ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

"Всупереч усьому": як минув 2023 рік для медіа Дніпра та області

Здається, якісна журналістика в Дніпрі – це переважно всупереч. 2023 рік не став винятком. Всупереч війні, всупереч анонімним телеграм-каналам, які забирають рекламодавців та заохочують аудиторію емоційними новинами, всупереч джинсі, яку продовжують публікувати досить рейтингові ресурси, всупереч економічним проблемам, коли редакції вчаться шукати нові способи фінансування.

Ми поговорили з представниками та представницями редакцій, які продовжили працювати всупереч обставинам і заради аудиторії, та зібрали найважливіші медіановини регіону за 2023 рік.

Редакції, яким вдалося

Суспільне Дніпро

У 2023 році на Суспільне Дніпро змінився головний редактор. На місце Анастасії Плющової прийшов Євген Педашенко. Посаду головреда Євген посів у серпні. У коментарі представниці ІМІ в Дніпрі та області він розповів про те, що встиг зробити.

"Головним викликом для мене стала неукомплектованість команди та структура роботи. Посадові обов’язки були розподілені дуже хаотично. Нам вдалося знайти нових вмотивованих журналістів, монтажерів, фахівців діджитал-напряму та інших спеціалістів, розробити чіткий механізм роботи та комунікації між різними відділами й сфокусувати наші зусилля на результат", – розповідає Євген.

Також вдалося реалізувати важливі для регіону проєкти. Зокрема, "Суспільне Дніпро" почало розбудовувати гіперлокальну мережу журналістів, і тепер редакція поповнилася кореспондентами у віддалених громадах. Також "Суспільне Дніпро" має корпункт у Кривому Розі.

Перший Криворізький

Перший Криворізький – це медіа з Кривого Рогу. Головна редакторка Софія Скиба розповідає, що попри успіхи рік для редакції виявився досить складним.

"Другий рік повномасштабного вторгнення став більш стресовим для нашої команди, оскільки немає інституційної підтримки і ми працюємо від проєкту до проєкту. У нашому регіоні збільшилася кількість несупердоброчесних напівполітичних, напівмедійних проєктів, а це б’є по суспільству. Нам, класичному медіа, стає складніше боротись із неетичностями, боротися за читачів і читачок, дотримуючись стандартів журналістики та етики", – говорить Софія.

Разом з тим редакція вийшла в офлайн і започаткувала систему донатів. Також редакція налагоджує комунікацію зі студентством, щоб співпрацювати з молоддю. Вдалось утримати аудиторію та команду.

"Мені видається, що тут надзвичайно важливу роль відіграє підтримка авдиторії – і ментальна, і фінансова, хоча вона невелика. Важливо, що ми маємо кілька співпраць із медіаорганізаціями. Класно також мати можливість преміювати когось із команди ретритом. Це дозволяє підтримати працівників і працівниць. Ми потребуємо сталої підтримки, яка б дозволила адекватніше справлятись із психологічними викликами. А з банального – спільні обіди, ігри, кіно", – говорить Софія Скиба.

Газета "Степова зоря" та сайт Petropavlivka.city

Petropavlivka.city і газета "Степова зоря" – це гіперлокальні медіа Синельниківського району. Головна редакторка Ірина Ситнік відзначає брак спеціалістів. Зараз у редакції дві людини, які працюють над матеріалами й соцмережами. Такий графік не дає можливості взяти відпустку.

"Бачимо, що наша робота актуальна, люди звертаються по допомогу як до останньої інстанції, яка може розв'язати ту чи іншу проблему. Чудово, коли нам вдається щось вирішити та допомогти людині, – це надихає. Важко психологічно, коли ти намагаєшся щось зрушити з місця, активізувати людей, звернути увагу на питання, а участі людей мало. Проте ми продовжуємо робити свою справу, бо знаємо, що результати задуманого нас порадують. Відволікаємося від буденного на тренінгах і завдяки нашим ініціативам", – каже Ірина.

Цьогоріч Ірина отримала акредитацію ЗСУ та почала їздити на фронт. Вона створила серію матеріалів про життя військових, медиків, життя після окупації. Це і було основним контентом для ресурсів. Ірина розповідає і про втрату колеги. На війні в Донецькій області загинув фотограф, її колега Володимир Миронюк. Про загибель Володимира стало відомо у вересні.

У 2024 році, говорить Ірина, важливо продовжити друкувати газету. А також уже почали участь у новому проєкті.

"Газета потрібна людям. Також рік ми розпочнемо з оновленою командою, бо вже беремо участь у новому проєкті. Плануємо більше журналістських розслідувань та журналістики рішень. Продовжувати розповідати про війну та військових, життя в рідному краї", – говорить Ірина.

Про що писали у 2023 році

Цьогорічні моніторинги найвідвідуваніших новинних ресурсів Дніпра свідчать про те, що найчастіше медіа пишуть про кримінал, ДТП та надзвичайні події. Так, у листопаді моніторинг показав, що 27% новин саме на цю тему. Про подібні новини йдеться в огляді за червень та липень, де розбирали контент телеграм-каналів. Про російсько-українську війну та її наслідки медіа пишуть менше, проте це залежить також від того, наскільки багато про це розповідають офіційні джерела, голова чи представники обласної військової адміністрації наприклад. Понад 7% місцевих новин – це новини про війну та бойові дії, понад 10% – про соціальні наслідки війни. І не можна не згадати про джинсу, замовники якої – місцеві політики та посадовці. Такі дані вересневого моніторингу, 3,6 % новин мають ознаки джинси.

Війна та медіа

Війна безпосередньо та опосередковано впливає на медіаландшафт області. Через майже щоденні обстріли Нікополя там уже кілька місяців відсутнє ефірне телебачення. Тобто новини можна дізнатися, тільки якщо є інтернет. Росіяни обстрілюють необхідну інфраструктуру, а коли її беруться лагодити, то можуть стріляти по ремонтних бригадах. Через економічні причини деякі канали здають реєстрації на мовлення, або припиняють свою діяльність узагалі, або ж залишаються працювати тільки в соцмережах. Так, у жовтні стало відомо, що з початку великої війни п'ять телеканалів припинили мовлення в телеефірі. А в грудні генеральний директор 9 каналу повідомив, що в редакції скорочують частину штату, зокрема журналістів, та припиняють виходити в телеефір. Це один з найстаріших каналів регіону, який мовив з 1995 року.

ІМІ в регіоні

Інститут масової інформації продовжує працювати в області, допомагає та підтримує медіаспільноту. Так, протягом року в межах проєкту мережі хабів Інституту масової інформації Медібаза.Дніпро проводили тренінги для журналістів та журналісток з фактчекінгу, художнього репортажу, домедичної допомоги та психологічної самопідтримки. Тренінги онлайн та офлайн відвідало щонайменше 70 фахівців та фахівчинь. Також ІМІ продовжує надавати обладнання для медійників, а саме бронежилети, каски, аптечки.

Ольга Василець, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області

Liked the article?
Help us be even more cool!