іменами та зображеннями людей. Зокрема, до набрання вироком законної сили публічне використання повного імені підозрюваного чи обвинуваченого потребує особливої уваги до законодавства про захист персональних даних. Водночас інформація може бути оприлюднена, якщо вона становить суспільний інтерес – наприклад, свідчить про загрозу державному суверенітету й територіальній цілісності, порушення прав людини або інші суспільно важливі наслідки.
Розумійте, на якому етапі перебуває справа
Для якісного матеріалу журналісту важливо орієнтуватися в стадіях судового розгляду:
- підготовче засідання;
- судовий розгляд;
- судові дебати;
- останнє слово обвинуваченого;
- вирок.
Окремої уваги потребують справи in absentia – судові провадження за відсутності обвинуваченого. Підозри публікуються на сайті Офісу генпрокуратури. Виклики до суду публікуються в “Урядовому курʼєрі”, на сайті Офісу генпрокуратури, тому імена оприлюднювати можна, оскільки тут не діє право на захист персональних даних. Людина має знати про судовий процес щодо неї. Водночас зберігається презумпція невинуватості.
Етика не менш важлива за закон
Юлія Химерик також наголосила на необхідності дотримуватися журналістської етики та поваги до всіх учасників процесу. Представники медіа мають бути підготовленими до спілкування із суддями, прокурорами, адвокатами та сторонами процесу, не створювати перешкод для роботи суду й водночас професійно відстоювати своє право на доступ до суспільно важливої інформації.
Есемемниця Медіабази Одеса, Херсон Дана Гринько
