IMI

Гаряча лінія

Барометр свободи слова

Данi з початку 2017 року

Вбивства Побиття Перешкоджання Цензура Погрози

0

24

74

5

31

Барометр свободи слова за серпень 2017 року (оновлено)

У серпні ІМІ зафіксував в Україні 24 випадки порушень свободи слова та прав журналістів. Такі дані подає щомісячний моніторинг Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найбільшу кількість порушень прав журналістів зафіксовано у категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 6 випадків. Ця кількість залишилась на рівні липня. Зазначена категорія з початку року залишається лідером з порушень свободи слова.

Водночас зафіксовано зменшення кількості побиттів у порівнянні з минулим місяцем – 3 випадки (у липні – 6).

Загалом порушення свободи слова та прав журналістів у серпні ІМІ зафіксував в 12 областях України. Зокрема, лідерами таких порушень цього місяця стали Київ, Миколаївська та Волинська області – по 4 випадки відповідно, далі йде Чернігівська область, де зафіксовано 3 випадки відповідно.

Порушували у серпні право журналістів на професію, згідно з моніторингом ІМІ, приватні особи, правоохоронці, місцева та центральна влада, СБУ, хакери, представники державних підприємств.

Випадки побиття ІМІ зафіксував у Запоріжжі та в Одеській і Вінницькій областях. Зокрема, 1 серпня побили журналістку газети “Запорозька Січ” Тетяну Кучеренко. Нападниці, яких знімала журналістка, схопили Кучеренко за волосся, штовхнули і почали бити, потім її облили невідомою рідиною.

В Овідіополі (Одеська область) 25 серпня молодики жорстоко побили журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю.

У Вінниці 29 серпня невідомі чоловіки побили журналіста місцевого видання Vlasno.info Богдана Новака під час зйомок протестів проти будівництва кладовища біля мікрорайону міста Сабарів.

Другий місяць ІМІ фіксує найбільшу кількість перешкоджань у Миколаївській області. У серпні з 6 перешкоджань 2 сталися на Миколаївщині (у липні з шести випадків три сталися в цій області).

Так, у Миколаєві 18 серпня на Центральному ринку продавчині м’ясного відділу накинулись на журналістів ТРК “Україна”, інтернет-видань NikLife та “Shipovnik.ua”, які знімали перевірку ревізора. Журналісти знімали процес перевірки виконавчим директором Спілки споживачів України Максимом Несміяновим якості продуктів на ринку. Одна з продавчинь по черзі вдарила по камері журналіста NikLife Юрія Ягольника та журналістки Shipovnik.ua Олександри Чернової. На місце журналісти викликали поліцію, але заяв на продавчинь писати не стали.

Інший випадок перешкоджання стався у місті Новий Буг Миколаївської області. Перша заступниця голови Новобузької районної державної адміністрації Наталя Завальнюк забороняла місцевому журналісту Юрію Черемісу знімати в школі №1 міста без погодження з власником будівлі, яким, за її словами, є голова райради. За її словами, школа є власністю голови районної ради, а тому журналістам перш, ніж проводити зйомку в школі, треба питати дозволу у власника будівлі.

Крім того, у серпні ІМІ зафіксував 4 випадки обмеження доступу до інформації. Доступ журналістам обмежували місцева та центральна влади, а також державне підприємство. Також зафіксовано 2 випадки погроз, юридичного тиску та по 1 випадку відповідно кібер-атак, нападів на офіси ЗМІ, обшуку, політичного тиску, цензури і затримання.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 18 випадків побиття, 5 випадків цензури, 54 випадки перешкоджання, 23 – обмеження доступу до інформації та 21 випадок погроз.

Детальніше з барометром можна ознайомитися нижче:

Фізична агресія

Затримання – 1

1.У Житомирі затриманий блогер, що працював на замовлення Росії

02.08.2017 Служба безпеки України та речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомили про затримання 1 серпня в Житомирі блогера, який за вказівкою російських кураторів публікував антиукраїнські матеріали, повідомляє Радіо Свобода.

«Житомирський журналіст з 2014 року на замовлення керівництва пропагандистських державних російських інформагентств створював тенденційні публікації. Тематику та бажаний зміст матеріалів він отримував поштою або на месенджер, іноді «інформаційному найманцю» дозволялося самому обирати тему», – заявляє спецслужба.

За даними СБУ, «підготовлені журналістом авторські статті, із потрібними кремлівським кураторам акцентами, публікувалися на шести інтернет-сайтах, які адмініструвалися із РФ та тимчасово окупованих територій України».

«32-річний житель м. Житомир протягом 2014–2016 років надавав представникам іноземної держави допомогу в проведенні підривної діяльності проти України шляхом створення та розповсюдження через мережу Інтернет публікацій, що містять елементи психологічного маніпулювання суспільною свідомістю, а також спрямовані на розпалювання національної ворожнечі. Крім цього, зловмисник поширював в мережі Інтернет інформацію щодо збору коштів та іншого матеріального забезпечення злочинної діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», – написала у Facebook Лариса Сарган.

За даними прокуратури та СБУ, затриманому «повідомлено про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 161, ч. 1 ст. 258-3 КК України». «За вчинення особливо тяжких злочинів особі загрожує покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої», – додає речниця генпрокрора.

У справі триває досудове розслідування, яке проводить слідчий відділ Управління СБУ в Житомирській області.

Як повідомляв ІМІ, 1 серпня у Житомирі СБУ проводила слідчі дії щодо блогера Василя Муравицького, колишнього місцевого журналіста, який публікує антиукраїнські матеріали та коментує події в Україні для проросійських ЗМІ.

Обшуки проводились в помешканні Василя Муравицького – колишнього місцевого журналіста, який зараз активно публікує антиукраїнські матеріали та коментує події в Україні для проросійських ЗМІ.

Погрози – 2

1.Редактор з Луцька отримав підозрілий дзвінок після поста у Facebook

01.08.2017 Головний редактор інтернет-видання «Волинь24» Юрій Ричук отримав телефонний дзвінок з погрозами після допису про голову правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександра Товстенюка. Чоловік, який дзвонив, не представився, але натякнув, щоб Ричук «не писав про інвалідний візок». Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

Редактор пов’язує телефонний дзвінок із нещодавнім постом у Facebook. Увечері 30 липня за водіння в нетверезому вигляді патрульні затримали  голову правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Олександра Товстенюка.

31 липня Юрій Ричук у поширив у соцмережі цю новину про Олександра Товстенюка зі словами: «Зараз хтось замутить флешмоб  я_з товстенюком. Я тоді напишу новинку, що в інтернеті заступникові олігарха закликають скликатися на алказєльцер».

1 cерпня Юрій Ричук опублікував діалог із невідомим чоловіком у соціальній мережі Facebook. Редактор також розмістив аудіозапис розмови та написав, що буде вдячний, хто впізнає по голосу чоловіка, який дзвонив.

Ричук зазначив, що якщо щось станеться, він та його рідні будуть звинувачувати того, хто дзвонив і хто дав вказівку це зробити:

Будучи при абсолютній свідомості і здатності критично оцінювати дійсність, зважаючи на деякі недавні події, заявляю: я здоровий, у мене нема хронічних хвороб, здатних викликати раптову смерть чи каліцтво. Я знаю правила дорожнього руху і їжджу на велосипеді дуже уважно і обережно. Я не ходжу сам безлюдними вулицями в темну пору доби. У мене вдома все нормально з електроприладами, проводкою і газовими комунікаціями. Тож раптової пожежі (ДТП, нападів випадкових “хуліганів” чи чогось ще) без стороннього втручання і умислу зі мною трапитися не може. Якщо це станеться – я або мої рідні будуть звинувачувати автора цього дзвінка і тих, хто дав вказівку йому цей дзвінок зробити

Як повідомляв ІМІ, у червні цього року головному редактору «Волинь24» Юрію Ричуку погрожувала власниця «Луцьккондитер» після відмови зняти з сайту матеріали про «Луцьккондитер».

2.У Миколаєві прокурор пригрозив ЗМІ кримінальною відповідальністю за розголошення даних по справі

11.08.2017 У Миколаєві 11 серпня у Центральному районному суді прокурор Миколаївської місцевої прокуратури №1 Володимир Коновалов під час судового засідання пригрозив журналістам трьох інтернет-видань кримінальною відповідальністю за розголошення даних по справі. Про це повідомляє представник ІМІ в Миколаївській області.

Засідання відбувалось щодо обрання запобіжного заходу миколаївському підприємцю, який підозрюється в отриманні від місцевої жительки 10 тисяч гривень за вплив на посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Миколаївській області.

Прокурор Володимир Коновалов спочатку звернувся до судді з клопотанням про проведення судового засідання в закритому режимі без присутності журналістів. За його словами, представники преси, роблячи фотографії та відеозаписи в засіданні, можуть розголосити таємницю слідства. Однак суддя Світлана Скрипниченко відмовила в задоволенні цього клопотання.

“Відповідно до Кримінально-процесуального кодекса України, Європейської Конвенції і Закона про судоустрій і статус суддів у нас преса має право безперешкодного доступу до судового засідання. Ви – публічна особа, тому ви не маєте права перешкоджати пресі”, – відповіла суддя.

Але прокурор почав говорити про те, що, якщо журналісти напишуть щось по цій справі, то будуть притягнуті до кримінальної відповідальності за статтею 387 Кримінального кодексу України.

