Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин відкликав свій підпис під законопроєктом №14057 “Про внесення змін до Цивільного кодексу України у зв’язку із оновленням (рекодифікацією) положень книги другої”. Він також ініціює зустріч медіаюристів і розробників законопроєкту, повідомив депутат на своїй Facebook-сторінці.
За його словами, таке рішення він ухвалив після того, як Bihus.Info звернув увагу на норми, які можуть створювати ризики для свободи слова.
Юрчишин пояснив, що проєкт, над яким він працював у співавторстві, передбачає системне оновлення цивільного законодавства і посилення прав людини. Ініціатором документа виступив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Водночас Юрчишин визнав, що у 128 сторінках таблиці правок окремі статті сформульовані так, що можуть “читатися по-різному” й створювати підстави для тлумачення як покарання за критику.
Депутат підкреслив, що законопроєкт не містить положень, спрямованих виключно на журналістів, а ризики помітили лише професійні медіаюристи.
“Я персонально помилився, не забезпечивши експертизу проєкту медіаюристами на цьому етапі та поставивши підпис без цієї перевірки. Я визнаю і намагаюся зробити все, щоб виправити помилку”, – наголосив Юрчишин.
Він пояснив, що часу на опрацювання об’ємного документа було мало, а після публічного оголошення критичних зауважень одразу поінформував про це Руслана Стефанчука. Спікер Верховної Ради погодився на зустріч із критиками законопроєкту. “Це сильна позиція відкритості, яку підтримали й медіаюристи. Бо метою є справді втілення європейських норм, а не введення “покарання за критику”, – зазначив нардеп.
Серед наступних кроків Юрчишин назвав:
- організацію зустрічі медіаюристів і розробників законопроєкту для пошуку компромісних формулювань;
- передання напрацьованих рішень на верифікацію міжнародним експертам, щоб перевірити їхню відповідність європейським стандартам;
- внесення узгоджених змін до проєкту, щоб оновлений Цивільний кодекс не містив ризикових положень.
Водночас він закликав до публічності під час роботи над великими законодавчими змінами. “Проєкти перед внесенням на реєстрацію варто презентувати публічно. Це зменшує кількість різночитань і недовіри. Бажано робити це до, а не після реєстрації”, – пояснив він.
Юрчишин також наголосив на потребі зберігати взаємоповагу й не підвищувати градус дискусії.
“У нас достатньо ворогів, щоб воювати між собою. Я вдячний сторонам за готовність до діалогу і прошу не загострювати ситуацію до зустрічі”, – написав він.
За його словами, головною метою законопроєкту є посилення інституту захисту прав людини. Але для цього, підкреслив депутат, необхідна ретельна експертиза з боку фахівців, зокрема у сфері медіаправа.
Нагадаємо, згідно з експертизою Інституту масової інформації, законопроєкт № 14057, зареєстрований у парламенті 21 вересня 2025 року групою народних депутатів, становить ризик цензури й містить надмірно жорсткі вимоги до медіа.
