Захист підозрюваної в розкраданні коштів директорки Департаменту інформаційної політики Луганської обласної військової адміністрації Олександр Тимченко назвав кримінальне провадження щодо неї сфабрикованим. Також, за його словами, доказів причетності посадовиці до привласнення бюджетних коштів у матеріалах справи немає. Про це в коментарі журналістці Інституту масової інформації Валентині Троян заявив адвокат підозрюваної Олександр Тимченко.

За його словами, приводом для розслідування став тендер на суму 3,2 мільйона гривень щодо висвітлення діяльності ОВА. Служба безпеки України та Луганська обласна прокуратура стверджують, що посадовиця спільно із заступником та підприємцем привласнила 192 тисячі гривень.

“Сума там зазначена дуже смішна – 192 тисячі гривень. І найсмішніше, що жодних коштів до моєї клієнтки не доходило. Згідно з повідомленням про підозру і тими даними, що висвітлює сама Служба безпеки та прокуратура, нібито в посилках заступник отримував грошові кошти. А де факт передання моїй клієнтці якоїсь там частки чи відкладу з цієї суми? Не задокументовано жодного факту про те, що той заступник нібито комусь передавав грошові кошти. У матеріалах справи таких даних немає”, – розповів Олександр Тимченко.

Захисник наголосив, що гроші, які фігурують у справі, були офіційною оплатою за виконану роботу за договорами підряду.

“Було сім медіаресурсів, на яких розподілялися грошові кошти. Там були договори підряду з ФОПом, який займався висвітленням цієї діяльності. Це їхня зарплатня і їхня робота. Натомість вони вирішили, що це привласнені кошти”, – зазначив адвокат.

Олександр Тимченко вважає, що кримінальне провадження має на меті усунення посадовиці з посади.

“Ми вважаємо, що цю справу сфабриковано з однією метою – виключно дискредитації моєї клієнтки, приниження її честі й гідності, намагання збити її з посади. Інших підстав я не бачу… Комусь, видно, місце приглянулось, і треба було її швиденько звільнити”, – сказав Тимченко.

Він також розповів, що гроші на заставу син підозрюваної шукав близько трьох днів, оскільки під час обшуку правоохоронці вилучили особисті кошти підозрюваної й у неї не було грошей для внесення застави.

“Вилучили всі її заощадження. У неї задекларовані грошові кошти, білі доходи, зарплата в неї висока. Вони повилучали всі кошти.  Якщо ви вважаєте, що ці кошти були привласнені, ну заберіть 192 тисячі гривень. А навіщо ви забрали 10 тисяч доларів та 3 тисячі євро? Це її особисті кошти, які записано в декларації. Ні, вони вилучили всі кошти з однією метою, щоб не дати їй внести заставу. Забрали всі її гроші, які також є білими доходами, тому що в них цінна зарплата дуже висока”, – сказав адвокат.

Також, стверджує адвокат, гроші вилучили й у сина підозрюваної. 

“У сина, тому що вони вважають, що, можливо, це її кошти. Хоча я їм надав довідку про доходи, у сина офіційна зарплата – він працює в міжнародній гуманітарній місії та отримує заробітну плату, яка повністю підтверджує законність його статків. Але вони побігли до сина в банк і забрали собі ці кошти. Тому що в неї, крім сина, більше немає нікого. Це для того, щоб ніхто не вніс заставу. Щоб син не міг внести своїми коштами заставу. Син бігав по своїх друзях. Там 50 тисяч узяв у борг, там – 70 тисяч гривень у друзів. Продав авто, тому що інших грошей немає”, – розповів захисник. 

За словами адвоката, наразі за посадовицю вже внесли заставу й вона перебуває на волі. Водночас голова Луганської ОВА видав розпорядження про її відсторонення від посади на 45 днів та призначення службової перевірки. Захист планує доводити невинуватість клієнтки в судовому порядку.

Що передувало

Як повідомляв ІМІ, директорці Департаменту інформаційної політики Луганської ОДА та її заступнику повідомили про підозру в межах одного кримінального провадження – розтрата майна в умовах воєнного стану (ч. 4 статті 191 КК України).

Ця стаття передбачає відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння майном, якщо такі дії вчинено у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Покарання за цією статтею – від п’яти до восьми років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади до трьох років.