Медіапідсумки-2023 на Вінниччині: крига скресла, виплили політики та торговці посвідченнями

Перший рік війни, 2022-й, на Вінниччині був досить скупим на медійні події – воно й не дивно. А у 2023 році крига все ж скресла. Журналісти призвичаїлися до умов війни у відносно спокійному регіоні. Цього року велика, а за нею й місцева політика вийшли з тіні й знову стали задавати свій ритм у локальних медіа. А спритні ділки тим часом вирішили, доки діє "пільговий" період Закону України "Про медіа", наштампувати посвідчень.

Медійні війни

Крім боротьби із зовнішнім ворогом, окремі вінницькі медіа почали воювати між собою. Щоправда, суто в інтересах засновників або дотичних до них фінансово-промислових груп. У жовтні через загибель риби на приватній фермі, яка релокувалася з Маріуполя, розпочалася локальна медійна війна, участь у якій брали місцеві ЗМІ.

На початку жовтня обласна держекоінспекція заявила про мор риби на аквафермі в Ладижині, де вирощували осетрових риб. Через вилив невідомої речовини в басейні річки Південний Буг загинули 3 тисячі червонокнижних рибин (білуга та азовський осетер). Власник підприємства Ukrainian Caviar Berry Олександр Корх вважає, “що причиною мору риби може бути каустична сода, яка могла потрапити у воду під час очистки фільтрів водозабірної станції приватного підприємства”. Воно розташоване вище за течією. Корх додав, що червонокнижна риба загинула, на його думку, через забруднення від насосної станції птахофабрики, яка розташована за кілька кілометрів від акваферми. Вінницька птахофабрика, яку звинуватили в морі риби, – це структура, що належить “Миронівському хлібопродукту” (МХП) Юрія Косюка.

Місцеві видання “На Парижі”, комунальний телеканал ВІТА подали заяви Олександра Корха. Натомість сайт “Преспоінт” (вінницькі сайти “Преспоінт”, news.vn.ua, “Політарена” – це різні аватари однієї редакції) замість пресслужби МХП випустили публікацію “Відома міжнародна компанія вимагає від вінницького сайту спростування недостовірної інформації”. Там зазначалось: “МХП подало вимогу про спростування недостовірної інформації до власника осетрової акваферми Олександра Корха та вебресурсу “NaПарижі”. Вимога подана у зв’язку з поширенням 5 жовтня на сайті “NaПарижі” та на сторінках інших медіа матеріалів, що “містять недостовірну інформацію та завдають шкоди діловій репутації компанії”. Пізніше ця ж вимога з’явилась і на сайті “Новини Вінниці” та в однойменному телеграм-каналі. Проте на офіційному сайті промислової групи про це не написали ані слова.

Згодом “пред'ява” прийшла від сайту “Новини Вінниці”, де звучить ще одна вимога МХП: “МХП подало вимогу про спростування недостовірної інформації до власника осетрової акваферми Олександра Корха та вебресурсу https://vitatv.com.ua. Вимога подана у зв’язку з поширенням 17.10.2023 на вебсайті та на сторінках інших медіасюжету: “Що спричинило загибель червонокнижної риби на Ладижинському водосховищі?”, який містить безпідставні твердження та завдає шкоди репутації підприємства”.

А потім узагалі понеслася “медіааналітика” під назвою “Телеканал “ВІТА” продовжує “ґвалтувати” журналістські стандарти”. А також “аналітика” під заголовком “Масовий “мор” журналістських стандартів на Вінниччині”.

Власне, на ці публікації медійники, яких “Новини Вінниці” (читай “Преспоінт”, “Політарена”) звинуватили у “ґвалтуванні стандартів”, ніяк не відреагували – і “конфлікт” забувся сам собою. Таке “з’ясування стосунків” для вінницьких медійників не вперше, хоча під час війни такого не траплялось. Та й раніше випадами в бік колег з інших видань відзначався переважно “33 канал”.

Суди проти журналістів

Як писав ІМІ, навесні 2023 році одразу двоє колишніх працівників сервісних центрів МВС образилися на журналістів і подали заяви до суду. Від медіа deputaty.in.ua (зараз сайт на новому домені depytaty.pro) Олександр Князюк та Денис Фурманюк вимагали в судовому порядку визнати, що журналісти написали неправду і завдали шкоди честі та гідності позивачів. 

