Єврокомісія розглядає застосування санкцій за поширення дезінформації

Фото – theolivepress.es

Європейська комісія вперше планує запропонувати Європейському Союзу введення санкцій проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на жорсткішому механізмі нагляду за онлайн-платформами. 

Про це, посилаючись на проєкт документа, повідомляє Радіо Свобода.

У плані дій щодо європейської демократії, який Єврокомісія повинна оприлюднити 2 грудня, йдеться про те, що “Європейському Союзу необхідно систематичніше використовувати весь спектр із наявних інструментів для протидії іноземному втручанню і операціям впливу, а також їхньому подальшому розвитку”. Пропонується після публічного виявлення таких методів “зробити їх непридатними в експлуатації”, аж до застосування санкцій після повторення таких незаконних дій.

Це вперше в офіційному документі Європейська комісія пропонує запровадити санкції за поширення дезінформації. У документі зазначається, що інформація може бути “оснащена іноземними гравцями”. Як приклад описуються “певні треті країни” (зокрема, Росія і Китай), які брали участь в операціях впливу і кампаніях з дезінформації навколо COVID-19 у країнах ЄС, державах-сусідах і в усьому світі “з метою підірвати демократичні дискусії, посилити соціальну поляризацію і поліпшити свій власний імідж”.

У плані дій вказується, що оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік і понад 10 тисяч з моменту початку моніторингу у 2015 році.

Документ також пропонує жорсткіші правила ЄС для онлайн-платформ, які “можуть використовувати зловмисники для поширення неправдивого і такого, що вводить в оману, контенту”.

У документі йдеться також про необхідність ухвалення в майбутньому закону про цифрові послуги (DSA), який буде поданий Єврокомісією наприкінці цього року для оновлення правової бази ЄС щодо ведення онлайн-бізнесу. У ньому пропонується, щоб великі платформи були зобов’язані оцінювати ризики, які становлять їхні системи, не тільки щодо незаконного контенту і продуктів, але і системних ризиків для захисту інтересів і основних прав, здоров’я та безпеки громадян.

У 2018 році Європейська комісія розробила правила протидії дезінформації, до яких на добровільних засадах приєдналися такі платформи, як Facebook, Google і Twitter, щоб повідомляти про заходи, вжиті для забезпечення прозорості розміщення реклами й дій проти фейкових облікових записів та спамерів. Комісія досі залишалася незадоволеною результатом і тепер пропонує “надійніший підхід, заснований на чітких зобов’язаннях, і за умови наявності відповідних механізмів нагляду, необхідних для ефективнішої боротьби з дезінформацією”.