Журналістка сайту 061.ua стала об'єктом кібербулінгу

Фото – protegedatos.com

Журналістка запорізького видання 061.ua Катерина Майборода стала об'єктом кібербулінгу. Скріни з образливими й сексистськими коментарями вона виклала в дописі на своїй сторінці у фейсбуці 30 жовтня.

Як розповіла журналістка регіональній представниці ІМІ, образливі коментарі з'явилися на сайті майже два тижні тому, але виявили їх тільки зараз. 

“Коментарі виявили лише сьогодні, хоча вони з'явилися ще 18 жовтня. У нас дуже багато чого пишуть щодня, тому не встигаємо все дивитися. Сьогодні рекламна менеджерка надіслала посилання на “Афішу вихідних”, яку я писала, і сказала, що варто почистити коментарі. Потім виявилося, що ця ж людина написала 18 жовтня не менш ніж 11 коментарів під різними новинами. Ми заблокували IP-адресу, тому зараз уже важко сказати, чи були вони ще, коли та скільки”, – розповіла журналістка. 

За словами Катерини Майбороди, до поліції вона спочатку не думала звертатися, “бо це відносно буденна справа для журналістів (принаймні нашої редакції)”. 

“А тепер розумію, що вже точно нема з чим звертатися, адже коментарі видалено”, – сказала вона.

Експертка ІМІ з безпеки Ірина Земляна зауважує, що не варто ставитися до кібербулінгу як до чогось незначного. 

“З одного боку, ми часто чуємо, що кібербулінг – це просто коментарі, які ні на що не впливають і не потрібно звертати на це уваги. Але це не так, особливо якщо кібербулінг є систематичним. 88% українських медійників стикалися з інтернет-тиском і 87% пов’язують це з журналістською діяльністю. Кібербулінг демотивує, може виникати страх публічності – усвідомлений або ні, – страх демонструвати свою роботу, щоб знову не наразитися на булінг. Також булінг у мережі може породжувати самоцензуру, що для журналістів і їхньої аудиторії має згубні наслідки”, – зазначила медіаекспертка.

Юрист ІМІ Алі Сафаров пояснив, що образи, зокрема в мережі Інтернет, не є кримінально караним злочином. 

За його словами, за це можна вимагати лише цивільно-правового захисту і через суд вимагати компенсації моральної шкоди. 

“Зараз заведено прирівнювати образи в інтернеті до булінгу, але це не зовсім так. Булінгом вони будуть лише за умови тривалого і систематичного характеру з боку конкретних осіб, зокрема на різних платформах. І навіть за таких умов кримінальна відповідальність за цькування настане лише в разі, якщо булінг обумовлений расовою, національною, релігійною чи іншою подібною ознакою, інвалідністю тощо. У такому разі винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 161 Кримінального кодексу України "Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками”, – пояснив медіаюрист. 

Він уточнив, що дії щодо дорослої людини, які заведено називати булінгом,  можуть призвести до кримінальної відповідальності лише в разі, якщо внаслідок такого цькування людина вчинить самогубство. Тоді набуває чинності стаття 120 “Доведення до самогубства”, яка передбачає від трьох років обмеження волі до десяти років позбавлення волі залежно від тяжкості скоєного злочину.

Нагадаємо, з порадами, як медійникам впоратися з кібербулінгом, можна ознайомитися тут.