Видання “Заборона” заявило, що німецький хостинг-провайдер Hetzner Online GmbH повністю й безповоротно видалив їхній сайт разом із серверною інфраструктурою. Про це редакція повідомила на своїй сторінці в Patreon.
За даними медіа, це сталося в листопаді 2025 року через несплату рахунку на суму 173,89 євро, який був прострочений приблизно на два місяці. У редакції пояснили, що нагадування про оплату надсилались автоматичними електронними листами, але через фільтрацію пошти відповідальна людина їх вчасно не побачила.
Після виявлення проблеми рахунок одразу оплатили, однак провайдер уже видалив усі дані без можливості відновлення.
“Проте замість того, щоб тимчасово зупинити доступ або запропонувати вікно експорту чи відновлення даних, провайдер здійснив незворотне видалення”, – заявило медіа.
Ілюстрація: “Заборона”
“Заборона” виклала пояснення з боку компанії Hetzner у листуванні з третіми сторонами. У Hetzner повідомили, що видалення відбулось автоматично після несплати й за автоматизованою процедурою, яка застосовується до всіх клієнтів. У компанії також заявили, що не мають доступу до вмісту серверів і не знали, що на них зберігався архів українського медіа.
Унаслідок цього “Заборона” втратила матеріали за понад сім років – розслідування, репортажі, тисячі статей і мультимедійний контент, а також архів, яким користувалися журналісти та дослідники.
“Це не тимчасовий збій. Це видалення архіву, що становить суспільний інтерес та був створений під час війни”, – зазначило медіа.
Редакція повідомила, що одразу звернулася до провайдера, сплатила борг, попросила відновити або передати дані, залучила юристів у Німеччині й звернулася до профільних організацій. Кілька організацій звернулися до Hetzner із проханням відновити спілкування та розглянути варіанти відновлення, втім на момент публікації жодного шляху відновлення не було запропоновано.
Редакція зазначила, що намагатиметься відновити архів, хоча це може зайняти місяці й не гарантує повного відновлення.
“Якщо ми не зможемо відновити наш архів, нам доведеться розкопувати публікації “Заборони”, фрагмент за фрагментом, з вебархівів. Немає гарантії, що все, опубліковане на нашому вебсайті, збереглося в інтернеті. Але ми спробуємо. Знадобиться багато місяців, щоб зібрати архів докупи, хоча це вже не буде та сама стара “Заборона”, – зазначили в редакції.
Співзасновниця “Заборони” Катерина Сергацкова в коментарі ІМІ додала, що резервні копії також не збереглися, попри те що айті-фахівці робили бекапи. Вона також зазначила, що раніше російський регулятор Роскомнадзор надсилав провайдеру вимоги видалити матеріали видання, і ці листи пересилали редакції. Це, на її думку, може свідчити про те, що провайдер знав, що саме зберігалося на серверах.
