ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІ Подай скаргу

Медіачек: висновок щодо низки матеріалів онлайн-видань про ромів та Володимира Ар’єва

20.08.2019, 11:12
Фото – Детектор медіа
У межах спільного механізму громадських організацій “Детектор медіа” та “Інститут масової інформації” для розгляду скарг на ЗМІ “Медіачек” було подано скаргу щодо низки матеріалів інтернет-видань про ромів та Володимира Ар’єва. Нагадаємо, "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти “Медіачек”. На сайтах "Детектор медіа" та "Інститут масової інформації" розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР). “Детектор медіа” публікує повний текст висновку.  

Висновок № 19 щодо низки матеріалів інтернет-видань про ромів та Володимира Ар’єва

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів 1. 20 липня 2019 р. до ініціативи "МедіаЧек" надійшла скарга від громадянки щодо низки матеріалів таких ЗМІ: – вебсайт газети "33-й канал": "Пограбували нардепа – керівника делегації ВР у ПАРЕ Ар’єва по дорозі до Вінниці (відео)" (15.07.19, https://33kanal.com/news/cigani-pograbuvali-nardepa-kerivnika-delegaciyi-vr-u-pare-ar-yeva-po-dorozi-do-vinnici-video.html); – вебсайт журналу "Кореспондент": "Нардепа в поїзді обікрали цигани" (15.07.19, https://ua.korrespondent.net/ukraine/4118534-nardepa-v-poizdi-obikraly-tsyhany); – вебсайт "Політека" Інформаційного агентства ТОВ "Знай": "Нардеп став наживою для циган на вокзалі: “скинули в смітник” (15.07.19, https://politeka.net/ua/news/society/1090138-nardep-stal-nazhivoj-dlja-cygan-na-vokzale-sbrosili-v-pomojku/); - Інтернет-видання Znaj.ua: "Зрізали, немов бритвою": на нардепа Ар’єва напали цигани на столичному вокзалі" (15.07.19, https://znaj.ua/politics/246827-zrizali-nemov-britvoyu-na-nardepa-ar-yeva-napali-cigani-na-stolichnomu-vokzali). 2. Автори матеріалів не зазначені, за винятком матеріалу з вебсайту газети "33-й канал", автором якого є Роман Ковальський. Матеріал з вебсайту газети "33-й канал" виступає першоджерелом інформації для ін. матеріалів, за винятком вебсайту "Політека". 3Зміст оскаржених матеріалів. 3.1. "33-й канал". Матеріал містить три короткі відео (від половини до 3 хв.) та три фото щодо відвідання народним депутатом Ар’євим різних місць у Вінниці. А також одне довге відеоінтерв’ю (майже 23 хвилин), зняте, очевидно, на мобільний телефон або фотоапарат. Розмова починається з питання журналіста до народного депутата: "Що це за циганський гоп-стоп був?" Володимир Ар’єв зазначає, що в нього непомітно витягли гаманець, але вже "підкинули" його без грошей і незабаром повернуть. При цьому він ніде не зазначає, що крадіжку вчинили саме роми. Після цього розмова переходить на тему виборів. Текст розглядуваного матеріалу починається з нібито цитати Ар’єва: "Зрізали гаманець немов бритвою! І бачив їх, і обходив стороною, але не вберіг гроші та картки!" Далі повідомляється, що він сам розповів про крадіжку на вокзалі в Києві. Подається коротка довідка про нардепа. Знову цитується, зокрема, фраза "гаманець без грошей роми скинули у смітник біля залізничного вокзалу в Києві", а також "бо тактику "ромського гоп-стопа" нині використовують як відомі політики-старожили, так і новачки". На завершення матеріалу перераховується, що де Ар’єв устиг побувати за час перебування у Вінниці. 3.2. "Кореспондент". Матеріал починається з повідомлення: "У політика зрізали гаманець на залізничному вокзалі Києва. Цигани забрали гроші і банківські карти нардепа". У цьому матеріалі як на першоджерело йде посилання на видання "33-й канал". Наводиться цитата самого Ар’єва, зокрема з твердженням про те, що гаманець уже без грошей "скинули" біля вокзалу. У розвиток теми наводиться інформація про пограбування інших нардепів. Матеріал ілюструється фотографією Володимира Ар’єва. 3.3. "Політека". Перше речення матеріалу: "На столичному залізничному вокзалі цигани зрізали гаманець у народного депутата..." Згодом зазначається, що "портмоне зрізали немов бритвою", наводиться цитата самого потерпілого. На завершення матеріалу згадується про пограбування нардепа Курінного. Матеріал ілюструється фото Володимира Ар’єва, Володимира Курінного та ілюстративним фото (на початку) ромок із малими дітьми. 3.4. "Знай.ЮА". Зазначається, що "на столичному вокзалі цигани пограбували… Володимира Ар’єва". Наводиться цитата нардепа та коротка довідка про нього. Після цього також подається цитата про те, що гаманець без грошей "скинули" біля вокзалу. На завершення – коротка інформація про те, що Ар’єв устиг зробити у Вінниці. Матеріал ілюструється трьома фото народного депутата, зокрема зробленими під час відвідування політехнічного університету. ІІ. Стандарти журналістської етики та міжнародні норми, а також законодавство України, які регулюють дану сферу суспільних відносин 1. Кодекс етики українського журналіста:
  • "Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, пресслужб та інших джерел" (п. 6);
  • "Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення" (п. 9);
  • "Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалуНеобхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики" (п. 15).
2. Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (97) 20 Про “наклепницькі висловлювання”  (від 30.10.97 р.): – "Для мети застосування цих принципів термін “наклепницьке висловлювання” слід розуміти як такий, що охоплює всі форми висловлювань, які поширюють, підбурюють, заохочують чи виправдовують расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм або інші форми ненависті, що ґрунтуються на нетерпимостіу т. ч. нетерпимості, що знаходить своє вираження у войовничому націоналізмі й етноцентризмі, дискримінації та ворожості стосовно меншин, мігрантів і осіб іммігрантського походження" (пункт "Сфера застосування" додатка до рекомендації); – "інформування стосовно расизму, ксенофобії, антисемітизму й інших форм нетерпимості підлягає повному захисту за пунктом 1 статті 10 Європейської конвенції з прав людини" (абзац 2 принципу 7 Додатка до Рекомендації). 3. Закон України "Про інформацію" (№ 2657-XII): "Стаття 28. Неприпустимість зловживання правом на інформацію 1. Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини". ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу 1. Акцентування уваги на вчиненні злочинів представниками певних етносів є доволі типовим для українських  ЗМІ і може спричиняти прояви ксенофобії. Тут медіа необхідно знаходити баланс між інформуванням своєї аудиторії про вагомі факти та уникненням поширення негативних стереотипів щодо певних соціальних груп. 2. Не заперечуючи того, що журналіст може висвітлювати статистику вчинення правопорушень певними соціальними групами, якщо вона базується на достовірних фактах, акцентування уваги на етнічній належності не повинно бути інструментом приваблювання читацької аудиторії. В цьому випадку матеріал-першоджерело є сумнівним як із точки зору мови ворожнечі, так в плані дотримання інших журналістських стандартів. А інші видання, які запозичили з нього інформацію, не переймалися виправленням відповідних недоліків. 3. Щодо матеріалу з вебсайту газети "33-й канал" 3.1 У розглядуваному матеріалі на момент його публікації було використано слово "цигани", яке є образливим. Згодом вказане слово було замінене в матеріалі на нейтральний термін "роми" (про факт редагування матеріалу в ньому не зазначено), хоча на колишню наявність терміна "цигани" вказує як перше слово URL-адреси, так і відповідне повідомлення на фейсбук-сторінці газети й збіг фото з розглядуваного матеріалу з результатами пошуку зображень у гуглі за словом "цигани" в поєднанні з назвою цього матеріалу. Порушення було усунуте редакцією принаймні частково, що можна вітати. 3.2. Повнота і достовірність інформації. Власне ніде в матеріалі сам Ар’єв чітко не вказує, що бачив, як саме роми, а не хтось інший витягли в нього гаманець. Згодом він повідомляє, що йому з Києва доповіли, нібито роми "скинули" порожній гаманець без грошей, але знов-таки, достеменно не відомо, чи хтось бачив, що це були саме роми і хто взагалі знайшов той гаманець. Ар’єв лише безпосередньо зазначає, що бачив на вокзалі групу ромів і намагався обійти їх стороною. Тобто цілком можливо, що проти ромів міг спрацювати відповідний негативний стереотип, а насправді крадіжка була вчинена кимось іншим. Стереотип міг проявитися як у Володимира Ар’єва, так і в журналіста, або й у них обох. Журналіст при спілкуванні з нардепом не уточнив у нього деталей, не проявив критичного підходу до інформації про те, що це були саме роми, попри відсутність чітких доказів такої версії. Це порушення професійних стандартів повноти та достовірності подання інформації. Якби версія про крадіжку ромами виявилася не достатньо доказовою, але потерпілий висував би саме її, то журналіст мав би повне право висвітлити це в матеріалі, звернувши увагу на нестачу доказів, оскільки йшлося б про наявність негативного стереотипу щодо ромів у народного депутата, а це є питанням суспільного інтересу. Але звертаємо увагу, що на відео в розглядуваному матеріалі не зафіксовано, щоби Ар’єв говорив про ромів, хоча у звернених до нього питаннях інформація про них звучить і він її не заперечує. 