World Press Photo: Світлина "Дівчинка й напалм" може належати іншому фотографу

Організація World Press Photo тимчасово скасувала визнання авторства однієї з найвідоміших репортажних світлин в історії після того, як новий документальний фільм поставив під сумнів версію, яка вважалась усталеною останні 50 років, повідомляє The Guardian.

Фотографія, що має офіційну назву “Жах війни”, але загалом відома як “Дівчинка й напалм” (Napalm Girl), досі є одним з найвпізнаваніших зображень американської війни у В'єтнамі. З моменту її публікації в червні 1972 року авторство приписувалося Ніку Уту – в’єтнамському фотографу, який працював в агентстві Associated Press (AP) у Сайгоні. AP і сам Ут тривалий час наполягали, що саме він зробив цей знімок у віці 21 року. Фотографія отримала премію World Press Photo за 1973 рік і принесла Уту міжнародне визнання.

Проте новий документальний фільм The Stringer (від англ. stringer – фрилансер, який співпрацює з медіа й отримує плату за кожен опублікований матеріал), представлений на кінофестивалі Sundance у січні, ставить цю версію історії під сумнів. У стрічці йдеться, що автором фото може бути Нґуєн Тань Нґе, водій NBC, який також продавав знімки AP на фрилансерській основі. За версією фільму, саме він упіймав легендарний кадр, але не отримав належного визнання, бо не був офіційним співробітником AP. На знімку – дев’ятирічна Фан Ті Кім Фук, яка оголеною втікає від напалмового бомбардування в селі Чанґ-Банґ у Південному В’єтнамі.

Після прем’єри фільму у World Press Photo провели власне розслідування. У звіті, оприлюдненому 16 травня, йдеться, що за результатами аналізу локації, відстані й камери, якою було зроблено знімок, фотографи Нґуєн Тань Нґе або Хуань Конґ Фук могли мати кращу позицію для знімання, ніж Нік Ут.

Водночас скасування визнання стосується лише імені автора – сама фотографія й нагорода 1973 року залишаються чинними. 

“Знімок залишається поза сумнівами, і нагорода World Press Photo за цю знакову світлину важливого моменту XX століття досі є фактом”, – йдеться в заяві організації.

Виконавча директорка World Press Photo Жумана Ель Зейн Хурі зазначила:

“Спираючись на результати аналізу й наші цінності – точність, достовірність і різноманіття, – ми робимо висновки щодо авторства. Але важливо наголосити: сама фотографія не ставиться під сумнів, і на ній безумовно зафіксовано реальний історичний момент, відлуння якого досі відчувають В’єтнам, США й увесь світ”.

Водночас агентство Associated Press, яке теж провело внутрішнє розслідування (вдруге за чотири місяці), заявило, що не знайшло підстав для зміни авторства. У 96-сторінковому звіті йдеться, що фото, “ймовірно”, зробив Нік Ут і немає доказів, що автором світлини був Нґе. Разом з тим зазначається, що через плин часу, відсутність ключових свідчень, обмежені технологічні спроможності й смерть деяких учасників подій остаточно зʼясувати правду неможливо.

“Ми не залишили жодної деталі поза увагою і діяли з великою повагою до всіх сторін”, – заявив віцепрезидент AP з питань глобального виробництва новин Дерл Маккрадден.

“Нам байдуже, чи зміниться авторство, але воно має спиратися на факти. Водночас немає жодного остаточного доказу, що Нік Ут не зробив цей знімок”.

У стрічці The Stringer режисера Бао Нґуєна, свідчення надали брат Нґе, який, за його словами, передав плівку в AP; донька Нґе – Джані; Карл Робінсон, редактор фото АР у Сайгоні, який вперше звернувся до авторів фільму, а також кілька його колишніх колег.

Окрім цього, участь у розслідуванні взяли судові експерти з французької ГО Index, які на основі порівняння з іншими знімками, які Ут зробив того дня, заявили, що “дуже малоймовірно”, що саме йому належить легендарне фото.

В AP у відповідь провели власне технічне дослідження. Зокрема, взяли додаткові інтерв’ю, проаналізували камери, негативи й 3D-модель місцевості. У медіа дійшли висновку, що “суперечності є з обох боків”, але прийняття версії Нґе означає “взяти кілька речей на віру” – серед іншого, що єдиний випадок, коли Нґе продав фото західному агентству, збігся в часі зі створенням одного з найвідоміших фото XX століття.

Нґуєн Тхань Нґе, який несподівано з’явився на прем’єрі стрічки в Sundance, підтвердив версію, яку розповідає у фільмі. Нік Ут, своєю чергою, й далі наполягає, що автором є він, і заявив AP, що ця ситуація “дуже важка для нього і завдала йому великого болю”.

Втім, для World Press Photo автор нині невідомий.

“Ця історія залишається спірною, і цілком можливо, що ім’я справжнього автора знімка ніколи не буде остаточно підтверджено. Скасування визнання авторства буде чинним, поки не буде доведено протилежне”.

Марія Ігнатьєва, Валентина Троян