“Ваша честь, враховуючи, що на даний момент триває стадія досудового розслідування, прошу суд повідомити всім присутнім в залі особам не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора відомості досудового розслідування у справі в установленому законом порядку. А також попередити про кримінальну відповідальність за саме розголошення таємниці досудового розслідування без дозволу прокурора. Попереджаю в установленому законному порядку, що за це особа притягується до кримінальної відповідальності”, – звернувся прокурор до журналістів в залі.

Але суддя і в цьому випадку відмовила прокурору. За її словами, відповідно до принципів кримінального судочинства судові засідання проводяться у відкритому режимі, і що в даному випадку в залі умовно може сидіти половина Миколаєва.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи випадок, зазначив, що мова може йти про перевищення прокурором своїх повноважень або про банальне незнання норм як матеріального, так і процесуального кримінального права.

“У першу чергу варто відзначити, що проведення закритого судового засідання можливе тільки на визначених обставин та умов, як наприклад: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні”, – сказав юрист.

“Суддя, не знайшовши причин визначених процесуальним законодавством та оцінивши аргументацію прокурора, відмовила у проведені закритого судового засідання та вилучення журналістів із зали суду – дотримуючи всі процесуальні вимоги Кримінального процесуального законодавства. По-друге, щодо попередження/погрози від прокурора до журналістів та усіх присутніх осіб в залі – мова може йти про перевищення своїх повноважень або про банальне незнання норм як матеріального, так і процесуального кримінального права. За ст. 387 КК України, про яку говорить прокурор, притягнуто до відповідальності може бути тільки тих осіб, що у встановленому процесуальному порядку повідомлені про обов’язок не розголошувати відомості досудового розслідування. Таке повідомлення має бути належним чином процесуально оформлене, інакше воно не має сенсу та процесуальної сили.

Також варто відмітити, що така поведінка та рішення прокурора йде у розріз до попередньо прийнятого рішення у справі суддею, з приводу необхідності та процесуальної можливості закриття доступу до певної процесуальної інформації, що стала відома у ході слідства та була озвучена на відкритому судовому засіданні (що передбачає перебування на ньому усіх охочих, а також і можливість у певних формах фіксації такого судового засідання!)”, – прокоментував юрист.

Побиття, напади – 3

1.Запорізьку журналістку схопили за волосся, намагаючись розбити камеру

01.08.2017 Вдень 1 серпня на журналістку газети “Запорозька Січ” Тетяну Кучеренко напали прямо біля будівлі редакції, повідомляє ipnews.

Співробітники редакції з балкона побачили, як дві жінки за допомогою драбини і спеціального обладнання розклеювали на опорах електропередач і кіосках колишнього КП “Преса” вздовж проспекту оголошення. Їх текст запрошував в автобусні поїздки у Кирилівку, Бердянськ, Харків і Дніпро.

Журналістка сфотографувала порушників і намагалася взяти у них коментар. У відповідь на адресу співробітниці редакції пішли лайка і погрози. У результаті жінку схопили за волосся, штовхнули і почали бити, потім її облили невідомою рідиною. Фотоапарат і диктофон журналістки намагалися розбити. Зловмисниці встигли втекти з місця події.

З’ясувалося, незабаром постраждала змогла вичислити своїх кривдників.

Оскільки нападники розклеювали оголошення з інформацією про компанію “Основа тур”, журналістка знайшла офіційний сайт організації з посиланням на групу в соцмережі.

Модератор групи Ілона Основа і виявилася тією самою порушницею.

Тетяна Кучеренко 1 серпня подала заяву до Олександрівського відділення Дніпровського райнного відділу поліції м. Запоріжжя.

  1. На Одещині жорстоко побили головреда газети “Наддністрянська правда”

25.08.2017 В Овідіополі (Одеська область) жорстоко побили журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю, повідомляє “Думська”.

За словами Варшанідзе, інцидент стався 25 серпня близько 21:30.

“Повертаючись додому, я зазнав нападу осіб, озброєних залізними битами. Отримавши перший удар в голову, почав оборонятися, у результаті чого один з нападників загубив ключі від свого автомобіля, що і дозволило встановити злочинців дуже швидко”, – заявив журналіст.

Як розповів Варшанідзе, нападники вже затримані. За його словами, нападники – мешканці Чорноморська, спортсмени одного з кікбоксерських клубів. Вони вже затримані. Всього їх було троє: двоє здійснювали напад, один стежив за пересуваннями Варшанідзе.

Як уточнила поліція, напад на редактора стався, коли він повертався додому на своєму авто. На проїжджій частині він побачив засіб примусової зупинки транспорту, зупинився і вийшов з машини. У цей момент на нього напали троє в балаклавах і з битами.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 2 ст. 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”. Слідство працює над встановленням замовника замаху.

Як повідомляє “Наддністрянська правда”, нападниками “виявилися Артем Тренін і Сергій Культенко. Ім’я третього учасника поки не розголошується”.

Варшанідзе зазначив, що пов’язує напад зі своєю професійною діяльністю.

“Я сам однозначно вважаю, що напад пов’язаний саме з моєю професійною діяльністю: виявлені незаконні звалища, спіймані на гарячому депутати на незаконному кар’єрі, будівництва без будь-яких дозвільних документів, варварське знищення посадок у Військовому містечку, використання земельних ділянок не за призначенням, несплата в повному обсязі орендної плати до бюджету за кращі землі району, розподіл бюджетних потоків на користь “своїх” – це далеко не повний перелік”, – сказав Варшанідзе.

  1. У Вінниці під час висвітлення конфлікту побили журналіста

29.08.2017 У Вінниці невідомі чоловіки побили журналіста місцевого видання Vlasno.info Богдана Новака під час зйомок протестів проти будівництва кладовища біля мікрорайону міста Сабарів. Інцидент стався 29 серпня у вінницькому мікрорайоні Сабарів, повідомляє Vlasno.info.

Як розповів Богдан Новак, його повалили на землю та били ногами по обличчю, не зважаючи на те, що він представився журналістом. Наразі він поїхав до лікарні на обстеження, оскільки, каже, у нього паморочиться у голові.

“Однак затримати тих, хто бив, наразі не вдалося. Ці люди були в капюшонах, які закривали верхню частину обличчя, та пов’язках, які закривали нижню частину. Після того, як вони відтіснили протестувальників з поля та побили людей, зникли”, – повідомляє видання.

Богдан Новак висвітлював події у селі Сабарів, що під Вінницею. Там міська влада хоче побудувати нове кладовище, а місцеві жителі та вінницькі активісти – проти такого рішення. Поле, де планується кладовище, “охороняється” сабарівчанами, туди не допускають техніку. Натомість, як запевняють активісти, міська влада громадським транспортом звозить до поля бюджетників, аби влаштувати протистояння.

Саме ці події намагався висвітлити Богдан Новак. Для цього він поїхав до Сабарова. Однак, як зазначає Vlasno.info, уже за кілька хвилин він зателефонував до редакції та повідомив, що йому розбили обличчя та бризнули в очі газом.

“Все пече, я нічого не бачу, а з губи іде кров”, – розповів журналіст по телефону колегам.

На своїй сторінці у Фейсбук Богдан Новак повідомив, що він уже знаходиться в лікарні. “Вже в лікарні. До мене слідчу групу направляють”, – написав він.

Крім того, пише видання, головна редакторка газети “Правди сила” Ірина Басенко намагалась запитати у чоловіка, який був на полі в костюмі з краваткою, чому він не на роботі. Однак той почав виривати в неї з рук телефон, на який вона вела відеозйомку. Коли ж їй на допомогу прийшли колеги-журналістки, він обох їх штовхнув та хотів піти з місця події. Однак журналісти разом з мешканцями Сабарова не дали йому цього зробити, покликали поліцейських, щоб ті відібрали у нього пояснення. Люди провели чоловіка вигуками “Ганьба!”. Наразі Ірина Басенко пише заяву до поліції щодо перешкоджання діяльності журналіста.

Згодом Богдан Новак повідомив на своєму Фейсбук, що у лікарі діагностували у нього перелом носу.

“Сьогодні просто мій день. Стільки разів в голову прилетіло (всі нанесені удари) й анічогісінько лікарі не побачили. Лише забій щелепи, перелом носу і синці. Тому не хвилюйтеся, зі мною все гаразд, я за деякий час знов буду на ногах”, – написав він.

Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 1

1.Районній газеті на Чернігівщині розтрощили офіс після Дня Незалежності

25.08.2017 25 серпня журналісти редакції газети “Промінь” (м. Сновськ Чернігівської області) виявили розгромленим своє приміщення.

“Там все нагадувало “кінець світу”: побиті вікна, кругом скло, серветки в крові, уламки розтрощених пляшок з-під горілки й інших напоїв, пожмаканий пластиковий посуд”, – повідомляють в редакції.

Як повідомляють місцеві ЗМІ, у Сновську періодично “громлять” офіс, де знаходиться редакція “Променя”. Зазвичай трощать вікна та нівечать стіни. За однією з версій, тут орудують місцеві наркомани, які таким чином мстяться газеті за кілька публікацій щодо незаконного обігу наркотиків у райцентрі. За іншою – цього разу розважалась молодь, яка у стані алкогольного сп’яніння не змогла знайти кращого місця для святкування Дня Незалежності.