4. Щодо матеріалів вебсайтів "Znaj.ua" та журналу "Кореспондент" В обидвох цих матеріалах "33-й канал" зазначений як першоджерело. У матеріалах використовується некоректний термін "цигани" й однозначно стверджується, що крадіжку вчинили саме вони. Хоча проведений нами аналіз матеріалу-першоджерела вище доводить, що чітких доказів причетності ромів немає. Редакції могли б самостійно зв’язатися з Володимиром Ар’євим і відділенням поліції на столичному вокзалі для уточнення даних, замість переказування неякісної інформації з інших видання дещо іншими словами. Сам факт передруку / переказу матеріалу інтернет-виданнями (тим більше з його частковою переробкою) не нівелює порушень професійних стандартів, які були перенесені з першоджерела. Інакше відкривався б шлях для вільного поширення неперевіреної інформації й навіть для певної "легалізації" сумнівних повідомлень через їхній передрук. Таким чином, у цих матеріалах також наявні порушення професійних стандартів щодо недискримінації, повноти й достовірності подання інформації. 5. Щодо матеріалу з вебсайту "Політека". Не зазначено, що матеріал взято з іншого ЗМІ, наводяться цитати Ар̕̕єва так, ніби журналіст цього видання особисто з ним спілкувався. Але в будь-якому разі редакція інтернет-видання мала б більш ретельно поставитися до подання інформації та уточнити деталі, оскільки безпосередньої причетності ромів до крадіжки не прослідковується. Є порушення професійних стандартів щодо недопущення дискримінації за етнічною ознакою, повноти й достовірності інформації. 6. Як підсумок зазначимо, що порушення професійного стандарту недопущення дискримінації в усіх розглядуваних матеріалах мало місце не лише завдяки вживанню терміна "цигани", а й через подання як доконаного факту вчинення ними крадіжки. Останнє, хоч і допущене журналістами, ймовірно з недбалості, заохочує ксенофобію та нетерпимість до соціальної групи й підпадає під поняття наклепницьких висловлювань, мови ворожнечі не так за формою, як за своїм змістом. Тим більше що, згідно з міжнародними документами, в цій сфері поділ за критерієм форми / змісту не проводиться й мова ворожнечі не зводиться до образливих термінів. Крім того, негативний ефект підсилюється тим, що в двох розглядуваних матеріалах маніпулятивно в заголовках подається інформація про нібито фізичне насильство ромів щодо потерпілого: "напали" ("Знай.ЮА"), "скинули в смітник" ("Політека"). Розглядувані матеріали не являють собою інформування аудиторії про прояви ксенофобії, адже в них не достатньо розмежовані фактичні дані й припущення (домисли), а редакції самі стають на ксенофобську позицію. З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що редакціями вебсайту газети "33-й канал" (матеріал "Пограбували нардепа – керівника делегації ВР у ПАРЕ Ар’єва по дорозі до Вінниці (відео)"), вебсайту журналу "Кореспондент" (матеріал "Нардепа в поїзді обікрали цигани"), вебсайту "Політека" Інформаційного агентства ТОВ "Знай" (матеріал "Нардеп став наживою для циган на вокзалі: “скинули в смітник") та інтернет-видання Znaj.ua (матеріал "Зрізали, немов бритвою": на нардепа Ар’єва напали цигани на столичному вокзалі") – усі від 15 липня 2019 року – було порушено вимоги п.п. 6 і 15 Кодексу етики українського журналіста, а також вимоги ст. 28 Закону України "Про інформацію".  
Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!