В Угорщині прийнято "каральний" медіаподаток, що загрожує незалежним ЗМІ

В Угорщині спостерігається погіршення ситуації зі свободою медіа та неурядових організацій. Країні подає негативний приклад того, як молода демократія сповзає до авторитаризму. Такі думки у своєму блозі на сайті Комітету захисту журналістів, перекладені "Телекритикою", висловлює Аттіла Монг (Attila Mong), угорський медійник, члена правління сайту журналістських розслідувань Atlatszo.hu.

Очолюваний Віктором Орбаном новий правоцентристський уряд партії ФІДЕС (Fidesz), яка перемогла на квітневих парламентських виборах, запроваджує нові обмеження проти свободи медіа.
 
Автор блогу зосереджує увагу на фінансовому тиску проти незалежних ЗМІ та дискримінаційних діях щодо неурядових організацій, які отримують закордонні гранти для підтримки вільної преси.
 
Нехтуючи протестами громадськості та кампанією медіа різної політичної  орієнтації, парламент поспіхом ухвалив у червні медійний податок, названий в народі «каральним». Він одразу набув чинності й нині загрожує економічній життєздатності декількох незалежних видань.
 
Це особливо позначиться на виданнях із потужним рекламним ресурсом, який забезпечує відносну незалежність редакційної політики. Йдеться передусім про провідний комерційний телеканал RTL Klub – один з небагатьох, який все ще критикує в ефірі правлячу партію ФІДЕС. Через запровадження прогресивного податку йому доведеться сплачувати найвищий коефіцієнт - 40 відсотків доходів від реклами.
 
У червні агенти потужного урядового аудиторського бюро KEHI вчинили «безпрецедентну атаку». Вони провели обшуки в офісах трьох неурядових організацій, які розподіляють кошти уряду Норвегії. Серед постраждалих – новинний сайт Atlatszo.hu, що спеціалізується, зокрема, на журналістських розслідуваннях.
 
ФІДЕС заперечувала, що це некомерційна організація, стверджуючи, що вона  фінансується за рахунок норвезьких грантів як політично упереджена проти уряду, а також підтримує порядок денний опозиції.
 
Також угорська влада заявила про необхідність запровадження «політично більш збалансованого» розподілу коштів під контролем державного органу». Норвезький уряд відкинув претензії  щодо упередженого вибору і сказав, що він задоволений теперішньою діяльністю неурядових організацій стосовно управління фондами.
 
Недавні напади на незалежну пресу повернули спогади 2010 року, пригадує Аттіла Монг. Тоді Угорщина фігурувала у світових медіа у зв’язку з погіршенням стану свободи. Міжнародні організації звинувачували угорський уряд у тому, що він, використовує більшість голосів у парламенті, обмеживши свободу друку та запровадивши несумісний з міжнародними стандартами новий закон про ЗМІ.
 
Прем’єр-міністр Віктор Орбан, реагуючи на критику ЄС, дещо пом'якшив цей закон. Однак його репресивний характер зберігся, а створений всемогутній державний наглядовий орган над ЗМІ, як і раніше, діє.
 
«Угорщина, яка колись була рекламною афішею переходу від комунізму до ринкової економіки, нині подає повчальний приклад того, як молода демократія сповзає до авторитаризму», - робить висновок автор блогу.
 
Він посилається на думку аналітиків, які стверджують, що «Угорщина - приклад нової форми неліберальної демократії у Східній Європі». У ній політичні та бізнесові групи захоплюють владу в державі з ідеологічною метою чи задля економічної вигоди.
 
Міжнародна організація Transparency International декілька разів попереджала, що у цей процес цілком вписуються напади на незалежну пресу.
 
У відповідь на критику угорський уряд посилався на свого попередника лівої орієнтації, що перебував при владі у 2002-2010 рр. і набув репутації корумпованого. Теперішній уряд партії ФІДЕС заявляє, що він викорінює корупцію і що нове законодавство у сфері медіа принесло більше свободи.
 
Хоча Угорщина має численні електронні й друковані медіа, чимало з них перебувають у власності або ж контролюються особами, пов'язаними  прямо або опосередковано з ФІДЕС. Крім того, розподіл державної реклами переважно серед медіа, прихильних до уряду, як заявляє ОБСЄ, підриває плюралізм ЗМІ.
 
«Мене дивує те, що чимало хто висловлює подив останніми подіями», - заявив Габор Поляк (Gabor Polyak), голова організації Mertek, що була створена 2011 року, після ухвалення суперечливого законодавства у сфері медіа і покликана виконувати роль «сторожового пса» свободи ЗМІ.
 
Він вважає останні події логічним продовженням попередніх урядових домагань. За його словами, впровадження нового законодавства мало на меті, передусім, перетворити суспільне мовлення на державний рупор, а приватні друковані медіа використати як основу для монополізації медіа та придушення критичних голосів.
 
У сучасному угорському медіаландшафті важливу роль відіграє інтернет, відзначає Аттіла Монг. З початку 2000-х років він відкрив нові можливості перед молодим поколінням журналістів, для якого важлива редакційна незалежність.
 
Електронні новинні сайти, наприклад Origo.hu, набули популярності через неупереджене висвітлення подій. Законодавство 2010 року залякало незалежну частину угорських медіа. Одним із найтривожніших елементів закону стало поширення його впливу на Інтернет.
 
«Це була загроза, яку урядові навіть не довелося здійснювати. Більшість медій просто з остраху перед наслідками підлаштувалася під політичні очікування», - вважає Поляк.
 
Всемогутній орган, приставлений для нагляду за ЗМІ, скористався своїми повноваженнями, щоб ліквідувати конкуренцію на медіаринках. Нині приватні радіостанції по всій країні, за винятком хіба що однієї, мають тісні зв'язки з урядом.
 
Ліцензування здійснювалося таким чином, що опозиційні мовники, наприклад Klubrádió, втратили свої регіональні ліцензії. Їх віддали станціям, що транслюють релігійний і правого політичного спрямування контент.
 
Klubrádió залишається популярним у столиці. Після тривалої судової тяганини воно ще має шанс зберегти свою ліцензію у Будапешті. Однак йому доводиться боротися за те, щоб вижити у середовищі, в якому потенційні наслідки з боку держави відлякують рекламодавців.
 
«За останні чотири роки уряд зрозумів, що він може набагато ефективніше домагатися своїх цілей - монополізації медіа-ринку, тиснучи на бізнес та економічними засобами», - заявляє медіаекономіст, дослідник Mertek Агнес Урбан (Agnes Urban).
 
Нещодавня доповідь цього «сторожового пса медіа» WAN-IFRA демонструє, що в Угорщині швидко набирають сили м'які цензурні методи. Уряд надає державну рекламу, винагороджуючи дружні ЗМІ, та відмовляючи у ній як покарання опозиційним редакціям.
 
Аналітики вважають, що посилюється тенденція корпоративних поглинань медіа бізнесовими структурами, близькими до уряду. Так було здійснено «тіньовий продаж» другого за величиною угорського комерційного телеканалу TV2. Таємні учасники цієї оборудки невідомі. Однак експерти підозрюють, що вони мають тісні зв'язки з ФІДЕС.
 
«Не дивно, що економічний тиск призводить до самоцензури у пресі мейнстріму», - вважає головний редактор Atlatszo.hu. Тамаш Бодокі (Tamas Bodoky). - Журналістика, що фінансується некомерційними структурами, швидко стає єдиним доступним незалежним джерелом інформації в країні».
 
Цим, на його думку, пояснюються  нещодавні урядові «рейди по-путінськи» на неурядові організації, що фінансують таку журналістику.

"Мediasapiens"