Журналісти та правозахисники, що працюють з контентом, що надходять з соціальних мереж і за допомогою електронної пошти, ризикують наразитися на інформацію, яка травмує. Про це йдеться у дослідженні, яке реалізує аналітичний центр Eyewitness Media Hub за підтримки Фонду “Відкрите суспільство”, повідомляє Mediakritika.by.

У ході дослідження проводяться опитування журналістів і співробітників гуманітарних місій, а також захисників прав людини. Передбачається, що їх робота може призвести до “вікарної травми” – такого роду травми зазвичай притаманні професійним терапевтам, що надають допомогу жертвам катастроф та інших важких потрясінь. Це пов'язано з емоційною залученістю в проблеми жертв.

Колишній директор служби обміну новинами Eurovision Сем Дабберлі створив Eyewitness Media Hub в 2014 році разом з колегами Пітом Брауном і Клер Уордл. За його словами, під час роботи в Eurovision він керував командою з 20 журналістів, які “шукали в YouTube інформацію з різних регіонів – від Сирії до країн, охоплених Арабською весною”, і “бачив, який сильний вплив це на них чинить”.

Творці Eyewitness Media Hub під користувацьким контентом розуміють “фотографії, відео та аудіо, створені непрофесіоналами, які можуть бути корисними в роботі новинній організації або організації іншого типу”. Більш ранні дослідження показали, що між репортерами, працюючими з користувацьким контентом, і менеджментом новинних організацій часто виникають непорозуміння, пов'язані з нерозумінням начальством специфіки користувацького контенту. “Редактори часто не бачать різниці між звичайними зображеннями, з якими вони працювали в 1980-ті, і тим контентом, з яким репортери стикаються в своїй роботі з YouTube і в Інтернеті в цілому кожен день”, – зазначають автори проекту. Однак саме там журналістів чекає “величезна кількість по-справжньому жахливих зображень”.

Одна з опитаних журналісток розповіла, що їй дуже складно слухати через навушники плач матерів, що поховали своїх дітей: навушники немов занурюють її в їхню реальність. Однак її тривоги не поділяють її старші колеги, які наяву побували в “гарячих точках”, таких як Косово, Боснія або Ірак. “Хоча може здатися, що відео з Інтернету незрівнянно по впливу з особистою присутністю на місці трагедії, ми закликаємо не недооцінювати їх ефект”, – стверджує Дабберлі.

Eywitness Media Hub до кінця вересня проанкетує близько 200 журналістів і правозахисників. Потім екперти проведуть 60 інтерв'ю. Всі опитування та інтерв'ю є конфіденційними і анонімними. Результати дослідження з конкретними порадами для ЗМІ та правозахисних організацій будуть опубліковані в грудні.