“Визнати недостовірною і такою, що порушує права Позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканність ділової репутації, публікацію “Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг “автобариг” вимагали Князюк і Фурманюк у суді. Причому позивалися Князюк і Фурманюк не до редакції, громадської організації “Автомайдан Вінниччина”, а до власника домену Дмитра Уманця.

Першим судді розглянули позов Дениса Фурманка. Суддя Вінницького міського суду Володимир Воробйов відмовив у задоволенні позову. У рішенні суду йдеться про те, що інформація, наведена в статті “Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг “автобариг", спрямована на поширення інформації “у формі критики та суб'єктивних суджень автора, окрім інших зазначених посадових осіб, ще й про діяльність позивача як публічної особи, який у свій час обіймав різні посади в державних органах, у тому числі посаду начальника управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру МВС України, та яка неодноразово висвітлювалась у засобах масової інформації”.

Під час розгляду в апеляційному суді Денис Фурманюк узагалі відмовився від позову і попросив закрити справу. Олександр Князюк, чия справа ще висіла на розгляді суду першої інстанції, теж відмовився від позову. Навіщо тоді було все починати – питання риторичне.

Хто хоче бути журналістом?

З осені 2023 року у Вінниці у вайбер-групі поширювалась інформація про продаж журналістських посвідчень. Будь-хто міг придбати його за тисячу гривень. Формально це звучало як “допомога редакції”. Оголошення про продаж журналістських посвідчень поширювалося, зокрема, у вайбер-групі “Умови ПОСВІДЧЕННЯ ЖУРНАЛІСТА” з номера вінницького “громадського діяча, юриста, психолога, педагога і спортивного тренера, доктора педагогічних наук, професора, академіка, президента Академії науковців України” Бориса Максимчука.

В оголошенні вказувалося, що “журналіст – це необмежені повноваження”, і пропонувалось отримати посвідчення “незалежного видання” “Максимус Інфо”. Також в оголошенні перелічувалися переваги отримання журналістського статусу. Серед них, зокрема, “здійснення журналістської діяльності без обмежень, створюваних олігархічними ЗМІ”, та право на оформлення дозволу на травматичну зброю. “Сума внеску: 1000 грн на 1 рік з правом подальшого дисконтного подовження за 800 грн / 1 рік”, – йдеться в оголошенні. Для оплати послуги охочим потрібно надіслати листа на вказану електронну адресу зі своїми даними.

Також пропонувалося придбати й посвідчення на лобове скло автомобіля. Начебто на цьому авто виконувалися редакційні завдання. Окремим пунктом був дозвіл на отримання травматичної зброї – його пропонували придбати ще за тисячу гривень.

Після публікації на сайті ІМІ та репостів на вінницьких сайтах вайбер-група змінила назву на “ЖУРНАЛІСТ”, проте пропонувати “стати журналістом” не перестали.

Тенденції року

Загалом, як показало дослідження ІМІ, у жовтні майже 80% новин на вінницьких сайтах стосувалися локальних подій. Найбільше місцеві медіа полюбляють теми криміналу та надзвичайних подій – такі новини становлять третину публікацій. Комуналка, місцева політика, соціальні теми – це кожна сьома місцева новина. Майже стільки ж новин присвячено тематиці війни. Причому інше дослідження ІМІ, проведене в липні 2023 року, показало, що головною темою новинних стрічок сайтів Вінниччини була війна. 31% публікацій становив повідомлення про військові події на фронті, наслідки ворожих атак, полеглих та живих героїв.

Тож, з огляду на таке швидке переорієнтування місцевих медіа, у 2024 році, якщо не відбудеться потужних змін на фронті, можна прогнозувати ще більше зосередження на локальному контенті та початок міжусобних конфліктів за інтереси власників.

З позитивного – наявні редакції не закрилися, а нові з’явилися. Серед дебютантів варто відзначити інформаційний ресурс “Ми – вінничани”. Хоча й назва ЗМІ збігається з назвою ГО “Ми вінничани” (в медіа це сайти “Преспоінт”, “Новини Вінниці”, Політарена”), проте це зовсім різні медіапроєкти.

Антон Булгаков, регіональний представник Інституту масової інформації у Вінницькій області