В обласному управлінні поліції представнику ІМІ в Чернігівській області повідомили, що за даним фактом порушено кримінальну справу за статтею 347-1 Кримінально кодексу (умисне знищення або пошкодження майна, що належить журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності).

Покарання, передбачене цією статтею, – штраф від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1

1.У Луцьку журналістці “Волинь24” розбили вікно

15.08.2017 У Луцьку журналістці інтернет-видання “Волинь24” Людмилі Яворській розбили вікно в оселі, де вона мешкає з сім’єю. Інцидент стався 14 серпня. Про це вона повідомила  у своєму Facebook і підтвердила представниці ІМІ у Волинській області.

Як розповіла ІМІ Людмила Яворська, кидав камінням у вікно хлопчик, якому не більше 6 років. Його підмовили дорослі хлопці на велосипеді.

Зі слів журналістки, жінки на дворі бачили хлопців на велосипедах.

В той час, коли розбили вікно на кухні, вдома була журналістка, її чоловік Костянтин Яворський, який є теж журналістом та дочка.

Водночас журналістка не відповіла представниці ІМІ, з чим пов’язує напад.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи цей випадок, зазначив, що заява пишеться не конкретно “на якусь особу”, а з приводу факту правопорушення. Тому це не може бути перешкодою для звернення до правоохоронців та захисту своїх прав.

“Якщо журналістка пов’язує цей випадок зі своєю професійною діяльністю, або хоче відновити справедливість – авжеж звертатися для того, щоб визначити, хто підговорив на це, плюс відшкодування збитків з батьків хлопчика. Якщо не бачить цьому сенсу – хай не пише, якщо не хоче в це ув’язувати хлопчика та розбірки з приводу відшкодування”, – зазначив медіа-юрист.

Як повідомляв ІМІ, у червні цього року головному редактору “Волинь24” Юрію Ричуку погрожувала власниця “Луцьккондитер” після відмови зняти з сайту матеріали про “Луцьккондитер”. Через погрози редактор звертався до поліції.

1 серпня головний редактор інтернет-видання “Волинь24” Юрій Ричук отримав телефонний дзвінок з погрозами після допису про голову правління Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом” Олександра Товстенюка. Чоловік, який дзвонив, не представився, але натякнув, щоб Ричук “не писав про інвалідний візок”.

Редактор пов’язує телефонний дзвінок із нещодавнім постом у Facebook. Увечері 30 липня за водіння в нетверезому вигляді патрульні затримали Олександра Товстенюка.

Юрій Ричук написав заяву у поліцію.

Луцька поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 129 Кримінального кодексу України (погроза вбивством) за фактом телефонних погроз головному редактору інтернет-видання “Волинь24” Юрію Ричуку, яке сталося 1 серпня.

Перешкоджання законній журналістскій діяльності – 6

1.У Луцьку молодики вимагали від журналістки видалити зроблені фото

10.08.2017 Біля Луцького міськрайонного суду 10 серпня невідомі молодики хамили журналістам, що стояли біля будівлі суду. А один з них вимагав видалити знімки з фотоапарату у журналістки “ВолиньPost” Наталії Хвесик. Про це Хвесик повідомила представниці ІМІ у Волинській області.

Журналісти чекали на початок судового засідання у справі, де фігурує голова громадського формування “Варта порядку” Володимир Тиводар.

Як повідомляв ІМІ, СБУ повідомила, що викрила організовану групу, яка прикриваючись одним з громадських формувань Волині “Варта порядку”, здійснювала несанкціоноване прослуховування та знімання інформації.

Як пише “ВолиньPost”, ще з 9 ранку під стіни суду прийшли журналісти та приїхала поліція. Ближче до обіду почали підходити й люди, які підтримують Олександр Тиводара.

Журналістка “ВолиньPost” Наталія Хвесик у коментарі для ІМІ розповіла, що деякі люди під стінами суду ставляться до медійників по-хамськи, і в неї вимагав один чоловік видалили знімки з її фотоапарату. Молодики поводили себе агресивно, називали журналістів “журналюгами”. За її словами, один чоловік сказав, що в неї гарний і дорогий фотоапарат, а в ломбарді за нього дадуть непогані гроші.

Наталія Хвесик зазначила, що коли вона йшла вулицею Лесі Українки за нею слідом пішли четверо невідомих чоловіків. Тоді вона прямувала до редакції “ВолиньPost”. Один з них підбіг до неї і почав знімати її на відеокамеру в телефоні. Він запитав, чому вона його фотографувала.

“Я йому пояснила, що я журналістка і виконую свої професійні обов’язки. Йому показала своє журналістське посвідчення. А ще спитала, хто він. Тоді він перестав мене знімати і телефон заховав. Після цього каже: “Давайте я покажу посвідчення, кого я представляю і ви видалите фотографії, які у вас є”, – розповіла журналістка.

Чоловік додав, що представляє одне з громадських формувань. Зі слів журналістки, фото збереглись, де є цей чоловік.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний так прокоментував цей випадок: “Такого роду поведінка осіб, що не бажали потрапляти “в кадр” є досить поширеною. Проте варто зазначити, що агресивна чи пов’язана з вимогою викрадення чи пошкодження особистого майна вимога видалення особистих фотознімків несе в собі суспільну небезпеку, що часто переростає у скоєння відповідних правопорушень і немає нічого спільного з можливим процесуальним захистом своїх прав щодо права на фотозйомку та свого зображення”, – зазначив юрист.

  1. У Миколаєві продавчині на ринку накинулись на журналістів, які знімали перевірку ревізора

18.08.2017 У Миколаєві 18 серпня на Центральному ринку продавчині м’ясного відділу накинулись на журналістів ТРК “Україна”, інтернет-видань “NikLife” та “Shipovnik.ua”, які знімали перевірку ревізора. Про цеповідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.

Журналісти знімали процес перевірки виконавчим директором Спілки споживачів України Максимом Несміяновим якості продуктів на ринку. В той час, як справа дійшла до м’ясного павільйону, одна з продавчинь почала конфліктувати з Несміяновим, сперечаючись з ним про те, які документи вона повинна мати на товар та скільки його тримати без холоду.

В цей час до суперечки приєднались інші співробітниці ринку, одна з яких, обурена тим, що її знімають, по черзі вдарила по камері журналіста “NikLife” Юрія Ягольника та журналістки “Shipovnik.ua” Олександри Чернової.

На місце журналісти викликали поліцію, але заяв на продавчинь писати не стали.

  1. На Миколаївщині чиновниця забороняла журналісту знімати в школі, бо вона – власність голови райради

21.08.2017 Перша заступниця голови Новобузької районної державної адміністрації (Миколаївська область) Наталя Завальнюк забороняла місцевому журналісту Юрію Черемісу знімати в школі №1 міста Новий Буг без погодження з власником будівлі, яким, за її словами, є голова райради. Про це вона заявила місцевому журналісту Юрію Черемісу в телефонній розмові, повідомляє представник ІМІ у Миколаївській області.

За її словами, школа є власністю голови районної ради, а тому журналістам перш, ніж проводити зйомку в школі, треба питати дозволу у власника будівлі.

Місяць тому частина будівлі новобузької школи №1 завалилась, тому журналіст відправився відзняти матеріал про те, як місцева влада вирішує цю проблему, але отримав телефонний дзвінок від чиновниці Наталі Завальнюк з забороною.

“Є глава районної ради, який є власником цього майна (будівлі школи). Юрій Анатолійович, для того, щоб вести відеозйомку, ви хоча б повинні довести до відома директора школи і власника майна. Розумієте? Тобто спочатку певна процедура”, – заявила Завальнюк.

Журналіст почав сперечатись з нею, говорячи про те, що школа є комунальною власністю, тобто суспільною, а журналіст має право проводити там зйомку.

“Юрій Анатолійович, не треба прикриватися законом про журналістську діяльність! Для того щоб знімати, ви повинні звернутися до власника. Є власник майна, ви власника майна до відома не поставили, є процедура, щоб туди потрапити, в це майно”, – відповіла перша заступниця голови РДА.

Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначив, що заява чиновниці не має під собою жодного юридичного підґрунтя.

“Вимоги, які були озвучені по телефону до журналіста, крім безглуздого формулювання, не мають під собою ніяких юридичних підстав. А озвучені з вуст першого заступника голови райдержадміністрації вимоги можуть оцінюватися як спроба тиску на журналіста, шляхом введення його в оману щодо належності власності”, – вважає Ратушний.

  1. На Чернігівщині журналістці розбили диктофон. Відкрито провадження

24.89.2017 Журналістка тижневика “Чернігівський вісник” Олена Васюк звернулася із заявою до Новгород-Сіверського відділу поліції (Чернігівська область) про те, що 24 серпня під час виконання професійних обов’язків їй зламали диктофон. Про це Олена Васюк повідомила представнику ІМІ у Чернігівській області.

Невідомий чоловік пошкодив техніку під час збору журналісткою матеріалу для статті поблизу вулиці М. Грушевського.

За словами журналістки, вона розшукувала для матеріалу одну людину – скарбошукача та запитала на вулиці в сусідів його мобільний номер телефону. Один з чоловіків, що стояв біля подвір’я, запропонував журналістці зайти у двір, де набрав зі свого мобільного розшукуваного героя для публікації.

