ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Волинські медіа найбільш гендерночутливі – дослідження

07.03.2019, 11:57

Відсоток фемінітивів у матеріалах волинських медіа найвищий серед медіа інших регіонів України – 62%. Такі дані моніторингу гендерної чутливості медіа, який проводився 11-17 лютого, повідомляється на сайті Волинського прес-клубу.

Згідно з дослідженням, за кількістю фемінітивів у журналістських матеріалах лідирують волинські медіа (62%). На другому місці – вінницькі (57%), кіровоградські (56%) та чернівецькі медіа (55%). Найменше фемінітивів – у сумських (21%) та дніпропетровських (23%) виданнях.

Загальний Індекс гендерної чутливості регіональних медіа – 32%: саме в стількох випадках від загальної кількості медіа писали про жінок та подавали їхні коментарі з тих чи інших питань. Найвищий показник (42%) – у вінницьких і волинських медіа, трохи нижчий – у чернівецьких (38%), харківських (38%) і кіровоградських (37%) виданнях. Найменш гендерночутливі – медіа Сумської (25%), Київської та Закарпатської (по 26%) областей.

На Волині моніторили п’ять інтернет-видань ("ВолиньPost", “Волинські Новини”, “Волинь 24”, “Конкурент”, “Район Луцьк”) і п’ять друкованих (“Волинь-нова”, “Твій вибір”, “Вісник і К”, “Волинська газета”, “Луцький замок”). Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах і тематичних статей.

Найчастіше в жіночому роді медіа позначають назви професій, у яких велика представленість жінок: “вчителька”, “учениця”, “волонтерка”, “спортсменка”, “журналістка”, “вихователька” ідентифікація за соціальним статусом “пенсіонерка”, рідше – “депутатка”, “очільниця”, “інстаблогерка”, “продавчиня”, “держчиновниця”, “велосипедистка”, “посадовиця”, “керівниця”, “флористка”, “психологиня”. Лише в чоловічому роді вживані назви професій: “синоптик”, “покупець”, “педагог”, “менеджер”, “прес-секретар”, “головний лікар”, а також  звання – “майстер спорту України”.

Гендернонайчутливішим друкованим виданням (за кількістю експерток, героїнь і фемінітивів у публікаціях) є газета “Луцький замок” (53%), на другому місці – газета “Вісник і К” (48%). Найнижчий показник – у “Волинської газети” (29%).

Серед інтернет-медіа гендернонайчутливішим у лютому стало видання “Волинь24” (55%), на другому місці з незначним розривом – "ВолиньPost" (46%) і “Район Луцьк” (45%). Найнижчий відсоток – в ІА “Волинські новини”.

Загальна представленість жінок у волинських медіа в лютому 2019 року становить 32% (у друкованих – 31%, в інтернет-виданнях – 34%). В інтернет-виданнях та друкованих медіа загальна тенденція щодо залучення жінок як експерток і героїнь, порівнюючи з 2017 роком, змінилась у кращий бік. У моніторингу 2019 року жінки зображені експертками не лише в соціальній сфері, а й дедалі частіше – у політиці та економіці. В онлайн-виданнях експертки представлені в матеріалах про освіту, культуру, волонтерство, соціальні теми. У друкованих ЗМІ експерток більше в матеріалах про культуру, медицину та політику. Зокрема, в політичних матеріалах експертки дають коментарі переважно як учасниці виборчого процесу або ж представниці політикуму.

Чоловіки в більшості прикладів стають експертами/героями в матеріалах про надзвичайні події (ДТП, злочини і т.п.), роботу органів місцевого самоврядування та політичних процесів (особливо всього, що стосується виборів) у сфері перевезень, темах політики й економіки, бізнес-аналітики, а також як експерти в реформі медицини та лікуванні.

Liked the article?
Help us be even more cool!