Злочини РФ проти медіа: 127 погроз і залякувань за три роки з початку вторгнення

Щонайменше 127 випадків погроз та залякувань журналістів та медіа зафіксував Інститут масової інформації за три роки повномасштабної війни Росії проти України. 

Ця категорія є найбільшою за кількістю випадків, які зафіксував у своєму Моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа Інститут масової інформації. 

Про це розповіла керівниця відділу моніторингу свободи слова ІМІ Катерина Дячук на публічній дискусії “Три роки опору: свобода слова в умовах повномасштабного російського вторгнення” в Києві 21 лютого. 

Погрози отримували журналісти й редакції як національних, так і регіональних медіа. На початку вторгнення у 2022 році окупанти погрожували фізично: приходили додому до журналістів чи до їхніх батьків. Згодом погрози й залякування перемістилися в інтернет-простір: терористи розсилали електронні листи з погрозами кримінальним переслідуванням, ув'язненням у Сибіру, тортурами, допитами й застосуванням ядерної зброї, згодом почали слати навіть віршовані погрози. Листи-погрози надходили з російської пошти mail.ru, вони були підписані різними користувачами.    

Ця тенденція спостерігається і на третьому році з початку вторгнення. Так, 2024 року росіяни продовжили залякувати журналістів, погрожувати їм. ІМІ зафіксував три хвилі (у жовтні, листопаді та грудні) анонімних погроз про мінування редакцій і установ у різних областях України: ідентичні електронні листи отримала низка медіа та журналістів. Зокрема, у листах згадувалися журналістки Радіо Свобода, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.

Крім того, автори листів представляються “ветеранами АТО” й “інвалідами війни”, стверджують, що нібито заклали в будівлі редакції “саморобний вибуховий пристрій”, який погрожують віддалено активувати протягом певного періоду. Листи вирізняються зловживанням русизмами, некоректною стилістикою і граматикою, у них використовують мову ворожнечі та образи, а також заклики до масових убивств.

На початку 2025 року медійники продовжують отримувати анонімні електронні листи про мінування редакцій. Хоча після перевірки відповідними службами інформація про мінування не була підтверджена, проте це перешкоджало роботі в редакціях, які вимушені були евакуйовувати свої колективи з будівель.

Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року. 

ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).