Олена Васюк стверджує, що вела розмову і паралельно записувала її на диктофон. Після закінчення розмови інший чоловік, що також знаходився на цьому подвір’ї, почав вимагати стерти всі записи з диктофону, а потім вихопив і розбив техніку. Свої дії чоловік ніяк не аргументував, зауважила журналістка.

За інформацією поліції, наданою представнику ІМІ, за даним фактом було відкрито кримінальне провадження за двома статтями Кримінального кодексу 171 (перешкоджання журналістській діяльності) та 347-1 (умисне пошкодження майна). Особа, яка здійснила напад на журналістку, встановлена, але ще не опитана.

5.Під Херсонською ОДА протестувальники заважали працювати журналісту

28.08.2017 Протестувальники під будівлею Херсонської обласної держадміністрації агресивно сприйняли появу журналіста сайту “Гривна” Кирила Горєлова з фотоапаратом і намагалися вихопити в нього камеру. Інцидент стався 28 серпня, повідомляє сайт “Гривна”.

Жителі села Надеждівка хапали за камеру, обіцяли її розбити, провокували бійку. Вони вимагали у Горєлова пред’явити посвідчення і дзвонили в редакцію, щоб з’ясувати, чи це справді журналіст.

За інформацією видання, 28 серпня в Надеждівці сталася бійка між людьми, що представляють сільгосппідприємства “Оазис-Південь” і “Глобал-Інвест”, між якими йде господарський спір. В наслідок бійки дві людини були госпіталізовані.

Саме в цей день близько 30 жителів села Надеждівка пікетували під будівлею ХОДА  на підтримку позиції “Оазис-Південь”.

  1. У Луцькій міськраді підприємці не випускали із зали журналістку

30.08.2017 У Луцьку 30 серпня підприємці, які прийшли страйкувати до міської ради, не випускали із сесійної зали журналістку та депутатів, які хотіли вийти з приміщення. Про це повідомляє представниця ІМІ у Волинській області.

Під час сесії міськради довелося оголосити перерву через страйк підприємців, які вимагали продовжити для Волинської облспоживспілки оренду землі, де розташований “Центральний ринок”.

Мітингувальники були занепокоєні  можливою втратою робочих місць, тому прийшли до депутатів на сесію. У Луцьку неодноразово піднімали питання щодо перенесення ринку з центру міста, адже в історичній частині міста твориться безлад, поряд знаходиться замок Любарта, повідомляє представниця ІМІ.

Журналістка “Волинь.info” Мар’яна Метельська у коментарі для ІМІ розповіла, що коли намагалась вийти з сесійної зали в туалет, підприємці почали кричати: “Вертайся на своє місце, йди до депутатів”. Вона їм на це відповіла, що є журналісткою. Та і далі ніхто не пропускав. Після цього деякі підприємці почали обурюватись, мовляв, якщо вона журналіст, то чому прийшла в міську раду?

Депутат Луцької міськради Олександр Лазука  втрутився в розмову й пояснював їм, що журналісти мають право перебувати на сесіях міськради, що вони завжди там працюють.

“Я сказала, що я журналіст, а не депутат. А вони мені почали говорити: “Якщо ти журналіст, то що ти тут робиш?” – прокоментувала Мар’яна Метельська.

Однак конфлікт було вичерпано, оскільки журналістці вдалося вийти з сесійної зали. Її провела одна жінка, а деякі депутати покинули приміщення через запасний хід.  До поліції не звертався ніхто з журналістів.

Через страйк підприємців був також перекритий рух транспорту на вулиці Богдана Хмельницького.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1.ZIK закриває програму журналістських розслідувань “Остання інстанція”

11.08.2017 Редактор і ведучий програми журналістських розслідувань “Остання інстанція” Данило Мокрик повідомив, що телеканал ZIK закриває з вересня його проект. Він пов’язує таке рішення каналу із небажанням його команди готувати замовні матеріали. Водночас на каналі заявляють, що закриття проекту відбувається через низькі рейтинги і у зв’язку із переформатуванням, повідомляє “Детектор медіа”.

“Нас закривають. Нас – це проект Остання Інстанція – ZIK. Як це сталося? А дуже паскудно сталося. Думаю, згодом телеканал ZIK випустить прес-реліз, в якому буде сказано щось про те, що проект себе не виправдав, що мав надто низькі рейтинги, що ZIK потребує більш глобальних розслідувань і бла-бла-бла. На нараді нам сьогодні повідомили, що на переформатування просто не дають грошей. Це в прес-релізі навряд чи буде. Але я просто хочу розповісти вам зараз історію змін. Висновки зробите самі”, – написав Данило Мокрик на своїй сторінці у Facebook.

Він нагадав, що з каналу ZIK звільнилися генеральний продюсер Гайгисиз Гейдієв і керівниця Департаменту журналістських розслідувань Дарина Шевченко, яка запускала проект “Остання інстанція” в ефірі каналу у березні поточного року.

“І тут же керівником нашого Департаменту розслідувань призначили Oльгу Мовчан. Ми здогадувались, куди вітер дує. За весь час свого існування “Остання інстанція” була абсолютно незалежним проектом без будь-якого зовнішнього впливу. Очевидно, прийшов час перетворити його на проект “побажань” інвестора і керівництва…Одразу після повернення нашої команди з відпустки новий керівник департаменту Ольга Мовчан провела нараду, на якій повідомила: проект соціальних розслідувань телеканалу не потрібен. Це, мовляв, мєлочі. А треба проект “яскравих і жестякових” (це – цитата) розслідувань”, – стверджує Данило Мокрик.

За його словами, Ольга Мовчан начебто передала журналістам побажання від генерального директора Ігоря Туркевича зробити матеріал про братів Дубневичів і корпорацію “КРТ”.

“На що я відповів, що ми не можемо взяти в “Останню інстанцію” цю тему. Який матеріал на цю тему врешті випустили на телеканалі – можете глянути тут. Думаю, це не потребує жодних коментарів”, – написав Мокрик.

Також він стверджує, що заявляв Мовчан, що не має “бажання робити замовні і “персональні” розслідування загалом, вона пояснювала, що побажання від керівництва все одно будуть”.

Мокрик розповів, що на нараді журналістам повідомили, що “грошей на проект великих розслідувань в каналу немає”: “Останню Інстанцію” з вересня закривають: мовляв, для вивільнення коштів. Маємо ще вийти лиш 14, 21 і 28 серпня (хоча в нас є матеріал щонайменше ще на один випуск)”.

За його словами, для деяких журналістів програми, можливо, знайдуться вакансії в інших проектах або на новинах. Для себе Данило Мокрик такої перспективи не бачить.

Він також додав, що “Остання Інстанція” наздогнала за телерейтингами і навіть багато в чому перегнала інші нішеві проекти розслідувань на телеканалі – “Стежками Війни”, “Житлоблуд” і “Лікарські таємниці”. Наші розслідування щоразу набирали в Інтернеті щонайменше 2 тис. переглядів (бувало і 12 тис., бувало і понад 20 тис.). Кількість звернень, які ми отримували від людей – зашкалювала, ми навіть не знали, за що перше братися”, – зазначив він.

У свою чергу очільниця прес-служби каналу ZIK Надія Тисячна здивована, що Мокрик “вирішив зробити цей розголос, я вважаю, що це його особисті емоції”.

“Це був соціальний проект – соціальний, я наголошую. А там мова йде про якісь нібито політичні замовлення. І це був проект не найбільш топовий, і його вирішили закрити. Тому що журналістські розслідування не є зараз візитною карточкою ZIK. Крім того вони не було занадто сильні, тому було вирішено їх пере форматувати – підтягнути, скажімо, їх до рівня авторських проектів чи інформаційного департаменту, які приносять рейтинги. Тому мені дивно, що Данило сюди причепив політику”, – заявила вона.

За словами Надії Тисячної, канал взагалі не збирався готувати реліз про закриття програми “Остання інстанція”, яка почала виходити менш, ніш півроку тому. “Це справа каналу – відкрили проект, закрили проект. Наш офіційний коментар до посту Данила Мокрика – це його особисті емоції”, – сказала керівниця прес-служби.

Серед тих проектів, які канал вважає своїми топовими, Надія Тисячна назвала переформатовану програму “Історична правда” Вахтанга Кіпіані, програми Тетяни Даниленко і Наталі Влащенко.

За її словами, зміни відбудуться і в інших проектах каналу, які будуть також переформатовуватись. Наприклад, зараз переформат відбувається у програмі військових розслідувань “Стежками війни”. “Тому це не стосується однієї “Останньої інстанції”. Якщо Данило це бачить так – це його право”, – сказала Надія Тисячна.

Вона також заперечила, що закриття проекту пов’язане із звільненням з каналу Дарини Шевченко, яка запускала програму “Остання інстанція”.

В інтерв’ю “Детектору медіа” керівниця Департаменту журналістських розслідувань Дарина Шевченко, яка запускала проект “Остання інстанція”, на запитання чи зміна політики каналу пов’язана зі збільшенням втручання власників у редакційну політику, відповіла: “Звичайно. Очевидно, що це так. Данило Мокрик про це прямо написав. Я можу сказати, що під час моєї роботи були спроби деяких людей з менеджменту каналу втручатися в роботу мого Департаменту журналістських розслідувань і нав’язувати якісь теми, які ми не брали. Ми відмовлялися, зрозуміло. Але це було можливо тільки тому, що Гай був генеральним продюсером. Він у першу чергу визначав політику каналу і боровся, щоб її утримувати в рамках стандартів. Тепер, коли політика каналу змінилася на протилежну, то, відповідно, редакторам на місцях стало дуже важко працювати… Це тенденція, яка, я думаю, має стати сигналом для всіх журналістів, які працюють на каналі”.

