Засновник некомерційного аудіосервісу “Радіо Нікополя” Володимир Заграничний оскаржуватиме в суді рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про застосування до нього штрафу в розмірі 172 тисяч гривень та вимогу припинити діяльність платформи. Про це він розповів журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян.

Під час засідання 6 серпня 2026 року Нацрада кваліфікувала сервіс як лінійне аудіальне медіа, що здійснює мовлення без державної реєстрації відповідно до частини першої статті 63 Закону України “Про медіа”. 

Окрім штрафу, Нацрада вирішила скерувати звернення до Національної поліції з вимогою припинити функціонування ресурсу.

Як працює “Радіо Нікополя”

Володимир Заграничний надав ІМІ меморандум щодо обставин створення та діяльності інформаційного аудіосервісу “Радіо Нікополя”, взаємодії з Національною радою та подальшого розвитку ситуації. В цьому меморандумі зазначається, що аудіосервіс працює за адресою radio.nikopolnews.net цілодобово як розподілена автоматизована система без постійного або послідовного ручного керування оператором. 

Головна мета створення та функціонування ресурсу – оперативне голосове та візуальне сповіщення мешканців Нікополя та Нікопольського району про повітряні тривоги, артилерійські обстріли, загрози застосування ударних безпілотників та інші небезпечні події. Користувачі можуть налаштувати сповіщення відповідно до обраної територіальної громади.

Система працює автоматично. Серверні боти моніторять інформаційні канали, перевіряють актуальність і унікальність даних, після чого передають текст до нейромережевого сервісу Google Cloud Text-to-Speech (TTS) для автоматичного перетворення на голосове повідомлення. Одночасно текст повідомлення відображається на екрані користувача.

Також Володимир Заграничний пояснив, що музична частина платформи формується окремо на сервері AzuraCast і виконує допоміжну функцію – слугує для слухачів індикатором того, що застосунок працює і з’єднання з інтернетом не втрачено. 

“Варто також додати, що музичний супровід – це лише додаткова опція, створена насамперед для того, щоб користувач розумів, чи не зникло інтернет-з’єднання. За замовчуванням увімкнені тільки сповіщення, а музичний фон вимкнено. Тобто, відкривши сервіс, можна взагалі нічого не натискати – він одразу працює й транслює сповіщення про небезпеку без жодного фонового звуку. Принцип роботи системи полягає в тому, що навіть без будь-яких дій з боку користувача сервіс від початку виконує своє головне завдання – сповіщає про загрози”, – розповів Володимир Заграничний.

За його словами, якщо слухач замовляє композицію через API, система автоматично визначає момент її відтворення з урахуванням стану ефіру. Водночас будь-яке інформаційне повідомлення про небезпеку має найвищий пріоритет і автоматично перериває музичний супровід, а після його завершення система повертається до попереднього режиму. 

Навіть загальнонаціональна хвилина мовчання о 9:00 запускається в автоматичному режимі та поступається пріоритетом у разі виникнення критичної загрози. Поширення аудіопотоку здійснюється через орендовані сервери західного дата-центру Hetzner Online GmbH.

Як виникла суперечка з Нацрадою

За словами Заграничного, питання державної реєстрації платформи виникло після звернення співробітників Нацради. Після того як співробітник Нацради Володимир Злобінець повідомив про необхідність реєстрації та надіслав посилання на рішення про застосування штрафів, Заграничний звернувся по консультацію до представниці Нацради в Дніпропетровській області Олени Демченко. 

Після отриманих рекомендацій та сплати реєстраційного збору в 3028 гривень він подав заяву про реєстрацію сервісу як лінійного аудіального медіа без використання радіочастотного спектра.

Однак, зазначив Володимир, після отримання листа від Нацради з вимогою усунути недоліки в заяві. Зокрема, щодо надання витягу з реєстру громади, уточнення видів мовлення та повторного оформлення адреси дата-центру Hetzner.

Після ознайомлення з вимогами, зазначив Заграничний, він переглянув свою правову позицію. Він дійшов висновку, що чинна форма заяви та процедура реєстрації розроблені для традиційних телерадіоорганізацій з визначеним студійним комплексом, а не для автоматизованих інтернет-сервісів зі штучним інтелектом.

У зв’язку з цим він повідомив Нацраді про відмову продовжувати процедуру реєстрації. Після цього регулятор ухвалив рішення про відмову в реєстрації через неусунення недоліків.

Про відкриття нового провадження за статтею 63 Закону України “Про медіа” Володимир Заграничний, за його словами, дізнався випадково з оприлюдненого на сайті Нацради порядку денного. До цього він не отримував жодних листів, повідомлень чи викликів від Нацради. 

Після ознайомлення з порядком денним Заграничний подав до Нацради письмові пояснення, у яких зазначив, що в роботі його платформи немає ознак лінійного медіа.

Під час повторного розгляду питання один з членів Нацради, який на попередньому голосуванні утримався, запропонував переглянути рішення про штраф. Однак більшість членів Нацради – семеро проти одного – відхилила цю пропозицію.

Хто просив зберегти роботу сервісу

Перед повторним засіданням Нацради на її адресу надійшла низка офіційних звернень із проханням зберегти роботу “Радіо Нікополя”. Зокрема, такі звернення надіслали Нікопольська районна військова адміністрація, Нікопольська міська рада, колишній очільник РВА Євген Євтушенко, ГО “Прихист”, Благодійний фонд “Дітям Нікополя”, ГО “Відкриті двері”, а також представники духовенства Православної церкви України.

Володимир Заграничний повідомив, що готує матеріали для адвокатів і планує оскаржити рішення Нацради в суді. 

За його словами, попри накопичені борги, зростання матеріальних витрат на юридичний супровід та принципову відмову від збору приватних пожертв, “Радіо Нікополя” продовжить працювати для оповіщення цивільного населення прифронтового регіону.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, 23 квітня голова правління органу співрегулювання у сфері онлайн-медіа, директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк закликала Нацраду запровадити мораторій на штрафи за нереєстрацію медіапослуг в інтернеті, які регулятор трактує як окремі нелінійні аудіовізуальні медіасервіси, та виробити правила реєстрації разом з медіаринком, а не замість нього.

Вона звернула увагу, що Нацрада зареєструвала 11 YouTube-каналів “Української правди” як окремі аудіовізуальні медіа, однак це рішення не слід вважати прецедентом для всього ринку. 

За словами Романюк, така практика відбувається в умовах правової невизначеності, оскільки в Україні досі відсутні чіткі критерії розмежування онлайн-медіа та нелінійних аудіовізуальних медіа. Вона наголосила, що ці критерії наразі напрацьовує орган співрегулювання і до їхнього узгодження застосування санкцій є передчасним.

9 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розробила і винесла на громадське обговорення критерії онлайн-медіа. Оксана Романюк вважає це спробою перебрати повноваження.