У Відні представили список порушників прав журналістів у Криму

У Відні Центр інформації про права людини презентував список ворогів свободи слова в окупованому Росією Криму. Презентація відбулася 20 червня на конференції ОБСЄ “Свобода слова в нестабільних ситуаціях”, повідомляє прес-служба Центру.

Список був складений Центром у співпраці з Міністерством інформаційної політики. У списку наявні понад 50 осіб, які причетні до придушенні свободи слова і порушень прав журналістів.

“Ми розуміємо, що в окупованому Криму, як і на власній території, Росія діє аж ніяк не правовими методами. На жаль, у України та міжнародної спільноти є небагато інструментів, якими можна було б реально вплинути на ситуацію зі свободою слова на півострові. Але, на нашу думку, злочини не можуть залишатися непокараними, якими б недосконалими не були інструменти впливу. Злочини мають бути задокументовані, а злочинці мають нести персональну відповідальність”, - заявила радниця Міністерства інформаційної політики України Юлія Каздобіна.

Порушники прав журналістів, підкреслила Каздобіна, вороги свободи слова в окупованому Криму повинні знати, що жодне їхнє діяння не залишається не поміченим, і рано чи пізно їм доведеться відповісти.

Головний редактор інформаційного агентства “BlackseaNews” Андрій Клименко розповів, що він виїхав з Криму незабаром після так званого референдуму. Кримінальну справу за нібито заклики до порушення територіальної цілісності Росії проти нього порушили після того, як він виступив з доповіддю у американській організації The Atlantic Council про порушення прав людини у Криму. Його занесли у офіційні російські списки терористів і екстремістів. Він твердить, що цей список регулярно поповнюється, адже він опускається в ньому все нижче. Після порушення проти нього кримінальної справи у його колеги Тетяни Гучакової, яка на той час не виїхала з Криму, провели багатогодинний обшук. Вона також змушена були виїхати на материкову Україну. Клименко вважає, що Росія перетворює Крим на військову базу, а на військовій базі не може бути свободи слова.

Головний редактор інформаційної агенції “Кримські новини” Гаяна Юксель розповіла, як відбувалося витіснення українських і кримськотатарських ЗМІ на початку окупації. Вона заявила, що з кримськотатарськими ЗМІ розправлялися особливо жорсткого, тому що саме кримськотатарський народ виступив з масовими протестами проти незаконної анексії Криму.

“У серпні 2014 року ми Ісметом Юкселем, моїм чоловіком, який є генеральним координатором “Кримських новин”, виїхали тимчасово до Туреччини, громадянином якої він є. 10 серпня, коли ми поверталися назад, у місті Армянську співробітники прикордонної служби ФСБ заявили, що він не має права протягом п’яти років заїжджати на територію Криму і Російської Федерації. Тоді ми зрозуміли, що в Криму нам працювати не дадуть. Нам надходили погрози з вимогами, щоб ми припинили свою діяльність на півострові. Співробітників агентства викликали до ФСБ на допити. 22 квітня 2015 року мене викликали до Центру боротьби з екстремізмом, де допитали і склали протокол, який стосувався публікацій 2006 року. Показали тим самим, що ФСБ вважає можливим використовувати закони заднім числом. 2015 року діяльність агентства була припинена на території Криму, адже окупаційна влада не надала дозвіл на роботу. Ми перенесли агентство до Києва”, - розповіла вона.

“Перше, що зробила Росія, коли захопила півострів 2014 року, - сказала кореспондентка радіо “Крим. Реалії”, секретар Національної спілки журналістів України Олена Юрченко, - це відімкнула українські телеканали і радіостанції на території Криму. Цей крок проказав на скільки успіх окупації залежав від російської пропаганди і брехливих новин про Україну і світ. Після цього на півострові створили умови, за яких робота незалежних ЗМІ стала неможливою. Окремих журналістів і цілі редакції вичавлювали з Криму. Деякі з них позбавилися свого майна, наприклад, телеканал “Черноморская”, в якого окупаційна влада вкрала все обладнання. Всього з Криму змушені були виїхати 11 редакцій, в тому числі єдиний в світі кримськотатарський канал ATR”.

Модератор заходу журналіст Юрій Луканов, який представляв Центр інформації про права людини, сказав, що недавно з’явилися нові особи, яких Росія переслідує за свободу слова. Це співробітники севастопольського аналітичного центру “Номус” Дмитро Штибліков і Олексій Бесарабов. Тільки раніше окупаційна влада звинувачувала журналістів у закликах до порушення територіальної цілісності Росії, то тепер вони звинувачені у підготовці до диверсійної діяльності.

Раніше Центр інформації про права людини представляв доповідь про системну боротьбу зі свободою слова в Криму. Спеціальну доповідь було зроблено про боротьбу окупаційної влади з кримськотатарськими ЗМІ.