Нагадаємо, у рамках весняного сезону 2017 року телеканал ZIK запустив нову програму соціальних розслідувань “Остання інстанція”.

Доступ до інформації – 4

1.Черкаський журналіст поскаржився Омбудсмену на Мінкульт через ігнорування запиту

01.08.2017 Журналіст черкаського інтернет-видання “Прочерк” Назарій Вівчарик звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Черкаській області Лесі Валяєвої через ігнорування Міністерством культури його запиту щодо маєтку Енгельгарда, повідомляється на сайті видання.

Як пише видання, ще 1 серпня журналіст видання подав електронною поштою інформаційний запит у Міністерство культури. У міністерстві повідомили, що запит надійшов до розпорядника (Касян Марина Михайлівна) 2 серпня і був зареєстрований під номером ЗМІ-590.

Після того, зазначає видання, скільки журналіст не нагадував про себе, “але ні розпорядник, ні представники прес-служби міністерства не могли відповісти, коли ж буде надана відповідь”.

“Я готував матеріал про маєток Енгельгарда, що в селі Будище на Звенигородщині. Маєток нібито мали відремонтувати, але він, по-суті, руйнується. Незрозуміло, хто зараз за ним має доглядати і хто має завершувати ремонт. Місцеві кажуть, що якось увечері туди навіть заїздив міністр культури Нищук, щоб подивитися на проблему. Цей маєток міг стати окрасою Шевченкового краю, натомість став символом розбіжності між обіцянками влади та, власне, виконанням. Винних у розкраданні державних коштів не знайдено.

Мені хотілося дізнатися, по-суті, прості речі: чи здійснювало міністерством контроль за реставраційними роботами? чи відомо міністерству, чому роботи призупинені? у яку суму обраховувалися роботи згідно проектно-кошторисної документації та на яку суму роботи були вже виконані? хто контролював процес реконструкції? тощо. У прес-службі міністерства обіцяли надати відповідь, казали, що якийсь начальник вже навіть її підготував, але потім, мовляв, забрав на доопрацювання. Якщо в міністерстві так довго готують відповіді, то скільки ж часу вони завершуватимуть ремонт маєтку, який, власне, знаходиться у їх підпорядкування?”, – розповів Назарій Вівчарик.

  1. Чернігівська міськрада відмовила місцевому блогеру у доступі до інформації

10.08.2017 У Чернігівській міській раді відмовили місцевому блогеру, громадському активісту Олександру Гашпару в наданні протоколів засідань містобудівної ради, посилаючись на відпустку чиновників ради, які б мали підписати ці протоколи. Про це повідомляє представник ІМІ у Чернігівській області.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний вважає таку відмову необґрунтованою.

“Розпорядник посилаючись на ч.4 ст.20 Закону веде мову про подовжений строк розгляду запиту (20-денний), проте відповідно до вказаних положень якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.

В обгрунтування такого продовження розпорядник наводить проблему відсутності підписів та перебування відповідних осіб у відпустках – проте ні одне, ні інше не є належним обгрунтуванням, оскільки описані проблеми не стосуються проблем з наданням великих обсягів інформації і не стосується пошуку серед значної кількості даних (причини, що описані у законодавстві)”, – зазначив Ратушний.

Як зазначає представник ІМІ, Олександр Гашпар запитував важливу суспільно-важливу інформацію – протоколи засідань архітектурно-містобудівної ради. На цій раді розглядаються усі проекти містобудівної документації та окремі проекти будівництва і реконструкцій об’єктів архітектури на території м. Чернігова.

Сам Олександр Гашпар відомий в місті блогер, що викриває корупційні схеми в місцевій владі. Відмову надати йому інформацію він пов’язує з особистими ставленням чиновників міськрад до нього.

Нижче наводимо запит на отримання публічної інформації та офіційну відповідь на нього.

  1. АП відмовилась надати інформацію про громадянство екс-чиновників

11.08.2017 Адміністрація Президента відмовилася оприлюднювати інформацію про збереження або втрату громадянства України колишніх чиновників Наталії Яресько, Олександра Квіташвілі, Хатії Деканоїдзе, Еки Згуладзе, Давида Сакварелідзе і Айвараса Абромавичуса. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на “Українські новини”.

У відповіді АП на запит “Укрновин” зазначено, що ця інформація є конфіденційною і стосується прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, і дозвіл на доступ до такої інформації не надано.

На думку АП, оприлюднення цієї інформації призведе до порушення їхніх прав та інтересів.

Юрист ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін нагадує, що згідно з Законом “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник мав обов’язково застосувати “трискладовий тест” при обмеженні доступу до інформації.

Зокрема, відповідно до п. 6.2. Постанови Пленуму ВАСУ №10 від 29.09.2016 р. з відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися:

1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону № 2939-VІ інтересів (далі – правомірні інтереси) відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);

2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;

3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав “трискладового тесту” означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

“На мою думку, очевидно, що на сьогодні, враховуючи останні події, суспільний інтерес в отриманні такої інформації є значним. Також, в запиті не йшлося про конкретні матеріали щодо розгляду питань щодо громадянства зазначених осіб, а лише – повідомити про втрату або збереження. Отже, за вищенаведеною логікою суддів ВАСУ і норм Закону України “Про доступ до публічної інформації”, не виконавши два з трьох пунктів трискладового тесту (2 та 3), розпорядник необґрунтовано відмовив у наданні інформації, і законних підстав для обмеження в доступі до такої інформації немає”, – коментує Олександр Брумагін.

  1. Лісгосп на Закарпатті обіцяє відповісти на запит, якщо журналістка покаже посвідчення

22.08.2017 Великобичківське лісове господарство (Закарпатська область) у відповіді на запит журналістки видання “Голос Карпат” Олени Мудри вимагає, щоб запити надсилали у письмовій формі. Також лісгосп вимагає додати до запиту посвідчення журналіста і лише у цьому випадку обіцяє надати потрібну інформацію. Про це повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на журналістку видання “Голос Карпат” Олену Мудру.

Журналістка надіслала свій запит електронною поштою і просила надати документи щодо лісових ділянок Кобилецько-Полянського лісництва, де були проведені рубки у 2015-2017 рр., а саме лісорубний квиток та план-схему ділянки відведеної у рубку.

Розпорядник надав відповідь з великою затримкою, а саме через місяць після отримання запиту, де зазначив, що з метою уникнення зловживань “сторонніми особами, які могли би скористатися електронною поштою підприємства, та з метою уникнення шахрайських дій цими особами запит потрібно надіслати повторно у письмовій формі”.

Юристка руху “Сильні громади” Наталія Рижкова, зазначає, що в законі України “Про доступ до публічної інформації” немає положень про зобов’язання надавати документи, що посвідчують особу та повноваження запитувача.

Таким чином, вимоги Державного підприємства “Великобичківське лісомисливське господарство” щодо надання журналістського посвідчення запитувача інформації – безпідставні.

“Крім того, вимога Державного підприємства щодо перенаправлення запиту на поштову адресу, також, незаконна, оскільки ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” містить положення, що дозволяють запитувачам інформації, на власний вибір, обирати спосіб подання запиту: усно, письмово, чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою)”, – зазначила юристка.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний зазначає, що обидві вимоги лісгоспа не мають під собою юридичних підстав.

“Не мають під собою юридичних підстав обидві вимоги лісового господарства, оскільки Законом про доступ не визначено додаткових обов’язків з приводу посвідчення особи чи підтвердження журналістського статусу (у випадках, коли запит відсилається журналістами), а також Законом визначено не тільки письмову форму запиту, а й можливість надсилати запити електронною поштою.

Очевидно, що, вимагаючи додаткових документів, розпорядник переплутує норми законодавства, проводячи можливу аналогію із адвокатськими запитами, для належного оформлення яких є необхідність подачі копій відповідних документів, що підтверджують статус особи, – проте це немає нічого спільного із направленням запитів журналістами”, – прокоментував юрист.

Непрямий тиск

Політичний тиск – 1

1.Через дії місцевої влади газета на Запоріжжі втратила доступ до банківських рахунків

17.08.2017 Колектив районної газети “Роз-інформ” (Розівський район Запорізької області) утратив доступ до банківських рахунків, а відтак – можливість друкувати газету. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу Національної спілки журналістів України (НСЖУ).

Конфлікт між Розівською районною радою і редакцією “Роз-інформ” триває вже близько року. Спершу райрада не прийняла рішення про вихід із засновництва у визначені  Законом про реформування строки. Видання подало до суду, але програло. Утім,  газета “Роз-інформ” таки увійшла до переліку ЗМІ, які були оприлюднені в урядовій постанові як учасники першого етапу реформування.

В січні з газети “Роз-інформ” незаконно звільнили головну редакторку Людмилу Подрєз та призначили нового керівника без згоди колективу. Як повідомляє НСЖУ, наразі “Роз-інформ” переживає фінансову блокаду: колектив утратив доступ до банківських рахунків, а відтак – можливість друкувати газету.

