ЄС запроваджує обов’язкову перевірку культурних цінностей, що ввозяться з-за кордону

У ЄС 28 червня набуде чинності закон, за яким культурні обʼєкти, що ввозяться з-за меж блоку, підлягатимуть обовʼязковій перевірці походження. Це викликає занепокоєння серед деяких артдилерів, які працюють у ЄС, повідомляє ARTnews із посиланням на Le Figaro.

Відповідно до закону ЄС 2019/880, європейські аукціонери, власники галерей і магазинів антикваріату мають надавати матеріальні докази того, що культурні цінності віком понад 200 років (250 років для археологічних знахідок, включно з фрагментами пам’яток або об’єктів спадщини) і вартістю понад 18 тисяч євро (археологічні знахідки мінімальної вартості не мають), які імпортуються до ЄС, були вивезені з країни походження законно. 

Ця норма спирається на закон 2019 року, покликаний боротися з фінансуванням тероризму через незаконну торгівлю мистецтвом і артефактами. Її було ухвалено на тлі зростання міжнародної уваги до продажів – як легальних, так і ні – об'єктів, вивезених із країни походження в колоніальному контексті чи відібраних у власників під тиском.

Попри те що закон іще не набув чинності, він уже спричинив занепокоєння серед торговців антикваріатом у ЄС. Тепер вони муситимуть надати докази законного імпорту навіть для об’єктів, придбаних до червня 2025 року, тоді як глобальний ринок старожитностей десятиліттями працював фактично без юридичної відповідальності. Імпортери зобов’язані вказати країну походження об’єкта, дату його вивезення, а також описати весь ланцюг змін власників, щоб отримати ліцензію.

Закон формально допускає деяку гнучкість: якщо країну походження культурного об'єкта неможливо зʼясувати, імпортер може надати докази законного вивезення з останньої країни, де цей об'єкт перебував щонайменше п’ять років.

Водночас закон не відкидає можливості конфіскації культурних об'єктів у разі ввезення до ЄС, якщо немає чітких доказів їхнього походження. Також достеменно невідомо, чи погодяться неєвропейські колекціонери працювати з ринком, де існує ризик вилучення об'єкта навіть після тривалого процесу отримання ліцензії.

“Зрештою ми втратимо спроможність купувати будь-що з-поза меж Європейського Союзу. Ми ризикуємо збіднити ринок археологічних об'єктів, а також ікон, доколумбового мистецтва, індійського чи китайського мистецтва, не зупинивши водночас незаконної торгівлі, яка за своєю природою є невидимою і незадекларованою”, – заявила Le Monde віцепрезидентка Національної спілки антикварів Франції Антонія Ебервайн.

Як повідомляв ІМІ, до України в листопаді 2023 року, після майже 10 років судів, повернулись артефакти з чотирьох музеїв Криму, які з 2014 року експонувалися на виставці “Крим: золото й таємниці Чорного моря” в Нідерландах. Музей Алларда Пірсона передав їх до Національного музею історії України. Саме там вони зберігатимуться до деокупації Криму.

Із 2014 року виставка “Крим – золотий острів у Чорному морі” (“Скіфське золото”) експонувалась у Нідерландах. Після російської окупації Криму виставка стала об'єктом судових суперечок між Україною, Музеєм Алларда Пірсона та кримськими музеями. 

У 2016 році амстердамський суд ухвалив, що колекція “скіфського золота” має належати Україні, а не окупованому Росією Криму. У жовтні 2021 року Апеляційний суд Амстердама підтвердив рішення суду першої інстанції. У січні 2022 року окупаційні музеї Криму подали касаційну скаргу на рішення апеляційного суду.

9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно постановив повернути “скіфське золото” Україні.

За даними Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, російські окупанти викрали щонайменше 164 археологічні артефакти з окупованого Криму, знайдені під час розкопок античних міст Німфей і Пантікапей.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян