Засновник релокованого з Луганської області видання “Телегазета” Дмитро Кліманов запустив онлайн-сервіс “Слово пам’яті”, який допомагає створити некрологи за допомогою штучного інтелекту. Про це Дмитро Кліманов розповів представниці Інституту масової інформації в Луганській області Валентині Троян.
Розроблення онлайн-сервісу тривало майже пів року. Для створення некролога замовник заповнює анкету про близьку людину, після чого сервіс перетворює ці дані на готовий до публікації текст, а також обробляє фото.
“Людина звертається до нас не тому, що їй просто потрібен текст. У неї помер хтось близький. Вона має спогади, факти, почуття, але їй важко все це зібрати в один гідний текст. І наша цінність саме в тому, що людині не потрібно в цей момент самій шукати правильні слова. Достатньо розповісти нам про близького”, – пояснив засновник сервісу.
Він додав, що алгоритми налаштовані так, щоб уникати шаблонності та порожніх фраз. Крім того, кожен готовий матеріал перевіряє та за потреби редагує людина.
“Ми нічого не вигадуємо. Не додаємо людині рис, яких замовник не називав. Не робимо припущень. Некролог формується тільки на основі інформації, яку нам надала людина… І, що для мене принципово важливо, кожен готовий некролог перевіряє і за потреби редагує людина. Автоматизація допомагає нам у виробничому процесі, але відповідальність за кінцевий результат ми не перекладаємо на штучний інтелект”, – зазначив Дмитро Кліманов.
За його словами, створення сервісу стало відповіддю на давню проблему низької якості некрологів у медіапросторі. Особливо відчутною, відзначає медійник, ця тенденція стала після початку повномасштабного вторгнення, коли повідомлення про загиблих військовослужбовців часто зводяться до формального переліку сухих дат.
“Ми багато говоримо про загиблих захисників, але дуже часто бачимо повідомлення, де про людину фактично нічого немає – кілька формальних речень, дата народження, дата загибелі. І така тенденція є навіть у національних медіа. А за цими кількома рядками було ціле життя. У таких випадках мені хочеться поставити автору такого некролога просте запитання: а як ти сам бачиш свій некролог? Може здатися, що таке питання не зовсім коректне. Але воно дуже добре допомагає зрозуміти сутність проблеми”, – розповів медійник.
Дмитро Кліманов підкреслив, що некрологи в місцевій пресі є не просто окремим жанром, а вагомою частиною новинного контенту, яка безпосередньо впливає на рівень довіри читачів, підписку та може виступати джерелом доходу для редакцій. Однак процес підготовки якісного тексту вимагає значних часових ресурсів: перевірки фактів, пошуку правильної інтонації та редагування. Під час втрати рідним важко самостійно дібрати потрібні слова, перебуваючи під психологічним навантаженням.
У процесі розроблення сервісу значну увагу приділили захисту персональних даних, збереженню фотографій, а також юридичним та етичним аспектам. За потреби до проєкту залучають психологів або мовознавців, однак сервіс не надає психологічної допомоги.
Кліманов зазначає, що сервіс також покликаний полегшити сповіщення громад про втрату в умовах, коли через війну значна частина переселенців опинилася за межами рідних міст, але прагне зберегти зв’язок із власними спільнотами.
“Людині не треба сідати перед чистим аркушем і думати, з чого почати. Вона просто відповідає на питання анкети про близьку людину. А ми вже перетворюємо цю інформацію на текст, обробляємо фото і створюємо матеріал, уже готовий до публікації. Для мене тут є ще одна, більш широка мета. Я хочу, щоб у нас поступово змінювалося ставлення до останнього слова про людину. Щоб це не було формальне “помер на такому-то році життя”. Щоб ми вміли розповідати, ким ця людина була, що залишила після себе, чому вона була важливою для інших, яку цінність ми втратили”, – підсумував Кліманов.
У майбутньому він розглядає можливість створення цифрового простору пам’яті – цифрових архівів для збереження фотографій, відео, документів та спогадів різних поколінь.
Окрім “Слова пам’яті”, Дмитро Кліманов працює над розробленням технологічних рішень для регіональних медіа, які дозволять оптимізувати виробництво, автоматизувати рутинні операції та зменшити собівартість контенту без втрати якості.
Нагадаємо, у липні 2026 року засновник видавництва “Телегазета” Дмитро Кліманов розповів, що його видання використовує штучний інтелект як асистента, який допомагає швидше опрацювати великі обсяги інформації, планувати матеріали й шукати нові формати, залишаючи ключові редакційні рішення за людьми.