“Суд визнав моє звільнення незаконним. Проте іншого рішення – про поновлення на посаді та відшкодування заробітної плати – не прийнято. За цими моментами подала апеляцію до суду, чергове засідання призначено на шосте вересня. А поки рішення не прийнято, у мене зв’язані руки – на моє місце обманним шляхом було призначено іншого керівника. Більше того, підробивши печатку підприємства, він отримав доступ до рахунків редакції”, – повідомила Людмила Подрєз.

Наразі колектив газети не має ресурсів, щоб видавати газету.

“На цей номер нам ще вдалося відшукати гроші, що буде далі, навіть страшно подумати. Управління юстиції в Запорізькій області подало скаргу до Міністерства за фактом порушень. Та поки справу розглянуть, мине не один день. З чого платити заробітну платню та друкувати газету – не знаю. За мною стоїть колектив – шість осіб, які живуть у постійному стресі й не знають, чи матимуть роботу завтра”, – сказала редакторка.

Людмила Подрєз обурюється, що змушена писати численні скарги до різних організацій і терпіти байдужість та свавілля з боку влади та правоохоронців.

“Наразі подали три заяви до поліції – жодної реакції. За фактом підробки документів і печатки звернулися з детальними роз’ясненнями до банку, і попри це, нам закрили доступ до рахунків, надавши його новопризначеному керівнику. Звісно, гроші й влада вирішують багато, але ж не можна ось так грубо й кричуще порушувати законодавство”, – сказала головред.

Нагадаємо, у січні про свою проблему Людмила Подрєз написала голові Запорізької ОДА у Facebook. Голова ОДА Костянтин Бриль зустрівся з редакторкою особисто і пообіцяв узяти справу під контроль та передав матеріали обласній прокуратурі щодо порушення кримінальної справи. У прокуратуру зверталася і Запорізька обласна організація НСЖУ.

Інтернет-тиск

Кібер-атаки – 1

1.Миколаївське інтернет-видання заявило про спробу злому з території РФ

11.08.2017 Миколаївське інтернет-видання “Інше.ТВ” у липні зазнало впродовж декількох днів кібер-атаки. Про це повідомляється на сайті видання.

За інформацією видання, невідомі з території Російської Федерації намагались зламати їх сайт.

“На жаль, на наш сайт в черговий раз звернули увагу сусіди з північного сходу. Спроби злому сайту здійснюються з декількох IP-адрес, розташованих, за збігом обставин, в Російській Федерації: 185.188.204.11, 185.188.204.7, 185.188.204.6, 185.188.204.12, 185.188.204.9 185.188.204.8 і ряду інших”, – повідомила редакція.

Також видання зазначило, що сервіси, що надають послуги визначення розташування за IP-адресою, показують, що всі вони користуються послугами одного і того ж провайдера NanoHash, зі штаб-квартирою в Великобританії.

Видання нагадало, що 24 травня редакція отримала офіційне повідомлення від Роскомнагляду про блокування сайту “Інше.ТВ” на території Російської Федерації за рішенням Кірово-Чепецького районного суду Кіровської області.

Причиною для блокування став матеріал за січень 2016 року, взятий з сайту “Перша інстанція” під назвою “Як правильно брати хабарі, щоб не посадили. Історія одного хабарника”.

Юридичний тиск

Протиправні обшуки – 1

1.СБУ проводить обшуки в редакції та у журналістів “Страни.ua”

09.08.2017 Інтернет-видання “Страна.ua” повідомляє про обшуки Службою безпеки України (СБУ) в редакції та вдома у журналістів сайту. Про це “Детектору медіа” повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська.

За її словами, обшуки розпочалися сьогодні вранці, 9 серпня.

“Ми дійсно за рішенням суду проводимо обшуки в редакції (“Страна.ua” – ред.) та за місцями проживання чотирьох журналістів в рамках кримінального провадження за ч.1. ст.328 Кримінального Кодексу України – “Розголошення державної таємниці”, – повідомила Гітлянська.

Редакція “Страни.ua” повідомляє, що дозвіл на обшук видав Печерський райсуд Києва. “Як йдеться у визначенні суду, обшук йде у справі про “розголошення державної таємниці”. Це нова справа, яку фабрикує проти нас СБУ”, – йдеться на сайті “Страна.ua”.

На своїй сторінці у Фейсбук Гітлянська написала, що “співробітники спецслужби під час здійснення слідчих дій перевіряють комп’ютерну техніку на наявність матеріалів, які становлять державну таємницю”.

“Сайт інтернет-видання “Страна.ua” працює у штатному режимі”, – додала Гітлянська.

Як повідомила “Українській правді” журналістка “Страна.ua” Валерія Івашкіна, обшуки проводяться у Вероніки Кифичак, Олександра Тимошенка, Кирила Малишева та у Юлії Рябчун.

“Одночасно у всіх них вдома почалися обшуки. До Вероніки прийшли о 9:15. Вилучають техніку, особисту переписку, яка до справи не має відношення. У мами журналістки вилучили планшет. Загалом за однією адресою, де я перебуваю, вилучили ноут, ще один нетбук, два планшети, навіть електронну книгу. Вилучили флешку, навіть диски мами з записами, як робити масаж. Телефони не вилучають”, – зазначила Івашкіна.

“Слідчі прийшли у супроводі “своїх” понятих, які приїхали на тому ж самому автомобілі. Поняті стоять і спостерігають, жодних питань не задають”, – додала Івашкіна.

“Я вважаю, що таким чином намагаються залякати і заблокувати роботу редакції”, – додала вона.

Нагадаємо, 3 липня головний редактор “Страна.ua” Ігор Гужва повідомив про нове провадження, яке начебто відкрите через втручання в особисте життя депутата Верховної Ради Антона Геращенка.

СБУ у відповідь на запит “Детектору медіа” повідомила, що “за даними Єдиного державного реєстру досудових розслідувань станом на 10.07.2017 у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими органами безпеки, повідомлення про підозру у вчиненні злочинів Ігорю Гужві не здійснювалось”.

Як повідомляв ІМІ, 1 серпня Печерський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчого СБУ, у якому той просив тимчасовий доступ до комп’ютера Міністерства оборони, звідки, ймовірно, завантажили інформацію на флешку керівника видання “Страна.UA” Ігоря Гужви.

22 червня у Києві правоохоронці затримали головного редактора видання “Страна.ua” Ігоря Гужву за підозрою у вимаганні і отриманні 10 тис. доларів за нерозміщення компрометуючих матеріалів про депутата Верховної Ради Дмитра Лінька. Перед цим в редакції СБУ провела обшук.

23 червня Генеральна прокуратура заявила, що керівника інтернет-видання “Страна.ua” Ігоря Гужву затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України (“Вимагання”). Затримано його 22 червня безпосередньо після передачі грошових коштів у розмірі 10 тис. доларів США від потерпілого через посередника.

23 червня головний редактор “Страни.ua” Ігор Гужва заявив, що проти нього і видання готувалася провокація.

23 червня Генеральна прокуратура опублікувала оперативне відео у справі про можливе вимагання хабара головним редактором інтернет-видання “Страна.ua” Ігорем Гужвою.

23 червня головному редактору інтернет-видання “Страна.ua” Ігорю Гужві вручено повідомлення про підозру у вимаганні грошей (ч. 3 ст. 189 Кримінального кодексу України), а в нього вдома відбувся обшук.

24 червня Шевченківський районний суд Києва обрав для керівника інтернет-видання “Страна.ua” Ігоря Гужви запобіжний захід у вигляді арешту терміном на два місяці з альтернативою застави в сумі 544 тис. грн.

26 червня за головного редактора видання “Страна.ua” Ігоря Гужву внесли заставу.

27 червня Ігор Гужва вийшов з Лук’янівського слідчого ізолятора.

Прокуратура міста Києва подала апеляційну скаргу на розмір застави для керівника інтернет-видання “Страна.ua” Ігоря Гужви, і вимагає збільшити розмір застави з 544 тис. грн до 3,2 млн гривень.

30 червня Ігор Гужва повідомив, що правоохоронці вручили йому нову повістку.

Інші види юридичного тиску – 2

1.Рівненська СБУ вимагає від журналістів-розслідувачів звіт за грантові кошти

15.08.2017 Управління СБУ у Рівненській області вимагає від керівника рівненської обласної правозахисної громадської організації “Агентство журналістських розслідувань” Володимира Торбіча надати інформацію, яка стосується виконання проектів міжнародної технічної допомоги за підтримки країн-донорів. Про це Володимир Торбіч написав у своєму блозі на сайті “Четвертої влади”.

За його словами, він отримав вже другий такий лист від рівненського СБУ. Перший лист, який оприлюднив журналіст, надійшов йому 13 червня.

“Перший лист надійшов у червні і в ньому СБУ запитує інформацію у “Четвертої влади” (одного з виконавців проектів) інформацію про весь проект журналістських розслідувань “Слідство.інфо”, який підтримує Міністерство закордонних справ Канади і про проект, який підтримує США і який стосується програми обмінів журналістів UMPP IREX.

