Вінницький суд відмовив позивачу проти журналістів. Той пішов в апеляцію

Суддя Вінницького міського суду Володимир Воробйов відмовив у задоволенні позову колишнього працівника сервісного центру МВС Дениса Фурманюка проти місцевого видання "ДеПитати" про захист честі, гідності та ділової репутації. 

Про це повідомляє представник ІМІ у Вінницькій області.

Тепер справу розглядає колегія суддів Вінницького апеляційного суду. На засідання в жовтні представники сторін не з’явилися, тож судове засідання перенесли на листопад.

Доки апеляційний суд розглядає позов Фурманюка, у провадженні того ж Вінницького міського суду перебуває позов іншого колишнього працівника сервісного центру МВС Олександра Князюка проти того ж медіа за ту саму публікацію "Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг "автобариг".

Від медіа і Князюк, і Денис Фурманюк вимагають "визнати недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до його гідності, честі та недоторканність ділової репутації, публікацію". І не просто визнати, а й виплатити кожному позивачу по 100 тисяч гривень. 

"Разом з тим вважаємо, що сума в розмірі 100 000,00 грн є мінімальною для відшкодування душевних страждань, завданих позивачу, відтак розумною та справедливою", – йдеться в текстах позовів.

Але під час розгляду позову Фурманюка він уже заявив про 10 тис. грн відшкодування: "Позивач вказує на те, що у зв’язку з тим, що зазначена вище публікація є недостовірною та такою, що порушує його права, в порядку ст. 23 ЦК України, він має право на відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10 000,00 грн, що є мінімальною для відшкодування душевних страждань, завданих йому, відтак розумною та справедливою", – йдеться в тексті судового рішення.

Попри те що на сайті "ДеПитати" зазначено, що сайт створений та наповнюється громадською організацією "Автомайдан Вінниччини", й на сайті є контакти редакції, адвокат Фурманюка та Князюка Віталій Кайдашов подав позов на власника домену, вінничанина Дмитра Уманця. На момент подання до суду Уманець був у зоні бойових дій. 

Представник відповідача, адвокат Роман Васильняк, у відгуку на позов Фурманюка зазначив, що останній "є публічною особою та з відкритих джерел вбачається, що він обіймав різні посади в державних органах, у тому числі посаду начальника управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру МВС України, та його діяльність неодноразово висвітлювалась у засобах масової інформації, та його діяльність, як публічної особи, підлягала неодноразовій критиці".

У рішенні Вінницького міського суду ще від 24 липня 2023 року йдеться про те, що інформація, наведена в статті "Доки одіозні міліціонери охороняють військкомати, у Вінниці аншлаг "автобариг", спрямована на поширення інформації "у формі критики та суб'єктивних суджень автора, окрім інших зазначених посадових осіб, ще й про діяльність позивача, як публічної особи, який у свій час обіймав різні посади в державних органах, у тому числі посаду начальника управління організації екзаменаційно-реєстраційної діяльності сервісного центру МВС України, та яка неодноразово висвітлювалась у засобах масової інформації".

Суддя зауважив, що логіка викладення матеріалу має інформативний характер, а сенс статті зводиться до того, що її автор висвітлює діяльність посадових осіб Збройних сил України та Міністерства внутрішніх справ України, зокрема у Вінницькій області, у стилі "суб'єктивних суджень, із критичною точкою зору". 

"Стаття охоплює значну кількість адресатів, у тому числі і позивача, як публічної особи, та викладена з використанням суспільно-політичної, юридичної та емоційно-експресивної лексики", – йдеться в рішенні суду.

Суддя також звернув увагу на те, що "позивач у своїй позовній заяві взагалі не конкретизує та не зазначає, яка саме поширена відносно нього інформація чи відомості або висловлювання не відповідають дійсності, викладені неправдиво та є недостовірними та підлягають спростуванню".

І Князюк, і Фурманюк замовили експертизи, щоб довести, що їхню честь та гідність образили. Читаючи її, суддя зауважив, що висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи… "вказує на те, що в тексті публікації міститься інформація негативного характеру, висловлювання образливого характеру стосовно позивача, і ніяким чином не вказує на те, що така інформація є недостовірною".

"З огляду на викладене суд не встановив наявності порушеного права позивача на честь, гідність та ділову репутацію, про захист яких він просить та з цією метою звернувся до суду. Крім того, при дослідженні в ході судового розгляду вказаної статті суд встановив, що сам інформаційний текст публікації за своєю правовою природою носить оціночний характер. Яскраве використання вказаних у статті мовностилістичних засобів не може бути підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки це не передбачено ЦК України", – йдеться в рішенні судді.

Суддя також додав рекомендацію для всіх, хто бажає позиватися до журналістів: "Як встановлено судом, позивач тривалий час обіймав різні посади в державних органах, тобто є публічною особою. У зв’язку з викладеним вище позивач повинен бути відкритий та повністю готовий для критики та пильного нагляду громадськості, а межа допустимої критики та різноманітних оцінок його діяльності, у тому числі несхвальних, є значно ширшою. При цьому, на переконання суду, поширена відповідачем інформація, яку позивач вважає відносно себе недостовірною, носить виключно оціночний суб`єктивний характер, а така критика дій та поведінки публічної особи зроблена в допустимих межах. Сама ж публікація містить критичний коментар діяльності ряду публічних осіб та діяльності державних органів влади, у тому числі і позивача, як публічної особи. Позивач же у свою чергу, будучи публічною особою, має бути готовий до підвищеного рівня критики в порівнянні з приватною особою".