Журналісти, які зголосилися працювати на окупантів та стали пропагандистами, заслуговують щонайменше на люстрацію, адже вони скоювали злочини проти жителів окупованих територій.
Таку думку в інтерв’ю ІМІ висловив головред релокованого з Луганська видання “Реальна газета” Андрій Дихтяренко.
“Зокрема, чи не злочин, коли шахтарі страйкують та голодують на шахті “Ніканор-Новая” в Зорінську, а про це жодне медіа на окупованій території Луганська нічого не говорить. Тобто відбувається фактично біда в людей. Про це кричать соцмережі, а ти вдаєш, що нічого не відбувається”, – пояснює Андрій.
На його думку, якщо переглянути матеріали багатьох місцевих луганських медійників щодо викривлення інформації, то можна виявити й інші злочини.
“Населений пункт, який РФ знищила під час наступу, – Сєвєродонецьк, або Попасна, яку просто стерли з лиця землі. Вони казатимуть, що це зробили українські військові. Без жодної рефлексії. Це дезінформація, це брехня. Фактично це злочин”, – міркує головред.
Введення своєї аудиторії в оману призводить до того, що люди ухвалюють неправильні рішення. До прикладу, заявляючи про злочини українських військових, яких насправді не було або ж які зробили російські солдати, пропагандисти підбурюють людей іти на війну.
“Він іде воювати, і його вбивають. Хто винний у цьому? Чи немає тут провини журналіста, який вирішив, не дивлячись, “склепати” абсолютно неправдивий сюжет? Я думаю, що вона є”, – говорить Дихтяренко.
Нагадаємо, на думку директорки Інституту масової інформації Оксани Романюк, зараз в Україні три ключові напрямки в плані розслідувань щодо журналістів та їхньої роботи. Один з них – покарання для пропагандистів.