Здоровий глузд підказує, що якщо Рівненське агентство журналістських розслідувань – один з виконавців проекту, то воно не може мати запитуваної інформації по всьому проекту. А законодавство підказує, що моніторинг міжнародної технічної допомоги здійснює Міністерство економічного розвитку. Тож якщо запитувана інформація існує – вона знаходиться у Міністерстві і ось туди звертайтеся. Але ж ні, очевидно для СБУ не головне отримати інформацію, головне наїхати”, – написав Торбіч.

У листі начальник Управління СБУ у Рівненській області Василь Бедрій просив надати наступну інформацію: “згідно Порядку “Залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги” затвердженого постановою КМУ від 15 лютого 2002 року №153 картки піврічного моніторингу проекту (програми)”. Також СБУ просила надати копії протоколів засідань наглядових та експертних груп, що утворюються для супроводження діяльності за проектом (програмою), якщо це передбачено проектом (програмою), а також щорічний звіт про стан реалізації проекту (програми).

Крім того, обласна СБУ просила надати “інформацію щодо причетних до реалізації проекту установ та організацій (державної та приватної форми власності) із зазначенням установчих даних та стан виконання проекту в цілому”.

Як зазначив Торбіч, “Четверта влада” допомагала збирати інформацію для програми про статки незрозумілого походження у першого заступника голови СБУ Павла Демчини.

“Також не раз писали і поширювали інформацію колег про земельні мутки СБУ в Рівному. Поширювали інформацію про те, як СБУ займається цькуванням голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Бачу, хлопці Демчини, вихідця з Рівненщини, вирішили погратися”, – написав він.

У свою чергу журналіст попросив СБУ повідомити, в рамках якого кримінального провадження було направлено даний лист до його громадської організації, та яким чином реалізація проектів міжнародної допомоги стосується забезпечення державної безпеки України. 19 липня надійшла відповідь від СБУ. У другому листі, зазначив журналістів, “ці нащадки чекістів фактично назвали мене боягузом, який не виконує свій “святий обов’язок із захисту Батьківщини” і ухиляється від того, щоб добровільно піти на війну”.

У відповіді від 19 липня СБУ зазначає, що направлений 13 червня до організації запит щодо витребування відомостей “не є втручанням у фінансово-господарську, адміністративну та інші види діяльності ГО  “Агентство журналістських розслідувань”, а обумовлено виконанням покладених на СБУ завдань забезпечення державної безпеки України”.

Додатково в СБУ повідомили, що запит від 13 червня направлений до організації не у зв’язку з проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні. “Метою цього запиту є збір інформації в рамках безкомпромісної боротьби з спецслужбами країни-агресора – Російською Федерацією, на війні без правил яка, оголошена Україні”, – йдеться у відповіді СБУ від 19 липня.

Журналіст виклав листи СБУ з відповідями, які підготувала юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова. “Посилання на “священний обов’язок” не лежить у площині права. Нас інформують, що інформація потрібна “не у зв’язку з проведенням досудового розслідування», збирають інформацію про діяльність агенції журналістських розслідувань у зв’язку із здійсненням захисту держави від посягань іноземним спецслужб”. Не думаю, що ця вимога є контректною і обгрунтованою”, – сказала юристка.

Крім того, Володимир Торбіч опублікував підбірку матеріалів про СБУ, про які писала “Четверта влада”.

В коментарі ІМІ Володимир Торбіч зазначив, що вважає ці листи СБУ тиском через професійну діяльність. Зокрема, з участю видання “Четверта влада” у підготовці програми “Слідства.інфо” про ймовірне незаконне збагачення вихідця з Рівненщини, а тепер заступника голови СБУ Павла Демчини.

“Я вважаю, що ці листи СБУ – це спроба наїзду через професійну діяльність. По-перше, майже вся інформація, яку запитує СБУ, у нас відсутня, оскільки ми – один з багатьох регіональних виконавців. Тож логічно, що такої інформації в нас немає. Як і в СБУ немає підстав її запитувати. Також інформація про проекти, які багато років фінансує Канада і США, надаючи таким чином міжнародну технічну допомогу Україні, має бути в Мінекономрозвитку”, – зазначив він.

Він розповів, що видання “Четверта влада” неодноразово писало викривальні матеріали про СБУ.

“Ми не раз викривали участь працівників або керівництва рівненської СБУ в брудних справах, як-то дерибан землі в Рівному чи участь у нелегальному бурштиновидобутку, але якоїсь протиправної реакції з їхнього боку не було. Тому нинішній наїзд я пов’язую з тим, що “Четверта влада” брала участь у підготовці програми про ймовірне незаконне збагачення вихідця з Рівненщини, а тепер заступника голови СБУ Павла Демчини. Ми перевіряли, яке майно в нього і його сім’ї є на Рівненщині. За моєю інформацією, начальник рівненського УСБУ, який підписав обидва листа, не був ініціатором цього наїзду. Я припускаю, що це зробив хтось із близьких до Демчини людей”, – прокоментував він.

2.СБУ заборонила в’їзд двом іспанським журналістам через антиукраїнську діяльність

29.08.2017 Служба безпеки видворила з України та заборонила в’їзд двом іспанським журналістам Антоніо Памплієгу і Мануелю Анхеля Састре через їхню антиукраїнську діяльність. Про це УНІАН повідомила речниця СБУ Олена Гітлянська.

“Так, це правда, їм (Антоніо Памплієгу і Мануелю Анхеля Састре – ред.) було заборонено в’їзд через їхню антиукраїнську діяльність в публікаціях. Жодних списків ми не вели та не ведемо”, – заявила вона.

Як повідомляло раніше видання El Mundo, Памплієгу і Састре видворили з України 25 серпня після того, як протримали майже 20 годин в аеропорту Києва.

Стверджується, що іспанські журналісти у 2015 році були включені у чорний список громадян, які становлять загрозу нацбезпеці України. Через це на них поширювалася заборона в’їзду до України терміном до 5 років. Після рішучого протесту іспанського уряду Київ зняв санкції з європейських журналістів у травні 2016 року. За словами Памплієги, він надав українським прикордонникам копію відповідного указу, а також інші документи, включно з дозволом працювати в зоні АТО.

“З’ясувалося, що Служба безпеки України включила нас у другий список, разом з іншими 40 іменами. Нас розглядають як загрозу національній безпеці і нам заборонений в’їзд до України до 2020 року”, – заявив Памплієга.

Як повідомляє “Європейська правда”, Памплієга і Састре – незалежні журналісти, вони стали відомі після того, як провели майже 10 місяців у полоні “Фронту Нусра” в Сирії і були звільнені в травні 2016 року. В Україні вони перебували в грудні 2014 року і висвітлювали події “по обидва боки лінії фронту”.

Водночас деякі журналістські матеріали справді могли викликати занепокоєння СБУ, і журналісти підтверджують своє авторство щодо них. Так, в одному зі своїх останніх дописів в Instagram Антоніо Памплієга нагадує про “бомбардування Первомайська українською армією” у 2014 році. А у дописі від 24 серпня минулого року він наводить дані про унікальну промисловість Донбасу і додає таку цитату співрозмовника, керівника шахти ім. Челюскінців на окупованій частині Донбасу: “Київська влада це добре знає, саме тому намагається покінчити з економікою регіону за допомогою обстрілів. Адже покінчити з шахтами – це означає знищення засобів для існування для тисяч сімей в регіоні і приречення їх на голодну смерть. Війна – це огидна річ”.

У його статті від 2014 року за назвою “В глибинах Донбасу: українська війна затоплює знамениті шахти”, звідки взято цю цитату, відсутня думка української сторони і лише наводиться інформація про те, як українська армія знищує інфраструктуру Донбасу.

13 жовтня речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила, що Служба безпеки України скасувала заборону на в’їзд в Україну двом іспанським журналістам Антоніу Памплієгу та Мануелю Анхелю Састре, яких звинувачували у поширенні фейків про дії української армії в Донбасі. “Прислухаючись до численних звернень представників журналістського цеху, ми відкрили в’їзд в Україну іспанським журналістам Антоніу Памплієгу і Мануелю Анхелю Састре”, – повідомила вона.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1.Поліція відкрила справу за фактом погроз луцькому журналісту

14.08.2017 Луцька поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 129 Кримінального кодексу України (погроза вбивством) за фактом телефонних погроз головному редактору інтернет-видання “Волинь24” Юрію Ричуку, яке сталося 1 серпня, повідомляє “Четверта влада”.

Тоді Ричук зауважив, що телефонний дзвінок став відповіддю на його допис у Facebook, що стосувався затримання п’яним за кермом очільника благодійного фонду голови Волиньської облради Ігоря Палиці “Тільки разом” Олександра Товстенюка.

Як пише видання, деякі користувачі у Facebook висловились під постом журналіста, що голос дуже схожий на Влада Волоха, який має відношення до громадського формування “Варти порядку”.

Юрій Ричук розмістив аудіозапис розмови та написав, що буде вдячний, хто впізнає по голосу чоловіка, який дзвонив. Також він звернувся із заявою до поліції.

