У Міністерстві оборони України ввели нову форму запиту для запису інтерв’ю з будь-яким чиновником з міністерства, у тому числі з міністром. Про це на своїй сторінці у Фейсбук повідомила кореспондент Першого національного каналу Ірина Ромалійська.

“Щоб записати інтерв'ю з міністром оборони відтепер потрібно заповнити ось таку форму. “Термін видання продукту в маси”, – написала Ірина, додавши, що ці запити заповнюються не тільки для інтерв'ю з міністром, а з будь-яким чиновником з міністерства.

Як розповіла ІМІ Ірина Ромалійська, вона зателефонувала у прес-службу Міноборони, щоб взяти інтерв’ю міністра, але їм надіслали форму з запитаннями.

“Ми подзвонили в прес-службу, щоб взяти інтерв’ю у міністра. Вчора (11 грудня – ред.) ще. А вони нам повідомили, що у них відтепер нова форма запиту, і ось прислали форми власне для запитів”, – повідомила Ірина.

У викладеному на своєму Фейсбук скріншоті запиті для інтерв’ю, журналіст має вказати свої ініціали, агентство, тип засобу комунікації, мобільний телефон, телефон офісу, електронну пошту.

Відповісти журналіст має на такі запитання:

  • тема інтерв’ю

  • який аспект знаходиться в центрі уваги?

  • яке підгрунтя та точки зору?

  • хот ще дає інтерв’ю?

  • на скільки досліджено даний аспект?

  • чи потрібна журналісту довідкова інформація?

  • термін видання продукту в маси

  • кінцевий термін виготовлення матеріалу журналістом

  • інтерв’ю буде в прямому ефірі чи відредаговане для трансляції?

  • де відбудеться інтерв’ю?

  • як буде проводитись інтерв’ю?

Крім того, повідомила Ірина, ще є окрема форма – запит на роботу у військових частинах, яку автор також виклала на своїй сторінці у Фейсбук.

Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний, коментуючи ці форми запитів, зазначає, що Міноборони матиме можливіть зловживати наданою в анкетах інформацією.

“Запровадження таких форм може бути варіантом уніфікації та пришвидшення надавання оперативної інформації Міністерством оборони України – коментарі будуть давати люди, які обізнані у повній мірі у тих питаннях, які планується запитувати і так далі. Проте дуже шкідливими виглядають деякі питання, які можуть звести спробу покращення співпраці прес-центру з журналістами до звичайної опосередкованої цензури та перешкоджання журналістам отримати інформацію та коментарі (наприклад: "яке підгрунтя та точки зору?" або "в якому ключі планується висвітлення теми (позитивному, критичному тощо)?"). Хочеться нагадати, що цензура чинним законодавством України є забороненою”, – зазначив юрист.

“Міноборони матиме можливість зловживати наданою в анкетах інформацією та відмовляти, наприклад, у можливості журналіста попрацювати у військовій частині, розуміючи, що матеріал буде критичним. Так само, може використовуватися інформація щодо того "з якої точки зору" журналіст буде ставити питання та брати коментар у представника Міноборони. Все це може перетворити роботу журналістів з Міноборони на "театральну виставу", котра із журналістикою матиме мало спільного”, – зауважив Ратушний.