“Заяву написав в поліцію. Спочатку внесли відомості до Єдиного обліку заяв і повідомлень. Голос цього чоловіка мені не відомий. Але кілька моїх знайомих (незалежно один від одного) назвали одне і те ж ім’я людини, якій, на їх думку, належить голос. Такі погрози я пов’язую зі своїм постом у Фейсбук, де я написав, що “зараз хтось замутить флешмоб “я_з_товстенюком”. Я тоді напишу новинку, що в інтернеті заступникові олігарха закликають скинутися на алказєльцер. Від поліції очікую, що вони з’ясують усі обставини цього, в тому числі: хто це дзвонив, чи давав хтось йому (і хто – якщо давав) вказівку мене налякати, і притягне винних до відповідальності”, – пояснив він.

Активіст “Самооборони Волині” Сергій Рижков у коментарі виданню зазначив, що вважає голос чоловіка, який дзвонив журналісту, схожим на Влада Волоха. “Так, як я в той самий день чи за день до того цей голос чув на суді. Він був свідком на суді. В нього специфічна говірка, то мені нагадало. Бо мало хто знає, як він говорить. Я то з ним в суді спілкувався і тому. Цей голос схожий на голос Влада Волоха”, – сказав він.

У коментарі для ІМІ журналістка Аріна Крапка розповіла, що їй вдалося поспілкуватися із чоловіком, якого підозрюють у телефонних погрозах редактору Юрію Ричуку. Владислава Волоха вона зустріла біля Луцького міськрайонного суду й записала на диктофон. Однак чоловік відмовився коментувати, чи це він дзвонив з погрозами журналісту.

Юрію Ричуку надали прослухати цей запис для порівняння. Він каже, що голос схожий, однак точно повідомити не може. “Ну не можу я сказати, що я впізнав голос… Схожий, так. Але стверджувати, що це той самий голос, «власник» якого дзвонив до мене і погрожував інвалідним візком, не можу”, – зазначив він.

Як повідомляв ІМІ, 1 серпня головний редактор інтернет-видання “Волинь24” Юрій Ричук отримав телефонний дзвінок з погрозами після допису про голову правління Фонду Ігоря Палиці “Тільки разом” Олександра Товстенюка. Чоловік, який дзвонив, не представився, але натякнув, щоб Ричук “не писав про інвалідний візок”.

Редактор пов’язує телефонний дзвінок із нещодавнім постом у Facebook. Увечері 30 липня за водіння в нетверезому вигляді патрульні затримали Олександра Товстенюка.

Юрій Ричук написав заяву у поліцію.

У червні цього року головному редактору “Волинь24” погрожувала власниця “Луцьккондитер” після відмови зняти з сайту матеріали про “Луцьккондитер”.

  1. За фактом нападу на журналіста Vlasno.info відкрито справу за 171 статтею

30.08.2017 Слідчі Вінницького відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) за фактом подій, які сталися у Вінниці 29 серпня у мікрорайоні Сабарів, внаслідок чого постраждав журналіст сайту Vlasno.info Богдан Новак. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Як зазначено у повідомленні, працівники поліції встановили усіх учасників подій та проводять першочергові слідчі та розшукові дії.

Раніше в поліції повідомляли, що 29 серпня близько 10 години до поліції почали надходити повідомлення про побиття жителів мікрорайону Сабарів, які протестують проти будівництва кладовища. Серед постраждалих – журналіст місцевого видання.

Поліція попередньо встановила, що між протестуючими та забудовником виникла суперечка, яка згодом переросла у бійку.

Станом на 14 годину, внаслідок подій тілесні ушкодження тримали 8 людей: один журналіст, п’ять мітингуючих та два працівника поліції.

Як повідомляв ІМІ, 29 серпня у Вінниці невідомі чоловіки побили журналіста сайту Vlasno.info Богдана Новака під час висвітлення протестів проти будівництва кладовища біля мікрорайону міста Сабарів.

Реакція журналістської спільноти – 2

1.У Кременчуці журналісти розробили рекомендації відкритості влади при перезапуску сайту міськради

02.08.2017 У Кременчуці на Полтавщині ініціативна група журналістів «Відкритий доступ» надіслала чиновникам свої пропозиції з покращення сайту міської ради. Місцева влада хоче витратити на оновлення сайту міськради 500 тис. гривень, натомість журналісти переконані, що цієї суми досить, щоб зробити якісний продукт і вирішили надати свої рекомендації для покращення роботи сайту. Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.

Пропозиції нараховують 20 пунктів.

Кременчуцькі журналісти рекомендують місцевій владі розміщувати публічну інформацію у форматі відкритих даних (оpen-data); передбачити можливість кожному громадянину Кременчука написати листа міському голові, а також зателефонувати на мобільний у мерію, щоб були альтернативні зручні канали комунікації із владою; розміщувати вакансії на посади чиновників на видному місці, а не ховати їх по сторінках структурних підрозділів та ще ряд пропозицій. Все це активісти надіслали на ім’я міського голови Кременчука Віталія Малецького.

У коментарі регіональній представниці ІМІ одна із журналісток, яка розробляла пропозиції, координаторка  Ініціативної групи журналістів «Відкритий доступ» Лариса Гориславець розповіла, що таку думку обговорювали ще кілька років тому. Зараз, каже вона, ситуація змінилася.

“Спостерігаємо позитивну тенденцію, але покращення іде мляво. У квітні 2016 року, коли стартувала громадська кампанія “Відкритий доступ”, 95% рішень виконкому було оприлюднено з порушенням терміну (не дотриманий термін – за 20 днів до ухвалення рішення), у травні 2017 року таких рішень 30%. Щодо проектів рішень сесії, то на початку моніторингу було 33% проектів з порушенням терміну оприлюднення, потім зменшилося до 15%, а в квітні 2017 року знову «скотилися» до 25%.

Згуртуватися і діяти системно кременчуцьких журналістів навчили чеські активісти. У 2016 році ми побачили оголошення про конкурс від чеської ГО Несегнуті (Незалежний соціально-економічний рух), і там пріоритет – доступ до інформації. Тоді журналістка «Телеграфу» Тетяна Донченко написала проект (громадська кампанія, спрямована на відстоювання права на інформацію: щоб відповіді на запити давали письмово, усно; щоб проекти рішень сесії і виконкому оприлюднювали вчасно; щоб виконували Положення про Відкриті дані), а я подала заявку щодо декларацій.  З весни 2016 року ми почали «розхитувати» ситуацію з доступом до інформації в Кременчуці”, – розповіла Лариса Гориславець.

Кременчуцькі журналісти, за словами Лариси Гориславець, подавали петиції, проводили спільний семінар мерії та активістів, моніторили сайт міської ради, відстежуючи, чи вчасно оприлюднюють проекти рішень виконкому та міської ради.

“Був суд з КП щодо ненадання декларації (досі «тягаємося» по судах), також проводили моніторинги оприлюднення проектів рішень сесії на сайті”, – говорить журналістка.

В результаті у мерії визнали, що оприлюднювати інформацію у форматі відкритих даних треба, зробили розділ, але, як запевняє Лариса Гориславець, він для «відмазки».

“Тоді мерія вже визнала: якщо робити правильно,  давайте змінювати сайт. Виділили гроші – 500 тисяч гривень.  Нам запропонували надати пропозиції, чого хочемо від влади”, – сказала Лариса.

Відповіді від міської ради і реакції на подані рекомендації журналісти поки що чекають.

  1. У Вінниці журналісти протестували, вимагаючи розслідувати побиття колеги з Vlasno.info

30.08.2017 У Вінниці місцеві журналісти влаштували 29 серпня акцію-перформанс “Скривавлена правда”, вимагаючи знайти і покарати зловмисників, які побили кореспондента Vlasno.info Богдана Новака під час зйомок протестів проти будівництва кладовища біля мікрорайону міста Сабарів, повідомляє Vlasno.info.

Акція відбулася на Майдані Незалежності у центрі міста. Журналісти вийшли під стіни міської ради із банерами “Моргунов, припини бити людей”, “Хто відповість за побиття журналіста “Власно”?”, “Присяжнюк, хто побив Новака?”.

На стосі газет вони розлили імпровізовану “кров” – червону фарбу, яка символізувала те, що журналісти страждають за висвітлення правди.

“За 21 рік професійної діяльності це перший випадок у моєму житті, коли побили мого безпосереднього колегу. Боляче, неприємно, – сказала на акції головна редакторка Vlasno.info Олена Шмигельська. – Я взагалі проти будь-якого насильства у всіх його проявах. Не розумію, невже журналіст не може просто виконувати свою роботу? Доносити до людей правду, подавати факти об’єктивно, аби люди самі робили висновки? Ми і сьогодні просто показували перебіг подій. Богдан є переселенцем із Донеччини, людина чесна та прекрасна, патріот. Відстояв на Майдані у Донецьку, а нині виконував свої професійні обов’язки, але при цьому його били. Били вінничани — отакі ми привітні до переселенців та журналістів. Серед висунутих вимог: негайно знайти та покарати зловмисників”.

Участь в акції взяли колектив Vlasno.info, журналістка “Вінницької агенції журналістських розслідувань” Інга Фляжнікова та громадські активістки.

Як повідомляв ІМІ, 29 серпня у Вінниці невідомі чоловіки побили журналіста сайту Vlasno.info Богдана Новака під час висвітлення протестів проти будівництва кладовища біля мікрорайону міста Сабарів.

29 серпня слідчі Вінницького відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ККУ (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) за фактом подій, які сталися у Вінниці 29 серпня у мікрорайоні Сабарів, внаслідок чого постраждав журналіст сайту Vlasno.info Богдан Новак.

Ще Дослідження